Образ України, ідея нерозривної єдності людини з рідною землею, алегоричність образів у вірші В. Сосюри “Сад”. Поезія “Васильки” – взірець інтимної лірики
УРОК 35
Тема. Образ України, ідея нерозривної єдності людини з рідною землею, алегоричність образів у вірші В. Сосюри “Сад”. Поезія “Васильки” – взірець інтимної лірики.
TJI: інтимна лірика, віршові розміри.
Мета: глибше ознайомити учнів з патріотичною та інтимною лірикою В. Сосюри; розкрити складний і багатогранний світ людської душі; змусити учнів відчути і зрозуміти силу художнього слова, багатство барв, мелодійність поетичної мови; виховувати усвідомлення того, що щирість особистих почуттів людини – невід’ємне
Обладнання: портрет письменника, виставка його книжок, аудіозапис пісень на слова В. Сосюри, кросворд, ілюстрації із зображенням волошок; таблиця на закріплення вивченого матеріалу.
Епіграф.
Світе ясний, світе мій прекрасний, я б хотів у пісні повсякчасно лиш для тебе жити, не вмирать!
В. Сосюра
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1. Літературний диктант “Зайве слово”.
(З кожного рядка вилучіть “зайве” слово щодо життєвого та творчого шляху В. Сосюри.)
1. Вірші, поеми, Акровірші, роман, байки.
2. Державна премія СРСР, Державна премія
3. Гуляйполе, Кам’янець-Подільський, Хмельницький, Київ.
4. Харківський університет, Київський університет, сільськогосподарське училище, початкова школа.
2. Кросворд “Любіть Україну!”
1. Колір, про який йдеться у вірші. (Пурпуровий.)
2. Згадуються пісні і думи. Об’єднайте їх в єдине поняття. ( Фольклор.)
3. Про яку річку згадується? (Дніпро.)
4. 6. Назвіть стихії, що згадуються у вірші. (Вода, вогонь.)
5. З яким птахом асоціюється українська мова? Яка вона? (Солов’їна.)
7. Антонім до слова “негода” у вірші. (Радість.)
Встановіть співвідношення між відгадками та виділеним словом.
1 | У |
2 | К |
3 | Р |
4 | А |
5 | Ї |
6 | Н |
7 | А |
3. Визначення віршового розміру поезії “Любіть Україну”.
Любіть Украї’ну, як со’нце любі’ть,
Як в’ітер, і тра’ви, і во’ди
В годи’ну щасли’ву і в ра’дості мить
Любіть у годи’ну него’ди.
(Амфібрахій.)
III. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
Гордістю проймається серце читача за Україну, яку так гаряче оспівав В. Сосюра. Тепер, коли поета вже немає серед нас, вірш звучить як поетичний заповіт В. Сосюри для нинішнього і прийдешніх поколінь. До патріотичної лірики належить також вірш “Сад”.
2. Виразне читання вірша “Сад”.
3. Словникова робота за питаннями учнів.
4. Обмін враженнями від прочитаного.
5. Бесіда за питаннями:
– Чи влучною ви вважаєте назву вірша? Чому наш багатостраждальний народ постає в образі прекрасного саду?
– Зачитайте рядки із вірша, що акцентують увагу читача на кривавих сторінках української поезії. Поясніть, як ви їх розумієте.
– Процитуйте рядки вірша, в яких підкреслено самооновлення нації після нещасть і випробувань.
– Розтлумачте метафоричні образи весни і брами.
– Як називається художній засіб, коли під одним образом вгадується інший, подібний до нього певними рисами. (Алегорія). Наведіть приклад із вірша.
– Аргументуйте твердження: національна свідомість і громадянська гідність є важливими рисами представників народу.
6. Звучить аудіозапис пісні на слова В. Сосюри “Коли потяг у даль загуркоче…”
7. Пояснення вчителя.
– Твори, у яких ідеться про інтимні почуття й переживання людей, називають інтимною лірикою. Зразком інтимної лірики Сосюри є славнозвісна поезія “Коли потяг у даль загуркоче”, яка стала популярним романсом, котрий ви щойно прослухали. Інтимна лірика сприймається більше серцем, ніж розумом.
Під впливом відомої однойменної народної пісні написана поезія “Васильки”. Це невеличка, на 12 рядків мініатюра-роздум про вічну красу життя. Поет залишив нам спогад про історію написання цього твору: “В 1938 році, коли минуло мені сорок літ, я написав “Васильки” … Добре пам’ятаю свій настрій в той вечір, коли з’явився цей вірш. Щоб точно його висловити, треба було б сказати: “Васильки я написав разом з Марією”.
Марія Гаврилівна – дружина поета, кохання до якої протягом життя надихало його до написання пристрасних віршів.
8. Виразне читання поезії “Васильки”.
9. Словникова робота за питаннями учнів.
10. Евристична бесіда:
– Мотиви якої лірики відчуваються у поезії? (Інтимної.) Поясніть свої твердження.
– Яка квітка надихнула В. Сосюру на створення цього вірша? Що означає вислів “очі волошкові”?
– Чому у вірші немає суму?
– Якими почуттями переймаєтеся ви, читаючи цю поезію?
11. Робота з ілюстративним матеріалом.
(Вчитель акцентує увагу учнів на значенні кольору волошок: синій – чистота, мрійливість, простір).
IV. Закріплення вивченого з елементами рефлексії.
1. Складання таблиці.
(Учні завершують роботу над розпочатою вчителем таблицею).
2. Визначення віршових розмірів поезій “Сад” та “Васильки”.
В огні’ нестри’мної нава’ли
Руба’ли, різали наш сад…
А ми’ диви’лися наза’д
І за мину’лим сумува’ли.
(Чотиристопний ямб.)
Васильки’ у по’лі, васильки’ у по’лі
І у тебе, ми’ла, васильки’ з-під вій
І гаї сині’ють ген на видноко’лі,
І сині’є ща’стя у душі’ моїй.
(Шестистопний хорей з пірихієм.)
– Як віршовий розмір впливає на звучання?
(Ямб – бадьоре звучання, хорей з пірихієм – народнопісенне.)
3. Рефлексія.
– Найбільший мій успіх на уроці – це…
– Я не вмів,”а тепер умію…
V. Підбиття підсумків.
VI. Домашнє завдання.
Повторіть відомості про віршові розміри. Навчіться виразно читати поезії В. Сосюри. Випишіть із поезії “Васильки” художні засоби. Прочитайте байку В. Сосюри “Магнат”.