Образ Наташи Ростовой у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”
1. Наташа Ростова – моральний ідеал Толстого. 2. Дитинство Наташи. 3. Випробування, що випали на частку головної героїні. 4. Ростова – мати великого сімейства. Л. Н. Толстой у романі “Війна й мир” створив целую галерею жіночих образів.
Серед них особливий читацький інтерес викликає Наташа Ростова, У її образі автор втілив свій власний ідеал жінки. Образ героїні показаний у розвитку. Протягом усього оповідання Наташа взрослеет, з легковажної дівчинки перетворюється в поважну матір сімейства. Міняється її вигляд, у характері з’являються
Наташа імпульсивна, небагато химерна. Вона оточена турботою й увагою близьких. Дівчинка не знає ніяких проблем. Її сім’я ні в чому не має потреби. Щодня стає для Наташи святом Характер її світла й легкий, дівчинка любить всіх навколо, увесь світ здається їй прекрасним.
Одним словом, Наташу цілком можна назвати улюбленцем долі. Здається, що все життя Ростовой буде настільки ж яркою й безтурботної. Але в міру прочитання роману ми довідаємося, що на частку Наташи випало безліч прикростей.
І
Дівчина говорить про дивно прекрасну ніч. “Так прокинься ж, Соня, – говорить Наташа. – Адже такої чарівної ночі ніколи, ніколи не бувало”. Наташа почуває неповторність кожної миті, хоче донести це до своєї подруги. Далеко не кожна людина здатна так захоплюватися красою місячної ночі.
Наташа, з одного боку, викликає замилування читача, а з інший, мимоволі замислюєшся про те, що дівчина не знає турбот і проблем. Людина, заклопотаний і справами, не зможе так захоплюватися миром навколо. Насправді на початку роману життя Наташи легке й безтурботна Здається, що дівчина, з дитинства оточена любов’ю й турботою, неминуче повинна стати егоїсткою, що думає тільки про свою персону. Але з Наташей цього не відбувається. Доля посилає їй досить важкі випробування.
Під час війни Наташе доводиться доглядати за вмираючим Андрієм. Можна представити, як важко це юній дівчині, тим більше що вона була закохана в Болконского. Але Наташа витримує це випробування Вона робить все можливе, щоб хоч небагато скрасити останні мінути життя Андрія. Ми бачимо, як змінилася Наташа. Тепер це вже не те безтурботне й кокетливе дівчатко, щодня для якого був новим святом.
Загибель близької людини змінила Наташу. Вона повзрослела, стала суворіше, серьезней. У цей період Наташа зблизилася із сестрою Андрія, Марьей Болконской. Неможливо не перейнятися до Наташе повагою, неможливо не визнати, що дівчина виявилася напрочуд сильної особистістю Після смерті Андрія для Наташи наступив дуже важкий період. Вона постійно згадує про нього, життя її стала похмурої й важкої.
Але незабаром трапляється нова трагедія, не менш страшна. Гине Петя, брат Наташи. Мати ледь не збожеволіла, і Наташа увесь час проводить разом з нею. “Вона одна могла втримувати матір від божевільного розпачу Три тижні Наташа безвихідно жила при матері, спала в кріслі в її кімнаті, напувала, кормила її й не перестаючи говорила з нею, – говорила, тому що один ніжний, пестливий голос її заспокоював графиню”. Графиня після загибелі сина із квітучої життєрадісної жінки перетворилася в бабу.
Наташа зворушливо піклується про матір. Дівчина знаходить у собі сили, щоб у всім допомагати їй. Любов до матері змушує Наташу внутрішньо зібратися “Прокинулася любов, і прокинулося життя”. Читач не може не розуміти духовної сили Наташи. І тепер уже дивно, що на початку роману вона могла здатися нам примхливої й розпещеної.
Виявляється, Наташа не жалує себе, віддає всі свої сили, охоче йде на жертви заради тих, кого любить. Дивно бачити таке поводження юної дівчини, все життя якої зовсім недавно була повна винятково розваг З іншого боку, Наташа завжди була оточена любов’ю. Вона не знала зла з боку інших. І тепер, коли прийшла пора, вона платить добром за добро. Їй і в голову не приходить, що може бути інакше. У фіналі роману ми бачимо Наташу – мати великого сімейства И знову ми дивуємося.
Адже Наташа вже нічим не нагадує чарівну й грайливу дівчинку, з якої ми познайомилися на початку добутку. Тепер для Наташи немає нічого важливіше своїх дітей і чоловіка Пьера. У неї немає інших інтересів, їй далекі розваги й ледарство Наташа втратила красу, грацію й добірність. Вона ходить у простій і неохайному одягу. І її це зовсім не обтяжує.
“Предмет, у який поринула цілком Наташа, – була сім’я, тобто чоловік, якого треба було тримати так, щоб він неподільно належав їй, будинку, – і діти, яких треба було носити, родити, годувати, виховувати. І чим більше вона вникала, не розумом, а всією душею, всією істотою своїм, у її предмет, що займав, тим більше предмет цей розростався під її увагою, і тем слабкіше й ничтожнее здавалися їй її сили, так що вона їх усе зосереджувала на те саме, і рє-таки не встигала зробити всього того, що їй здавалося потрібно”. Наташа абсолютно щаслива, хоча її життя могло б здатися нецікавої й одноманітної. Але тут потрібно усвідомити, що в образі Наташи письменник хотів показати саме ті жіночі якості, які йому самому здавалися ідеальними.
Товстої вважав, що доля жінки – діти й сім’я, що в неї не повинне бути інших інтересів і думок. Якщо стояти на цій позиції, то не доводиться дивуватися, чому з веселої, життєрадісної, романтичной дівчини Наташа перетворилася в турботливу, люблячу матір і дружину Але головне, що героїня Толстого стала щасливої, і її власне життя влаштовувало повністю. Образ Наташи цікавий для нас саме тому, що на її прикладі ми можемо зрозуміти долю й характер жінки того часу.
Значення роману Толстого “Війна й мир” дуже великий. Цей добуток ставить перед нами найважливіші питання про життя про смерть, про чесноту й чуйність, про любов до ближнього. Завдяки роману ми замислюємося про моральні загальнолюдські цінності, які будуть актуальні завжди, поки живе людство
(2 votes, average: 3.50 out of 5)