” Основні теми творчості Ліни Костенко”
Є тема дуже суттєва в доробку Ліни Костенко. Це тема вірності собі. Вірність собі – це й вірність своїм переконанням, і вірність своїм друзям та коханим, і вірність вітчизні. Усі ті почуття стоять в одному ряду. І недарма в романі “Маруся Чурай” тема зради – головна тема твору – одночасно постає в її особистісному й у суспільному планах. Зрадити свою землю, своїх співвітчизників (зіставлення Байди й запроданця Яреми Вишневецького) і зрадити людину (Маруся Чурай – Грицько Бобренко) – однаково тяжкий моральний злочин. І корінь
“Що ж це виходить? Зрадити в житті
Державу – злочин, а людину – можна?!”
Тему вірності собі поетеса розвиває в багатьох творах. Тут і вірш “Шукайте цензора в собі”, і невелика поема “Циганська муза” – про поетесу Панушу, яка знайшла в собі сили здійснити своє покликання.
Знайти своє “я”, на шляху до цього подолати всі перешкоди й труднощі, утвердитися в житті як сильна особистість і відчути себе людиною, гідною цього звання, – ось провідна ідея багатьох творів Ліни Костенко.
Варто згадати ще й таки її твори, як “Древлянський триптих” і “Князь
Ліна Костенко як поет, як митець заперечує позицію байдужості до зла й неправди, з якими людині доводиться стикатися в повсякденні. “Життя іде і все без коректур”, – стверджує поетеса. Те, що людина вдіяла, виправити дуже важко, а іноді неможливо. “Ми живі, нам треба поспішати”, щоб остаточно не нашкодити планеті.
Життя швидкоплинне, але непересічні людські цінності залишаються.
Поетеса майстерно поєднує вічні символи й запити сучасної цивілізації, яка не повинна відкидати людяність, духовність. Поезія Ліни Костенко допомагає людині знайти себе в складному сьогоденні, виконати своє призначення, в будь-яких ситуаціях не втрачати власної гідності.
“Поезією мислення” називають критики творчість поетеси. “Мислити – значить мати прагнення створювати світ (або, що однаково, задавати межі власному світові)”, – писав Альбер Камю. Ліна Костенко створила власний світ. І в час, коли закладаються підвалини майбутнього духовного вівтаря, ім’я якому – самостійна Україна, ми повинні прагнути в цей світ потрапити.