Новела Г. Косинки “На буряки”
У багатьох добутках Г. Косинки відчутний подих майстрів слова минулого, але насамперед є глибока індивідуальність творчого дарунка художника. Не встигаєш осягти їх, як нестримно й владно поглинає тебе життєво-правдива атмосфера добутку, земна сила відточеної фрази, образне багатство мови, уміння створювати яскравий художній тип, зібравши в ньому самі істотні, самі характерні риси певного життєвого явища. Простежимо в новелі “На буряки”, як легко й невимушено нанизує автор слово на слово, нібито вдова Марта, що сидить під хвірткою й “в’яже
Вишиває письменник квітчасту гаму, створюючи зриму картину із селянського життя: “Літо. Починає благословляти мир. Мати рве на городі росистий лук, меле пляшкою сіль і кладе із сухою паляницею в сумку-рукав…” Короткі, скупі фрази. А кожна деталь малює нам точну епічну картину. І “росистий” лук, і пляшка, який мати розтирає крупинки солі, щоб покласти синові на обід в ” сумку-рукав”. За цими тихими, лагідними словами письменника відразу виникає в нашій уяві страждаюче життя з… Вона коштує в головах сина, якому “жахливо хочеться
“Снилося молоко…” “Сьогодні, мама, купить тому рябому собаці полбутилки, необхідно підмазати…”.
Розуміє – без хабара не заробити за літо на штани. І хоча Мова йде про бідність, життя в нестатку, але скільки тепла, задушевності, доброти у відносинах, у розмові сина з матір’ю, скільки поваги, любові й радості… Хлопчик вистачає сапку, біжить на поле. Письменник не фальшивить, начебто читає душу юнака. Але він поспішає на чуже поле й тому, що там чорнява Прися… “Яка вона добра й гарна…” І ввечері, стомлений, напівсонний, він буде ділитися з матір’ю радістю, не обійде, а скаже матері й про тієї Прохоренко дівчині, що допомагала йому. І коли мати начебто ненароком ще раз перепитає, хто переполював йому, соромливо скаже: “Прохоренко… Гарна дівчина…” і хлопчик “замружив око, почервонів. Стане людина, що розуміє:
“Працюю, не розгинаючись, намагаюся, зверху пече сонце, а в груди печія, і десь глибоко думка жевріє: “Мужицька доля гірка…”.
А поки в сні підлітка вимальовується казково-привабливе Майбутнє, де буде жити щасливо його мати й та чорнява Прися, що допомагає йому в роботі. А чи буде вона, те щасливе життя для селян-бідняків?.. Цим питанням і завершимо роботу на уроці. Удома учні подумають, яка доля осягла наше селянство після 20-х років. Чи збулися їхні мрії й очікування на землю, на щасливе, заможне життя?