Олександр Олександрович Блок
По спогадах М. Горького, “Блок був дуже красивий, як поет і як особистість”. Громадський і письменницький авторитет Блока був високий і незаперечний. У складному 1919 році, коли у вогні революції згоряли багато хто навіть устояної репутації, М. Горький упевнено говорив: “Блоку вірте, це дійсний – волею божою – поет і людина безстрашної щирості”.
Блок був переконаний, що “великі твори мистецтва вибираються історією лише з числа творів “сповідничого” характеру”. Поезія Блока і являється ліричною сповіддю: щирість
Громадянність і патріотизм, гуманізм
А. Блок – поет перехідної епохи. Його творчість з’явилася своєрідною сполучною ланкою між російською класичною поезією і поезією революційного світу, що народжується. І на цьому шляху він пройшов через дуже складні шукання, через подолання впливів ідеалістичних навчань у філософії і символізму в мистецтві.
Рання лірика Блока була зв’язана із символізмом – декадентським літературно-художньою течією кінця XІX – на чалу XX століття. Філософську основу символізму складав містицизм, ідеалістичне навчання, відповідно до якого поряд з недосконалим реальним світом існує світ ідеальний. До збагнення саме цього світу і варто прагнути. Звідси й у Блока на початку творчого шляху – відчуженість від громадського життя, містична сторожкість у чеканні невідомих духовних подій.
Для символістів головним було відображення суб’єктивних відчуттів особистості. Реальний образ у символістській поезії замінений символом – образом, у якому поряд з первісним, конкретним початком передбачається й інший, “ідеальний” зміст.
Основна категорія мистецтва, художній образ – це форма відображення дійсності художником. Образ являє собою конкретну і разом з тим узагальнену картину життя. Символ же в основі своєї має переносне значення. Відомі приклади традиційної символіки: ранкова зоря – символ молодості, хліб-сіль – символ гостинності.
Образ виражає предмет конкретно, а символ – умовно. Саме давньогрецьке слово, що викликало цей термін, переводиться як знак, прикмета, пароль.
Образ-символ передає в явищі визначальну його ідею.
Наприклад, у творчості М. Горького можна знайти конкретні образи птахів. Але Сокіл у “Пісні про Сокола” – це вже образ-символ, це втілення ідеї, ідеї боротьби, непокорства, волелюбності.
Яскравий сучасний приклад переростання образа в символ – голуб світу.
Російський символізм виник в умовах глибокої соціальної і духовної кризи. Розгубленість перед протиріччями дійсності, перед революцією, що наростала, що розуміється окремими представниками мистецтва односторонньо, як руйнівний початок, викликали відмовлення від суспільної діяльності. Символізм спонукував іти від соціальної дійсності і революційного руху у світ фантазій. Блок, прагнув осягнути правду життя, не міг йти цим шляхом. “Вірші про Прекрасну Даму”. Народився поет 16(28) листопада 1880 року в Петербурзі в дворянській родині, що відрізнялася широтою і глибиною культурних інтересів. Його мати – дочка відомого росіянина вченого А. Н. Бекетова – була першим вихователем і другом сина, що назавжди зберіг прихильність до неї.
Вищу освіту Блок одержав у Петербурзькому університеті, що, по його визнанню, дав йому знання і навички, що допомагали в літературній роботі. Але особливу роль у становленні молодого поета зіграв “кут раю неподалік від Москви”, де серед прекрасної середньоросійської природи був розташований маєток діда Шахматово, двері будинку відкривалися прямо “у липи й у бузок, і в синій купол небокраю…”.
Любов А. Блоку до Л. Д. Менделєєвої, дочки великого росіянина вченого, що стала згодом дружиною поета, виразилася в романтичному преклонінні перед нею.
У “Віршах про Прекрасну Даму” (1904 р.) любов виступає як почуття, незбагненним образом з’єднуючи мир реальний і світ ідеальний.
Образний лад ранніх віршів Блока насичений символікою. Особливо значну роль грають розгорнуті метафори. Вони передають не стільки реальні риси зображуваного, скільки почуття, настрою поета: ріка “наспівує”, хуртовина “шепотить”, любов “цвіте”. Найчастіше метафора переростає в символ. Образ виходить за межі власного первісного значення. Так, образи вітру, хуртовини, заметілі втілюють у собі мотиви безпритульності, щиросердечної незаспокоєності.
Такі образи і поняття, як “зоря”, “сон”, “знак”, “сутінок”, “пітьма”, “світло”, “беріг”, “коло”, набувають подвійного сенсу. Другий зміст – символічний – закріплюється за ними, стає основним. Зорі – світле майбутнє. Зірка – надія. Постійні символічні значення закріплюються у віршах Блока і за квітами: синій – колір романтичної мрії, червоний – колір тривоги.
У “Віршах про Прекрасну Даму” оспівана реальна дівчина – “молода, із золотий косою, з ясної, відкритою душею”. Але для Блока характерне переростання живого образу коханої в символ Прекрасної Дами як відвернене втілення ідеї жіночності.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)