“Образ Жульєна Сореля як приклад боротьби щирих пристрастей та егоїстичного розрахунку”

Про головного героя твору Фредеріка Стендаля, молодого чоловіка по імені Жульєн Сорель, можна міркувати надзвичайно довго і з різним успіхом. Він володіє безліччю абсолютно відмінних людських якостей. Крім того, у нього дуже непроста доля, яка була наповнена безліччю пригод, але в підсумку, все-таки, завершилася трагічним чином. Образ Жульєна Сореля багатогранний, абсолютно неоднозначний, такі люди, як він, зустрічаються надзвичайно рідко, а тому представляють велику цінність для всіх тих, хто зацікавлений в розгляді подібних літературних

образів.

Але які висновки можна зробити з аналізу цього надзвичайно цікавого образу? І які з цих висновків здатні стати найважливішими, ключовими і такими, які повинні давати відповідь на те, чому його доля склалася саме таким трагічним чином. Думається, що відповіддю на це непросте питання повинно бути те, що Жульєн є дуже суперечливою людиною, в якій одночасно уживалось кілька рис характеру, які в цілому формували його образ і визначали подальшу долю. У чому ж полягала справжня суперечливість цього непростого людського образу?

Думається, насамперед, у тому, що Жульєн намагався взяти від життя все, що

тільки можна. Зокрема, він хотів домогтися успіху в житті за рахунок холодного, суворого і егоїстичного розрахунку. Він думав, що добре розуміє життя, незважаючи на свій незначний вік. Крім того, він був упевнений і вважав, що ті прості і егоїстичні правила, які він застосовував в житті, дійсно зможуть привести його до вершини людського успіху. Втім, він все-таки дечого не розумів і суттєво помилився в своїх розрахунках і прикидках.

Жульену Сорелю, як і будь-якій іншій людині, не було чуже ніщо людське. І найголовніше серед всіх цих аспектів – це різні щирі пристрасті. Він намагався бути розважливим, розумним у всіх своїх справах, але його юнацька пристрасть породжувала безліч проблем в особистому житті, і він у ній відверто розгубився, втратив якісь духовні орієнтири. Бажання приборкати свої пристрасті повністю дало зворотний ефект – вони просто захлеснули Жульєна, змусили його прораховуватися, допускати помилки, робити неправильні, згубні для нього дії. І в підсумку йому довелося поплатитися за все це найціннішим, що у нього було – власним життям. І навряд чи варто намагатися сформулювати якусь мораль цього твору.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Образ Жульєна Сореля як приклад боротьби щирих пристрастей та егоїстичного розрахунку”