Обломів – типовий представник помісного дворянства в дореформеній Росії
Але здійснити нічого не дано. Н. А. Некрасов Роман “Обломів” Гончарів почав писати в 1846 році. У цей час Росія була феодально-кріпосницькою країною. Гноблення кріпаків досягло своїх меж. Економічний і політичний прогрес развивающихся капіталістичних Англії й Франції змушував Росію міняти свій лад. Прогресивні люди Росії прагнули до змін, але багато хто боялися, що технічний прогрес змінить моральні принципи, знищить духовність людини
Кожна епоха народжує свій тип людей. Обломів і навколишніх його людей герої початку й середини XIX століття.
Ростили його в млості й турботі. У родині був культ їжі й нічого неделанья. Вони, як і всі поміщики, жили за рахунок праці своїх кріпаків, тобто минулого утриманцями. Хто ж міг вирости в таких умовах?
Ледачий, самовдоволений самодур. Але Обломів не такий. Він виріс чесним, розумним, добрим. Одержав гарне утворення
На початку служби він
Краще лежати на дивані, нічого не робити, але не жити на шкоду своєму моральному достоїнству. Звичайно, можна домогтися чинів і залишатися моральною людиною, але це вимагає боротьби із самим собою й навколишніми. А Обломів цінує спокій і не може боротися
Лежить на дивані, їсть, спить, поринає в апатію. Слуга Обломова Захар, росший у тім же середовищі, що й Обломів, також пасивний і ледачий. Життя Обломова й Захара це кріпосницьке життя Росії, що повинна відійти впрошлое.
Інший герой роману друг дитинства Обломова Андрій Штольц. Штольц із дитинства звик трудитися, він енергійний, заповзятливий і діяльний, але боляче вуж розважливий. Навіть почуття, настрій і любов дружини розкладає по поличках. Як протилежність Обломову, Штольц повинен бути прототипом майбутньої людини Росії
Але він мало симпатичний. Штольц намагається розбудити Обломова, повернути до життя через любов до Ольги Іллінською. Обломів полюбив Ольгу з “голубиною ніжністю”. Ольга, як і Штольц, енергійна, діяльна. Вона намагається переробити Обломова, змушує його їздити у світло, вприказ.
Але не такаючи потрібна любов Обломову, холодна й обтяжна. Інша справа Гафія Матвіївна Пшеницына. Добра, серцева, м’яка жінка, що Алл С о ч. Р У любить Обломова таким, який він є
Тепла любов Гафії, спокій і затишок засмоктують Обломова, як болото. Він стає жертвою тихого міщанського буття й поступово вгасає. Обломів усвідомлює це, але не знає, не може й не хоче змінитися. Образ Обломова викликає суперечливі почуття не тільки в читачів, але й критики висловлюють протилежні думки
Н. А. Добролюбов писав: “позначилося нове слово нашого суспільного розвитку…Слово це “обломовщина”; воно служить ключем до розгадки багатьох явищ російського життя”. А. В. Дружинін писав, що обломовщина “у занадто великому розвитку, річ нестерпна, але до вільного й помірного її прояву немає за що ставитися з ворожнечею”.
Але вони єдині в думці, що Обломів породження середовища й одночасно її жертва. Жити життям Обломова й Штольца в нашу епоху нудно й огидно, хоча й у наш час є й обломовы, і штольцы.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)