Поетичний символ віри Ліни Костенко

Ліни Костенко – це непереставна робота думки в прагненні осягнути вічність і безкінечність, це болісне намагання серця вмістити в себе любов і ненависть, ніжність і нещадність, це протест – може, і зарані приречений на поразку.
Поезія Ліни Костенко – це сплав інтелекту і темпераменту. Лише вона вміє відкривати зовсім несподівані ситуації. Наприклад, вірш про Прометея. їх написано у світовій літературі тисячі, і всі вони зводяться до виразів вдячності Прометею, захоплення його мужністю.
Такий вірш є і в Ліни Костенко: “О Прометею!

Варто!? – Варто” – так він сказав мені з-за хмар”. І прийшла до скелі жінка: постояла і побрела назад, ковтаючи сльози. А їй у спину – єхидне перешіптування: “Це та, що в неї чоловік на скелі! Він, кажуть, злодій. Щось украв, здається”.
Є вірші у Ліни Костенко про мистецтво, про його значення і роль у духовному житті людини.
Творчість не снує без уміння вдивлятися у навколишній світ, і той наш предок, який уперше побачив у валуні подобу ведмедя і намалював йому рану, був засновником живопису. Звідси і пішло мистецтво. Тільки незрозуміло, для чого воно людям, якщо від нього самі страждання.
З одного боку, причина цих страждань ховається в самій душі митця, його невдоволеності собою. І шепче гірко один з найбільших геніїв – Мікеланджело Буанаротті “В мистецтві я пізнав лише ази”. Італійський піаніст не зважиться виступити з концертом, тому що невдоволений своєю грою: “Він весь болить – фортисимо не так!”
Друга трагедія митця – неприйняття оточуючим світом, для якого він творить.
Хочеться закінчити свої роздуми філософським міркуванням Ліни Костенко, яке нам здається поетичним символом віри:
О, не взискуй гіркого меду слави!
Той мед недобрий, від кусючих бджіл.
Взискуй сказать поблідлими вустами
Хоч кілька людям необхідних слів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Поетичний символ віри Ліни Костенко