Про доблесті, про подвиги – ОЛЕКСАНДР БЛОК

О доблестях, о подвигах,

О славе

Я забывал на горестной земле,

Когда твое лицо’ в простой оправе

Передо мной сияло на столе.

Но час настал, и ты ушла из дому.

Я бросил в ночь заветное

Кольцо.

Ты отдала свою судьбу другому,

И я забыл прекрасное лицо.

Летели дни, крутясь проклятым

Роем…

Вино и страсть терзали жизнь

Мою…

И вспомнил я тебя пред аналоем,

И звал тебя, как молодость свою…

Я звал тебя, но ты

Не оглянулась,

Я слезы лил, но ты не снизошла.

Ты в синий плащ печально

Завернулась,

В

сырую ночь ты из дому ушла.

Не знаю, где приют своей гордыне

Ты, милая, ты, нежная, нашла…

Я крепко сплю,

Мне спится плащ твой синий,

В котором ты в сырую ночь ушла…

Уж не мечтать о нежности,

О славе,

Всё миновалось, молодость

Прошла!

Твое лицо в его простой оправе

Своей рукой убрал я

Со стола.

30 декабря 1908

Про доблесті, про подвиги,

Про славу

Я забував на страдницькій землі,

Коли твоє лице’ в простій оправі

Світилося у мене на столі.

Та час настав, і ти пішла із дому.

У ніч жбурнув я перстень

Пам’ятний.

Ти віддала

своє життя чужому,

І я забув прекрасний образ твій.

Летіли дні, кружляли клятим

Роєм…

Вино й любов були мої

Кати…

Згадав тебе я перед аналоєм

І кликав, ніби молодість, прийти…

Я кликав – тільки ти

Не озирнулась,

Я сльози лив – ти ж очі відвела.

Ти в синій плащ журливо

Загорнулась,

У вогку ніч із дому геть пішла…

Не знаю, мила, де своїй гордині

Ти в цьому світі захисток знайшла…

Я міцно сплю,

І спиться плащ твій синій,

В якому ти у вогку ніч пішла…

Не мрію вже про ніжність і про

Славу,

Минуло все, і молодість

Пройшла!

Твоє лице в його простій оправі

Я сам прийняв з письмового

Стола.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Про доблесті, про подвиги – ОЛЕКСАНДР БЛОК

Categories: Скорочені твори

Links