Онєгін і Тетяна (за романом О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”)
І. Роман О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” – це пошук відповіді на питання: у чому сенс життя.
ІІ. Онєгін і Тетяна – головні герої роману.
1. Якості, що зближують Онєгіна і Тетяну:
А) жага до пізнання (герої виділяються своїми пізнаннями: Євгеній досконало знав французьку мову, був знайомий з художньою літературою, з історією, читав Адама Сміта, добре знався на театральному мистецтві; Тетяні з дитинства книги заміняли все);
Б) самотність розумних і проникливих людей у середовищі, до якого вони належали;
В) проникливий розум
Г) чесність і правдивість у взаєминах (на довірливий лист Тетяни Євгеній відповідає “признанням також без мистецтва”);
Д) незалежність їхніх суджень і вчинків.
2. Порівняльна характеристика Онєгіна і Тетяни:
А) протиставлення розсудливості Євгенія щиросердності Тетяни, які виявляються насамперед у коханні (Онєгін часто змінював уподобання; домагаючись кохання Тетяни, думає тільки про себе; Тетяна віддає усі сили коханню, єдиному, неповторному);
Б)
Була мати; відхиляє кохання Онєгіна, хоча і кохає його – бо присягалася бути вірною дружиною);
В) байдужість Онєгіна і глибока прихильність Тетяни до “низької природи” і народу (для Онєгіна “й у селі нудьга та ж”; Тетяна бідним допомагала, рада віддати мішуру столичного життя за життя у рідних сільських місцях; належність Онєгіна до інтелігенції 20-х років XІX ст., що негативно ставилась до суспільно-політичних порядків того часу, але з народом його нічого не зв’язувало, Онєгін – “егоїст мимоволі”, Тетяна – увібрала все краще, чим багатий народ, носителька таких прекрасних рис характеру, як чесність, вірність обов’язку).
ІІІ. У чому сенс життя? (життя має сенс лише тоді, коли ти потрібний людям, живеш для них, своїм духовним світом, добротою, чесністю, чуйністю, гідністю, вірністю, любов’ю освітлюєш їхнє життя.)