“Одухотворення” світу у п’єсі Моріса Метерлінка “Синій птах”

Бельгійський письменник-символіст Моріс Метерлінк – один із драматургів, які на межі століть створювали нову європейську драму. Герої філософської п’єси-казки “Синій птах” – це образи-символи, які втілюють панівні на землі сили. Це людина, рослини, тварини, стихії Світла, Вогню і Води, Душі, Хліба, Молока, Годин – усе те, з чого складається людський світ. Виявляється, людина живе на землі, не помічаючи навколо нікого і нічого, крім таких, як сама. Їй здається, що лише вона наділена душею, і всі таємниці світу нею розгадані. Але це

не так. За допомогою чарівного каменя, який відкриває істинний зір, Тільтіль і Мітіль, герої п’єси, бачать світ таким, яким він є насправді – одухотвореним, прекрасним (а інколи – страшним), сповненим таємниць, ще незвіданих людством. У цьому світі минуле, сучасне і майбутнє перебувають поряд і пронизують одне одне: Тільтіль і Мітіль зустрічають і своїх давно померлих рідних, і ще не народженого брата. Виявляється, людина відповідає не лише за себе, але й за усіх своїх предків і нащадків, тому що увесь її рід – єдине ціле, одна нескінченна лінія. Драматург робить своїми героями саме дітей, адже їх свідомість ще

гнучка, вони найбільш сприйнятливі до таємниць світу, близькі до природи. Вони вміють щиро любити і тішитися, їх ще не заторкнули нещастя і пороки, які постають у п’єсі в образах Товстих Блаженств (наприклад, Блаженство Бути Багатим, Блаженство Нічого Не Робити та ін.) Створена Метерлінком космогонія об’єднує усі сили і закони землі: від нічних жахів і війн до найсвітлішої сутності землі – Материнської любові, Справедливості, Радості Розуміти; діти потрапляють до своїх предків і нащадків, у підземне царство Ночі і на вершини світу, зустрічають Душі рослин і тварин. Вони дізнаються, що у світі існує велика кількість сил, які допомагають їм, або навпаки – ображені на людей і прагнуть помститися їм (як, наприклад, душі тих дерев і тварин, яких людина знищує). Метерлінк дає у п’єсі оптимістичну картину майбутнього: ті діти, котрі чекають у Царстві Майбутнього свого народження, незабаром принесуть на землю прекрасні машини, квіти і плоди, переможуть хвороби, несправедливість і навіть саму смерть. Однак і перед тими, що живуть на землі, постало дуже важливе завдання: Тільтіль і Мітіль повинні знайти Синього птаха – птаха щастя – і принести його на землю. Для цього вони пізнають світ. Але цей світ і душі, що населяють його,- всередині самих людей. Дія п’єси починається і завершується в рідному домі дітей. Мандрівка всередину себе відбувалася уві сні, але, прокинувшись, Тільтіль і Мітіль не забувають усього, що з ними сталося, і тепер по-новому дивляться на навколишній світ: як передбачала Душа Світла, їхній погляд на речі змінився, і тепер їм здається, що лише вони прокинулися, а решта людей – сплять, не бачачи усієї краси і благодаті світі. “Одухотворяючи” у п’єсі оточуючий людину світ, Метерлінк показує, що людям необхідно “прокинутися”, подивитися навколо і побачити усю красу землі, цінність людського кохання і доброти, необхідність жити в мирі зі своїми сусідами по землі і пізнавати світ, не руйнуючи його.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Одухотворення” світу у п’єсі Моріса Метерлінка “Синій птах”

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links