Неповторний світ юності (за повістю В. Дрозда “Ирій”)
Можна відцуратися села,
Відцуратися селянського хліба.
Тільки самого себе не можна відцуратись.
В. Дрозд
В. Дрозд – багатогранний прозаїк сьогодення. Він, на думку літературних критиків, “постійно змінний, увесь у пошуках нових злободенних тем і проблем”. Його завжди хвилює думка читачів про написані ним твори. А написав він багато: це і збірки оповідань, повісті, романи. У центрі уваги письменника – людина і світ, зміни у життя та їх вплив на формування світогляду молоді та інші проблеми.
Головний герой повісті “Ирій”
Країна
Та в житті немає нічого постійного. Усе змінюється, набирає нових форм. Під впливом обставин, оточення відбуваються зміни й у світогляді. Михайло почав відчувати, що він розіп’ятий між містом і селом: коли мешкав у селі, думав про місто, а в місті думає про село. “Пакуль, – говорить автор, – це його Ирій, доти, до кінця днів своїх повертатимешся, а повернувшись – знову рватимешся у широкі світи”. І це характерно для юності, для сучасного покоління. Така філософія життя!
Людиною керують моральні цінності, яких вона набуває у процесі діяльності. Вони не підлягають адміністративному поділу. Вони акумулюються там, де душа працює. А душа може працювати і в сільській хаті під солом’яним дахом, і у висотному будинку. Це залежить від кожного з не. Від людської особистості, від духовної наповненості її. Переконаний, що основу духовності “закладають” батьки, хоча не відкидаю генетику.