Ну що б, здавалося, слова
Матеріал уроку. Анатолій Камінчук “Про мову”. Загадки.
Мета. Вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; збагачувати активний словник учнів новими словами; розвивати вміння аналізувати твір за змістом та визначати головну думку прочитаного; розширити знання учнів про багатство української мови; виховувати патріотизм, повагу до рідної мови.
Обладнання. Портрет А. Камінчука. збірка віршів “Кольорова книжечка”.
Хід уроку
Організаційний момент. Мовна розминка. Гра “Відтворіть вірш”.
Спатиянехочу.
Щоменіробити?
Будудопівночі
Думатипрожито.
Будууявляти.
Яквонохитається,
Якрум’янимсонцем
Колосналивається.
–
Спати я не хочу,
Знову, як і вчора,
Буду до півночі
Думати про море.
Буду уявляти,
Як воно хвилюється,
Як щасливі чайки
З хвилями цілуються.
– Як називається такий вірш? (Безкінечних) А давайте спробуємо його продовжити. Пофантазуємо про літо, осінь, зиму.
– Чи знаєте, хто автор цих рядків? (Анатолій Качан)
Пошукова робота.
– Прочитайте вірш.
Є слова – просто диво!
Прочитаймо
Чи то зліва направо,
Чи то справа наліво –
Означають те саме.
Ось дивіться: корок, біб,
Око. Кирик, зараз, піп…
Є ще й інші на умі,
Та назвіть ви їх самі.
– Спробуйте знайти ще такі слова.
III. Повідомлення теми та мети уроку.
Слово вчителя.
Першим до нас приходить слово. З колисковою материнською піснею, чарівною казкою, доброю ласкою. З кожним словом світ ширшає, розкриває свої обрії. Світ – мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова.
Напис на дошці.
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється, ожива, як їх почує!..
Видать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть між люди…
– Кожне слово з вірша є актуальне сьогодні. Воно змушує нас задуматись, переосмислити своє життя, знайти відповідь на те, як діє слово в кожному з нас і чому воно таке важливе.
– Що таке мова?
Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Мова – душа народу, стверджує народна мудрість, а без душі народ гине. Без мови, як і без сонця, повітря, рослин людина не може існувати. Згадаймо слова В. Сосюри: “Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема”.
– Як і коли виникла мова на Землі?
– Чим є мова для людини?
– Чи є, окрім мови, інші засоби спілкування?
– Які мови ви знаєте?
– Скількома мовами володіла Леся Українка?
– Яку функцію виконує мова?
Комунікативна – за допомогою мови спілкуємося.
Пізнавальна – через мову пізнаємо світ, що нас оточує.
Мислетворча – засобами мови виражаємо своє мислення, свої думки.
Емоційна – за допомогою мови виявляємо свої емоції, почуття. Об’єднуюча – мова об’єднує людей.
Виражальна через мову людина розкриває свій інтелект, свої здібності.
– А чи знаєте ви, як виникла мова?
Слово вчителя.
– Як і коли виникла людська мова? Як стверджують найдревніші міфи та книги релігійного змісту, людині було даровано мову ще під час її народження. Слово увійшло в людину як світло Божого задуму і стало для неї інструментом пізнання себе і світу, творчості, утвердження любові і правди. Тому жодні наукові дослідження витоків і початків людських мов не дають точної відповіді на те, чи була колись єдина прамова, з якої пішли всі інші мови, чи існувало декілька великих мов, з яких утворились цілі мовні родини.
На сьогодні в світі існує близько 6 тисяч мов, які поділяються на такі мовні “сім’ї”: індоєвропейська, до якої належить і наша українська мова, фінно-угорська, тюркська, семіто-хамітська, кавказька, китайсько-тибетська, австронезійська. Найбільшою мовною сім’єю є індоєвропейська, яка налічує десять великих мовних груп, другою за чисельністю мов – китайсько-тибетська, а третьою – австронезійська.
Наша мова належить до найдавніших мов світу.
Робота над віршем “Про мову”. Читання вірша вчителем.
– Чи сподобався вам вірш?
До поданого іменника доберіть прикметник із вірша.
Земля (чорна); гілка (бузкова); ліс (дрімучий); світ (білий); любисток (зелений): лист (осінній).
Вибіркове читання.
– Знайдіть у вірші і прочитайте, у кого є своя мова.
– Який можна зробити висновок із цього вірша? Прочитайте рядками твору. (Та тільки тому, хто цурається рідної мови, не промовлять вони ані слова.)
Утворення приказок.
– Утворіть приказки про мову.
– Які ще приказки про мову ви знаєте?
Творча робота.
Робота із збіркою віршів “Кольорова книжечка” А. Камінчука.
– Чому, на вашу думку, ця збірка має таку назву? З якими поняттями асоціюється слово “кольорова”?
– У вірші “Синій льон” вставте пропущені слова.
При дорозі, де тополі,
(синій) льон зацвів у полі.
Біля льону (синя) річка,
В небі (синьому) – синичка.
Стільки цвіту – (синьодзвону),
(засинім) все від льону.
– У вірші “Жовта осінь” також вставляємо відповідні слова.
Чи насправді, а чи сон це:
(жовті) верби, (жовте) сонце,
(жовті) трави, (жовті) доли,
(жовте) листя, (жовте) поле.
Не насправді, не здалося:
(жовте) небо, (жовта) осінь.
– Слова бувають різними не лише за значенням, а й за настроєм, який викликають, за асоціаціями. Ось, наприклад, слово “сині”. З якими поняттями воно асоціюється? (Льон, річка, небо, волошка.) А слово “жовте”? (Сонце, поле, осінь.)
– А зараз самостійно у зошитах спробуйте записати асоціації, які у вас виникають, коли ви чуєте слова “зелений”, “червоний”.
(Учитель визначає найкращі, найточніші асоціації.)
На прикладі цих віршів ми спостерігали, яка барвиста наша мова.
Робота над загадками.
Учні читають та відгадують загадки про мову.
– А які ще загадки про мову ви знаєте?
Цікаво знати.
У світі є приблизно шість тисяч мов, і половина з них може зникнути назавжди. Саме тому 21 лютого 2000 року у Франції було проголошено Міжнародний день рідної мови. Втрата мови то втрата самобутності народу, адже відомо, що разом зі словами мова несе культуру нації, надбаний поколіннями мовний скарб і розуміння світу. Мова росте і оживає разом із нами.
Українська мова є однією з найпоширеніших мов у світі та за кількістю носіїв посідає 26 місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської.
Вона входить до трійки найкрасивіших мов світу. На мовних конкурсах в Італії та Франції її визнано другою за мелодійністю мовою світу.
Підсумок уроку.
– Проаналізуйте все почуте на уроці й скажіть, що нового для себе ви винесли з уроку.
– А чого ви навчилися?
– Чи змінилося ваше ставлення до мови? Як?
– Мова потребує постійного, повсякденного піклування. Будьмо не байдужі ось тоді мова житиме.
Ось сушений виноград – всюди він на ринку.
Мама каже це ізюм, бабця – це родзинки.
Ось же кулі золоті – кислі всередині.
Інші кажуть це лимони, я кажу – цитрини.
Ось оранжеві кульки чи жовтогарячі.
Не кажи – це апельсини, кажи – помаранчі.
Ось ягіддя з наших сіл. Тож яка дурниця,
Що клубнікою зовуть нашу полуницю.
Ігор Калинець
– А які ще назви лісових ягід та фруктів вживають у твоїй місцевості?
VII. Домашнє завдання.
Вивчити вірш напам’ять.