Ліричне зображення України (за поезією Сосюри)

В. Сосюру слушно називають одним із найтонших ліриків української літератури XX століття, бо його емоційна, схожа на спів душі поезія сповнена щирості; задушевності, захоплення красою рідної землі, природи, рідного слова, історією свого уславленого народу. І про що б не писав поет, – все для нього стаэ ліричною темою. Складається враження, наче до нас голосом правди і любові промовляє його чутливе серце, розкривається, довіряє нам і знайомить з ліричним героєм поезії.

Він, цей герой, завжди постає перед читачем палким і щирим патріотом, який

свою ніжну любов до Батьківщини доводить не словом, а справами: натхненою працею у мирний час і героїчною боротьбою у воєнне лихоліття. Це в серце і вуста свого ліричного героя вкладає Сосюра власні святі синівські почуття. які живуть у душах багатьох людей, але про які не кожен може сказати відверто.

Гордою та прекрасною змальовує син-поет свою “вічно живу і нову” матір Україну, пишаючись і захоплюючись нею! Милування рідним краєм переходить у гімн величі своєї “вишневої” України, де буяють, “весни світлі й щирі” і звучить “мова солов’їна”. Для Сосюри Батьківщина – це цілий світ, який

щохвилини оточує тебе: природа, люди, мова.

Поет не випадково називає українську мову “солов’їною”, бо цим передається її виключна мелодійність і співучість, за що вона й посідає одне з перших місць серед мов світу. Рідна мова у Сосюриних поезіях замальовується живою часткою природи, без якої людина не може щасливо жити:

Мова – це душа народу,

Народ без мови – не народ.

Відчувається, що вона – це особлива гордість і любов поета, зароджена ще в дитинстві, коли у пісенній родині Сосюр закладалася в душу дитини повага до рідної землі. Тому так зворушливо змальовує митець ще змалку рідні краєвиди, неначе вклоняється їм у глибокій пошані.

Коли читаєш поезію Володимира Сосюри, розумієш, що автор висловлює свої особисті почуття, але разом з цим він звертається до нас, сьогоднішніх читачів, примушуючи осмислити, збагнути справжню суть таких понять, як любов до Батьківщини, патріотизм:

Любіть у труді, у коханні, в бою,

Як пісню, що лине зорею…

Всім серцем любіть Україну свою –

І вічні ми будемо з нею.

Я впевнений: наша щира любов до батьківської землі, чесне служіння їй допоможе нашій Україні посісти гідне місце серед інших країн світу. Пройшовши через багатовікові випробування, здобувши нарешті свою незалежність, моя країна має право розраховувати на щиру відданість своїх синів і дочок, бо:

Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі…

Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Ліричне зображення України (за поезією Сосюри)

Categories: Твори з української літератури

Links