Образ Вітчизни у “Слові о полку Ігоревім”
Говорячи про історичну основу “Слова о полку Ігоревім”, слід розглянути події 1185 року – похід князя Ігоря на половців. Реально змальовано суспільне та політичне життя Київської Русі: роздрібненість, міжусобна боротьба. Половецькі орди спільно з деякими руськими князями нападали на руські землі, палили, грабували села, забирали людей у полон. Роздрібленні князівства не могли протистояти згуртованій силі половців. У 1183-1184 роках київський князь Святослав Всеволодович, об”єднавшись з кількома князями, успішно виступив проти половців.
Після ліричного заспіву, розповіді про підготовку до походу, автор має намір розповісти про похід Ігоря таким чином, щоб і уславити героїзм і патріотизм руських воїнів, і засудити міжкнязівські міжусобиці.
Змальовуючи похід Ігоря у першій частині, автор звинувачує руських князів у тому, що вони ставлять власні інтереси вище народних, що такі їхні вчинки несуть лихо всій землі руській.
Про “золоте сонечко” князя Святослава
Великого оптимізму сповнена третя картина, в якій зображено втечу князя Ігоря з полону. А заключна частина звучить як апофеоз воїнської доблесті, відваги й хоробрості, вірності батьківщині.
Центральне місце в системі образів посідає образ Вітчизни Київської Русі. автор окидає поглядом усю Руську землю, роздумує над її минулим і сьогоденням, над причинами бід, що розривають її. Вагоме місце в поемі займають образи князів Ігоря та Всеволода. Вони проймаються ідеєю захисту землі, готові будь-що захищати її. Ігор відважний полководець:
Хочу голову свою положити
…або напитися шоломом з Дону.
Лучче ж би потятим бути,
аніж полоненим бути.
Але автор картає його за нерозсудливість у вчинках. Неодноразово у поемі показано, що Ігор та його дружина ведуть не загарбницьку війну, а борються за волю рідної Вітчизни. У бою князь безстрашний, мужній. Однією з провідних рис є патріотизм. Він не піддається звабним спокусам і не зраджує батьківщину, перебуваючи у полоні, він завжди у гущі бою. Він з винятковою теплотою ставиться до своєї військової дружини, а князь Святослав – ідеям мудрого правителя, далекоглядного політика. Образ його розкривається у сні та “золотому слові”. Князі зрозуміли, що по-одиночку вони не будуть Державою, а разом вони непереможна Держава, єдине ціле.
Вони справжні князі, для яких найважливішим є Вітчизна, і вони її обранці, її захисники. І в цьому поході вони довели свою відданість своєму народові, своїй Вітчизні. Так, як і в усьому історичному епосі, автор дає оцінку зображувальним подіям. Звучить заклик до єднання руських земель через відтворення сильних і власних князів і воїнів, від яких Руська земля чекає захисту.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)