Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ “Ой, співанко-коломийко, як тебе не знати!’ за українськими коломийками

“Ой, співанко-коломийко, як тебе не знати!’ за українськими коломийками

Із сивої давнини пісня виражала мрії, сподівання, смуток, радість народу. Одним з її жанрових різновидів є коломийки, найбільш поширені на Гуцульщині. У цих невеличких піснях не тільки оспівувалося тяжке життя селян, їх страждання, а й вимальовувалися образи захисників народу:

Ой, підемо, панібрате, панів розбивати,

Або будемо висіти, або панувати.

У кінці XІX – на початку XX століття багато мешканців Закарпаття виїхало на чужину в пошуках кращого життя. Ця драматична сторінка історії нашого народу знайшла своє зображення в коломийках:

Ой,

Канадо, чужий краю, знайдеш, де нас діти?

Бо ми в себе на рідному не маєм чим жити.

Найбільш визначальною рисою коломийок є їхній патріотизм. Прийшли героїчні часи, і в коломийках заспівали про Велику Вітчизняну війну. У коломийках воєнного періоду переважають образи орла, грому, які символізують нескореність та волелюбність українського народу. Фашистська навала пробудила давні спогади про турецьких завойовників та про народних месників:

То не терен тіло ранить злими колючками,

То невільників фашисти крають канчуками.

То не турки-яничари піднялись з могили.

То фашистські

людолови село обступили.

Нерідко у коломийках оспівуються картини природи. Слухач ніби бачить сині гори, темні полонини, смерекові ліси, чує щебетання солов’їв, перегук зозуль, дзюрчання гірських струмків. Це не випадково, бо ж саме природа – найголовніше багатство Карпат. Гуцули ставляться до неї з великим трепетом, майже побожно.

Найчисленнішими й найпоширенішими є колоритні й глибоко поетичні коломийки про кохання. Коломийки відображають найскладніші відтінки людських почуттів – від простої симпатії до нестямного кохання. Створені досить давно, коломийки про кохання й сьогодні сприймаються як хвилююча жива поезія.

Існує багато коломийок, у яких висміюються різні людські лади, а також негативні явища життя.

Гуцульські коломийки люблять і співають по всіх куточках України. Ці народні твори, дійшовши до нас із глибини віків, не старішають, а, навпаки, оновлюються новим змістом, щоб ще довго жити серед нових поколінь українців.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Ой, співанко-коломийко, як тебе не знати!” З давніх-давен пісня виражала радість, смуток, сподівання, мрії народу про майбутнє. Одним з її жанрових різновидів, є коломийки, які найбільш поширені на Гуцульщині. У цих невеличких піснях не тільки розповідалося про тяжке селянське життя, неймовірні страждання, горе, а й змальовувалися образи народних захисників, які не рахувалися із своїм життям, вставали...
  2. Обрядова пісня як показ життя давніх предків У давнину, ще в первісному суспільстві, наші предки намагалися пояснити різні явища навколишнього світу. Люди вважали, що дощ, грім, вітер, сонце та інші сили природи є живими істотами, від яких залежить їх життя і добробут. Вони створювали різні пісні, котрі виконували підчас певних обрядів, свят. Найважливішими серед них були колядки,...
  3. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Особливості суспільно-побутових пісень” 1.Коли були створені козацькі пісні? 2.Хто був героєм козацьких пісень? У цих піснях не згадувалися конкретні історичні особи, а лише рядові козаки, запорожці-січовики, хорунжі, сотники. 3.Яка тематика чумацьких пісень? 4.Про що йдеться у солдатських...
  4. Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою (за українськими народними історичними піснями) Протягом століть напруженої боротьби за національне і соціальне визволення український народ творив сувору, мужню й водночас ліричну поезію – думи та історичні пісні. В них відбито світогляд народу, його морально-етичні норми, погляди, естетичні смаки. Розрізняють декілька основних тематичних груп історичних пісень, які були пов’язані з певними подіями, важливими для українського...
  5. Відповіді до теми: “Чарівний світ української коломийки” 1. Що таке коломийка, яка її структурна побудова? Коломийка – це коротка, найчастіше дворядкова пісня, кожний рядок якої складається з чотирнадцяти складів, із паузою після восьмого складу. Можливо, назва цього поняття пов’язана з назвою міста Коломия або назвою гуцульського ганку “коломийка” (коло), де ця пісня є приспівкою до танцю. 2....
  6. ЧиТреба знати кілька мов? Знання декількох мов, крім свого, рідного, вважаю за необхідне. І чим більше, людина знає мов, тим більше в нього можливостей. Деякі люди вивчають мову тому, що їм потрібно це для роботи, інші подорожують за кордоном. Усі, хто знають багато іноземних мов, можуть розмовляти з людьми з інших країн, читати добутку...
  7. Чи треба знати кілька мов? (Твір-роздум) Знання декількох мов, крім своєї, рідної, вважаю за необхідне. І чим білі, людина знає мов, тим більше в неї можливостей. Деякі люди вивчають мова тому, що їм потрібно це для роботи, інші подорожують за кордоном. Усі, хто знають багато іноземних мов, можуть розмовляти з людьми з інших країн, читати Твори...
  8. До теми “Чарівний світ української коломийки” Що таке коломийка, яка її структурна побудова? Коломийка – це коротка, найчастіше дворядкова пісня, кожний рядок які складається з чотирнадцяти складів, з паузою після восьмого складу. Можливо назва цього поняття пов’язана з назвою міста Коломия або назвою гуцульського танку “коломийка” (коло), де ця пісня є приспівкою до танцю. 2. Які...
  9. Чому ми повинні знати історію свого народу? Народ, що не знає своєї історії, Є народ сліпців. О. Довженко Відомий філософ доби Відродження сказав: “Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе”. У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці...
  10. Уроки історії, які ми маємо знати – Твір-розповідь Історія народу, його культура – ті компоненти без яких неможливе повноцінне існування людства, бо, як говорять, без минулого немає сьогодення, без сьогодення – немає майбутнього. Тож і хочу нагадати своїм ровесникам деякі сторінки історії України. Можна було б починати розповідь від монголо-татарської навали, яка не тільки знищила нашу державність, а...
  11. Уроки історії, які ми маємо знати Кажуть, якими б звивистими тернистими шляхами не йшла історія, але рано чи пізно завершує вона свій суд по правді, доходить до тієї істини, яка колись заплуталася в часі і просторі та й вала в оману цілі покоління. Минувшина нашого краю також непроста і неоднозначна. Україна то переживала часи свого розквіту,...
  12. Цікаво знати. Річки й озера Балхаш – єдине озеро, у якому одна частина прісна, а інша – солона. Прісної є західна, куди впадає повноводна ріка, а солоної – східна, котра не поповнюється значною кількістю прісної води Брахмапутра – ріка в Китаї, Індії, Бангладеше. Назва “Брахмапутра” ріка одержує лише в нижньому плині на Бенгальській рівнині. Саме...
  13. Відтворення життя українського козацтва в суспільно-побутових піснях Історія України налічує багато сотень років. Були часи слави, були часи забуття. Та найгероїчніший період – це 250 років козацтва. Запорозька Січ – перша в історії Європи вільна держава, зв’язки між коз’аками грунтувалися на повній довірі, дружбі, братерстві і взаємодопомозі. Тому саме на той час припадає створення великої кількості суспільно-побутових...
  14. “Народе мій, до тебе я ще вернусь” (В. Стус) Українська поезія тісно пов’язана з історією нашого народу, визначалась життям народу, була вершиною його духовності. У найяскравіших своїх виявах вона випереджала час, вступала у суперечність із неправдою, за що платила долями й життям кращих своїх синів. Василь Стус – це світлий образ громадянина, цілісність патріотизму якого вражає. За кожним помислом,...
  15. О рідне слово, хто без тебе я Дмитро Павличко Твір за творчістю Д. Павличка. Син простого хлібороба з Прикарпаття, Павличко приніс у велику літерату ру долю свого краю. Івано-Франківщина… У підгірському селі Стопчатові 28 ве ресня 1929 року народився Дмитро Васильович Павличко. “Стопчатів – мо колиска і гордість моя”, – скаже він пізніше. А довкола уславлені осередки гуцульського різьбярства,...
  16. Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) Кожна людина, на мій погляд, яка любить свою Батьківщину, піклується про розвиток рідної мови. Це і не дивно, адже ми розуміємо, наскільки це важливо для нашого суспільства. Вірні патріоти мріють про подальший розвиток своєї країни, мріють побачити її наймогутнішою серед інших країн світу. А якщо країна не має власної мови,...
  17. “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю” (за творами В. Симоненка) Василь Симоненко, співець чарівної краси нашої незрівнянної України пішов із життя ще зовсім молодим, не досягнувши тридцятилітнього віку. Але всі двадцять вісім років, подарованих йому вічністю, прожив чесно, відкрито й гордо ніс звання народного поета, “витязя молодої української поезії”. Митець настільки самовіддано любив рідну землю і славний козацький рід, що...
  18. “О рідне слово, хто без тебе я?” (Д. Павличко) Справедливо говорять, що біографія поета – у його віршах. Із поезії Дмитра Павличка справді можна дізнатися про життєвий шлях, становлення характеру, про погляди та переконання чи не більше, ніж із підручників, монографій, досліджень, де йдеться про цього талановитого поета. Народився Дмитро Павличко, пригадує мати, “коли копати картоплю з батьком йшли...
  19. “І все-таки до тебе думка лине” Лесю Українку називають у народі дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра і людяності. її лірика сповнена глибокої пристрасності, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі, до свого нескореного народу. Провідне місце в ліриці Лесі Українки займає тема любові до рідного краю,...
  20. “О рідне слово, хто без тебе я?” (За творчістю Дмитра Павличка) Що відрізняє одну націю від іншої? Насамперед, мова, національний характер, звичаї. Отже, втратити мову та традиції свого народу – значить втратити себе. Це дуже важлива думка, яку, серед інших, намагався донести до нас талановитий поет Д. Павличко. Любов до рідного слова відкрилася в юнакові ще з дитинства. За його власними...
“Ой, співанко-коломийко, як тебе не знати!’ за українськими коломийками
«
»