Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ “Незабутнього століття недоброї пам’яті справи”

“Незабутнього століття недоброї пам’яті справи”

Ці рядки А. Т. Твардовского ставляться до XX століття – напевно, самому складному, суперечливому, багатогранному періоду історії людства. XX століття запам’ятається нам як епоха найбільших відкриттів і досягнень людини й трагедією двох світових воєн і безлічі локальних конфліктів, як час культурного розквіту, що проте переривався періодами найглибшого морального занепаду, як століття, одночасно моторошний і дивно цікавий для людей, що жили в цю пору. Дійсно, “недоброї пам’яті справи”, згадані А. Т. Твардовским, сусідять тут із прекрасними,

справедливими вчинками, образуя вкрай суперечливий образ XX століття, повний добра й зла, краси й неподобства, світла й тьми. Очевидно, що в цій невеликій роботі неможливо охопити навіть малу частину подій цієї епохи, тому ми зупинимося на найбільше, на мій погляд, значимому періоді життя Росії – на Громадянській війні 1918-1921 років, розглядаючи її крізь призму літературних творів, присвячених того часу. Одна з найтрагічніших сторінок в історії нашої країни, Громадянська Війна не могла не відбитися в добутках письменників тої епохи; більше того, їй присвячене така безліч романів, повістей і віршів,
що в даній роботі ми відзначимо тільки самі, на мій погляд, основні – “Тихий Дон” М. Шолохова, “Конармию” И. Бабеля, “Розгром” А. Фадєєва, “Білу гвардію” М. Булгакова й “Доктори Живаго” Б. Пастернаку

У кожному із цих добутків відбилися не тільки конкретні події розглянутого періоду, але і їхнього наслідку, тому на цьому матеріалі ми можемо докладно проаналізувати “недоброї пам’яті справи” Громадянської війни. Як мені здається, останні можна розділити на дві групи: одні з них ставляться до реального життя, а другі – до духовної сфери. Серед перших треба, насамперед, виділити загибель мільйонів людей. Будь-яка війна – це, насамперед, безглузде вбивство, якому не може бути виправдань, а Громадянська війна в цьому плані відрізняється від інших у гіршу сторону. Саме в цей період здійснюють такі жорстокі справи, як убивство Михайлом Кошовим беззахисного діда Гришани у відповідь на розправу, що Дмитро Шулік учинив над родиною Кошового

Цей приклад з “Тихого Дону” Шолохова ілюструє типову для того часу ситуацію. Можливо, менш огидними, але не менш страшними наслідками Громадянської війни є вбогість, розруха, голод. Це не просто період, у який порушується звичний уклад життя, – це час, у яке відбуваються корінні зміни в суспільстві, повне й безповоротне ламання старого життя

Загалом кажучи, революційні зміни рідко приносять користь суспільству, на відміну від еволюційних, але навіть якщо це й відбувається, то проте це завжди супроводжується величезними жертвами. Під жертвами ми під разумеваем не тільки загибель людей, але і їхні зламані долі, духовна криза, що переживає майже кожний сучасник таких подій, тяготи життя, викликані революційними змінами, розлад людини із самим собою й з навколишнім його миром. Можливо, що духовні наслідки Громадянської війни є значно більше жахливими, чим ті, з якими люди зштовхнулися в реальному житті. Постійне насильство стирає грань між гарн і поганим, викликає очерствение душі навіть у таких людей із сильним характером, як Григорій Мелехов. Але в цьому герої ще залишається щось світле, і це проявляється в його стражданнях після вбивства хлопчика-матроса: “Братики, немає мені прощення!

…Смерті зрадьте!..” На людей же зі слабким характером і незміцнілою психікою постійне насильство впливає. Такої людини нам з жахаючою точністю описав И. Бабель у розповіді “Лист” із циклу “Конармия”. Хлопчик Курдюків у листі своєї матері безпристрасно розповідає при загибель свого брата від рук батька й про вбивство батька іншим братом, перемежовуючи свою розповідь проханнями краще піклуватися об нього коня

Читаючи добутку про війну, можна дійти висновку, що вона оголює гірші риси людини; у цей час не існує твердого порядку, стабільності, а влада й право дають володіння зброєю. Така безконтрольність людини приводить до того, що він керується своїми бажаннями, не міркуючи про права або інтереси інших людей, про наслідки своїх дій. У такі моменти проявляється щирий характер людини, який би він не був. Саме тому на сторінках добутків про Громадянську війну ми часто зустрічаємо випадки боягузтва, підлості, зрадництва, наприклад, так надходять гетьман і деякі генерали в романі М. Булгакова “Біла гвардія”, Мечик у романі А. Фадєєва “Розгром”.

Часто зустрічаються в таких книгах і сцени пияцтва, розпусти. Але все це не проходить безвісти навіть для таких черствих людей, як Памфіл Палых. У романі “Доктор Живаго” Пастернак показує нам, як ця людина божеволіє, не в чинностях примирити у своїй душі нескінченну жорстокість і любов до дітей. Зрештою він зарубав свою дружину й всіх своїх дітей, побоюючись, що вони потраплять у полон до “білих”.

Як мені здається, найкраще Палых характеризує наступна фраза з тексту: “На світанку він зник з табору, як біжить від самого себе хворе водобоязню скажена тварина”. Але, на щастя, війна оголює й всі гарні сторони людської душі. Саме тому герої роману М. Булгакова “Біла гвардія” знаходять під час цих страшних подій любов, і кінець добутку виглядає оптимістично, незважаючи на всі прийдешні випробування

Тому докторові Живаго вдається в цей важкий час зберегти незаплямованої свою совість і, не чекаючи закінчення братовбивчої війни, піти додому до своєї дружини, тому Морозка гине як герой, рятуючи загін Левинсона, і, нарешті, тому Григорій Мелехов вертається-таки додому до свого сина. Отже, проаналізувавши добутку, присвячені Громадянській війні, можна зробити висновок, що це був украй складний період для нашого народу в цілому й для кожної людини окремо. Безсумнівно, війна принесла багато лих і страждань російській землі, але добрий початок у людях, тяга до чесного, спокійного трудового життя все-таки виявилося сильніше, і тому мир на якийсь час знову встановився Вроссии.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Незабутнього століття не пам’яті справи Росія в першій чверті XX століття переживало один з найтяжких періодів своєї історії. Революції, повстання, Перша світова й Громадянська війни – всі ці події залишили свій слід у долі людей. І вони не могли не відбитися в російській літературі. Так, Громадянська війна, війна жорстока, кривава, що з’явилася найбільшим нещастям для...
  2. “Справи визначаються їхніми цілями: та справа називається великим, у якого велика мета”. (А. П. Чехов). (По одному або декількох добутках російської літератури XX століття). По повісті М. А. Булгакова “Собаче серце” 1. Революція як подія громадського життя. 2. Образ професора Преображенський. 3. Думка професора Преображенський і думка самого автора про роль революції Глибинний філософський зміст фрази А. П. Чехова, на мій погляд, можна віднести до самих різних подій громадського життя. В XX столітті було чимало таких подій. Одне з них –...
  3. “Чому одні імена навічно закорбовуються в памяті народу, а інші зникають безслідно?” Якщо розглянути історію кожного окремого народу, то можна легко помітити, що далеко не всі імена в цій історії залишаються. Є такі люди, які дійсно запам’ятовуються завдяки тим або іншим причинам. Є й інші, які нехай і зробили щось дійсно корисне для всього народу, досить швидко забуваються і залишають народну пам’ять....
  4. Своєї землі минулі справи (по романах В. Пикуля) Є російська приказка: “Іван, що не пам’ятає споріднення”. На жаль, у змісті знання історії дуже багато з людей стали такими “Иванами”. Але ж без історії не може бути освіченої людини. Сьогодення можна зрозуміти тільки через минуле, а зараз важливо зрозуміти наше сьогодення. Література, учителька життя, повинна прищеплювати інтерес і любов...
  5. Не одежа красить людину, а добрі справи Кожен із нас, де б не знаходився, може робити людям добро. Допомогти іншій людині перейти в небезпечному місці дорогу, пропустити в черзі жінку з дитиною чи інваліда, подати руку допомоги в скрутну хвилину, розділити чиєсь горе – не можна перелічити всіх випадків, коли одна людина може і повинна допомогти іншій....
  6. Не одяг прикрашає людину, а добрі справи Кожна приказка, кожне прислів’я! – це перлина, до блиску відшліфована багатьма поколіннями українців. Це джерело народної мудрості, спостережливості, кмітливості. “Не одяг прикрашає людину…” – чуємо ми, і тієї ж миті десь у глибині душі виникає бажання заперечити. Хто із нас не хоче виглядати привабливо, мати гарний модний одяг, взуття, ремінець,...
  7. Лист подрузі – Як справи? У нас всі добре. Уже почалися заняття після травневих свят. Нас відразу ж завалили контрольними роботами, рефератами, хоча, я думаю, більшість четвертних та й річних оцінок уже виставили. На травневі свята були в Криму, в Алупці. Ми вже кілька років там зупиняємося (точніше, там база, а ми роз’їжджаємо по узбережжю...
  8. Улюблені справи на дозвіллі Улюблених справ у мене дуже багато. Я іноді замислююся: невже життя буває не цікавим? Ніколи б не повірив, якби не приклад з мого життя. У мене є знайомий Юра, у якого постійно поганий настрій, а улюблена його фраза – “Ох, як же нудно!”. Я думаю, що це все через його...
  9. “Не ім’я красить людину, а її справи” У сучасному світі кожна людина надмірно турбується про свою репутацію. При цьому багато хто вважає, що в більшості кількості випадків достатньо трохи попрацювати, заробити собі гучне ім’я, а потім розслабитися і не займатися нічим, крім самозамилування й отримання задоволень та радощів від життя. Але кожна людина повинна розуміти, що світ...
  10. Поспішайте робити добрі справи Відомо кожному, що добро, в його високому і істинному понятті – це саме той орієнтир, до якого слід прагнути людству, це маяк, що дарує своє світло заблукалим в нашому непростому світі подорожнім, це справжня мораль, мир і гармонія. Людина, чиї помисли і вчинки спрямовані на добро, живе по – справжньому...
  11. Суть справи характеристика образа Скоби Генрі Скоби Генрі – поліцейський комісар в одній з англійських колоній в Африці, прозваний за непідкупність Скоби Справедливий. До моменту початку роману він провів уже 15 років в Африці разом із дружиною, що давно не любить, а тільки жалує. Їхня дев’ятирічна дочка вмерла три роки тому в Англії. “Скоби зазнав поразки...
  12. Скорочено “Суть справи” Гріна У приступі малярії Скоби сниться сон, де підпис “Дикки” під передсмертною запискою Пембертона дивним образом зливається із прізвиськом Тикки, що дала Скоби дружина, і загибель двадцатишестилетнего окружного комісара містечка Бамбы стає як би прологом до подальшої долі головного героя. Все що происшли змушує Скоби вперше змінити своїм принципам і зайняти...
  13. Не шкодуйте часу на добрі справи! (Твір-роздум у публіцистичному стилі) У сучасному світі існує багато доброчинних організацій – це люди, сповнені ентузіазму та бажання допомогти, насправді благородні люди. Завдяки їхній ді­яльності кожен може подарувати щось дитині, яка виховується в інтернаті, допо­могти грошима тяжкохворому, внести власну часточку до будівництва пам’ятника чи лікарні. Як часто люди гак занурюються у власні справи, власні...
  14. Зіткнення “століття нинішнього” і “століття минулого” Не можна не погодитися з Гончаровим, що фігура. Чацкого визначає конфлікт комедії – конфлікт двох епох. Він виникає тому, що в суспільстві починають з’являтися люди з новими поглядами, переконаннями, цілями. Такі люди не брешуть, не пристосовуються, не залежать від суспільної думки. Тому в атмосфері низькопоклонства й чиношанування поява таких людей...
  15. Зіткнення “століття нинішнього” і “століття минулого” у комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Не можна не погодитися з Гончаровим, що фігура Чацкого визначає конфлікт домедии – конфлікт двох епох. Він виникає тому, що в суспільстві починають появляться люди з новими поглядами, убеждениями, цілями. Такі люди не брешуть, не приспосабливаются, не залежать від общественного думки. Тому поява таких людей в атмосфері низькопоклонства й чинопочитания...
  16. “Століття нинішній” і “століття минулий”. Суперечка поколінь у добутку А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” 1. Служіння Скалозуба й судження Молчалина. 2. Вогненне фамусовское суспільство. 3. Один у поле воїн Суспільну думку формують не самі мудрі, а самі балакучі. В. Беганьский У своїй комедії “Горе від розуму” А. С. Грибоєдов зіштовхує два покоління. Він показує нам, що вони дуже далекі друг від друга як по...
  17. Літературна боротьба XVII століття – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ На початку XVII століття в Європі сформувалися держави із абсолютною монархією (Іспанія, Франція та ін.), з’явилися нові країни із переважаючою роллю середнього класу (Голландія), деякі країни (Італія, Німеччина, Польща) перебували в стані економічного занепаду. Католицький Рим перестав бути релігійним центром Європи. Від нього, відмовившись сплачувати податки, відійшли Англія, скандинавські країни,...
  18. Розкрийте особливості взаємодії реалізму і романтизму. Проаналізуйте різновиди роману в літературі XIX століття, дайте їх загальну характеристику. Визначте національну специфіку романів ХІХ століття Розкрийте особливості взаємодії реалізму і романтизму. Проаналізуйте різновиди роману в літературі XIX століття, дайте їх загальну характеристику. Визначте національну специфіку романів ХІХ століття. Два ведущих лит. направления лит-ры 19 в. – романтизм и реализм. Романтизм – лит. направ., для которого характерен экстатический метод худ. усвоенияи отражения действительности, главными явл. чувства...
  19. Антивоєнний пафос у творчості визначних письменників XX століття Ще Перша світова війна відкрила в літературі тему антимілітаризму, національного шовінізму. В образі бравого вояка Швейка видатний чеський письменник Ярослав Гашек піддав гострій критиці імперську політику, він ніби попереджував, що війна руйнує душі людей, робить із них бездумних виконавців чужої волі. Трагедія Другої світової війни, яка охопила майже всю планету,...
  20. Загальна характеристика розвитку всесвітнього літературного процесу другої половини XІX століття Приблизно від середини до останньої чверті XІX століття “погоду” у всесвітньому (в т. ч. українському) літературному процесі робили переважно письменники-реалісти. Росіяни Ф. Достоєвський і Л. Толстой впевнено прийняли естафету французів Стендаля, Бальзака, Флобсра, англійця Діккенса і пішли далі своїх попередників. Досить згадати твори тієї доби, які увійшли до скарбниці всесвітньої...
“Незабутнього століття недоброї пам’яті справи”
«
»