ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. СТЕП
Мета: розширювати знання дітей про життєвий і творчий шлях Олександра Олеся; розвивати вміння бачити словесні картини, розуміти красу поетичних творів; збагачувати мовлення образними виразами; вдосконалювати навички правильного, виразного і свідомого читання; викликати захоплення красою і мудрістю природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Вліз у хату їжачок
І побачив бурячок:
“У цікавої цієї штучки
Жодної нема колючки”.
2. Артикуляційна
– “Смачне варення”.
Посміхнутися; відкрити рот; широким язиком у формі “чашечки” облизати верхню губу
– “Кулька”.
Надути щоки; здути щоки.
– “Млинці”.
Посміхнутися; відкрити рот; покласти широкий язик на нижню губу.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Чия розповідь краща?”
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Послухайте поетичні рядки.
Оселялись цілим родом:
Що людина, як одна?!
Кревні люди – рід складали,
Кревні роди – племена.
– Хто їх автор?
– Сьогодні
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання статті про Олександра Олеся
Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання учнями статті про поета
– Де проводив свій час улітку маленький хлопчик?
– Хто мав великий вплив на майбутнього поета?
– Який вплив на Олександра мав дід?
– Що згадував поет про дитинство?
– Що відчуваєте, читаючи вірші Олександра Олеся?
2. Робота над віршем Олександра Олеся “Степ”
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Чи сподобався вам вірш?
– Який настрій він у вас викликав?
– Які картини ви уявляли, слухаючи його?
2) Словникова робота.
Неоглядна – безмежна, безкрая.
Перина – виготовлений з пуху, пера матрац.
Яр – глибока довга западина з крутими або прямовисними схилами, що утворюється внаслідок розмивання крутих порід тимчасовими потоками.
3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання.
– В якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?
– Чи однаковою буде інтонація і темп читання кожної строфи?
– Які слова виділите голосом при читанні?
4) Виразне читання вірша учнями за строфами.
5) Фізкультхвилинка.
6) Аналіз змісту вірша.
– Доберіть синоніми до слова степ. Із чим порівнюється степ навесні?
– Хто зображений у творі як вишивальник, що прикрашає степ?
– Про які різкі зміни у ньому йдеться?
– Із чим порівнюють степ улітку? Чому?
– На що схожий степ восени? Чому він як пустеля? Чому не чути пташок? Де поділися квіти?
– Із чим порівнюється степ узимку?
– Хто оберігає сон баби-зими?
7) Вибіркове читання.
– Знайдіть у вірші порівняння.
– Які прикметники вжито для опису степу, моря, пташок, зими?
– Знайдіть образні вислови.
8) Робота за ілюстраціями.
– Розгляньте ілюстрації до цього вірша.
– Що художник зобразив на кожній ілюстрації? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють? Як передають характер кожної пори року?
– Яким рядкам вірша відповідають малюнки?
9) Словесне малювання.
– Які картини до вірша намалювали би ви? Які кольори використали б? Чому?
10) Гра “Знайдіть початок”.
… морем став.
… пахощі поля.
… рівна і м’яка.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Закінчи речення”
– Сьогодні на уроці я дізнався…
– Мені сподобалось…
– Кажу спасибі…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити вірш напам’ять (с. 63-65).
(2 votes, average: 4.50 out of 5)