“Недоук” Комедія на п’ять дій – Дія третя
Правдин і Стародумов, розмовляючи, згадують Петровську епоху, коли людей цінували по розуму, а не за чинами і багатства. Вони міркують про достоїнства традиційного виховання, коли виховували не тільки розум, але й душу. Стародумов розповідає випадок, коли він познайомився з недостойним людиною, але не відразу це розпізнав. Стародумов служив вітчизні, воював і отримав рани, але дізнався, що молода людина, завдяки близькості батька до двору, обійшов його по службі, не проявивши ні найменшого завзяття до справ, тоді Стародумов покинув державну
ЯВА IV Простакова сварить Єреміївна, що крім неї нікого з челяді не бачить. Єреміївна каже, що Палажка захворіла і марить, “як шляхетна”. Простакова дивується. Вона велить покликати чоловіка і сина, щоб представити їх дядечка Софії. ЯВА V Стародумов, ледь вирвавшись з обіймів Простакової, відразу потрапляє до Скотініних. Потім знайомиться з Мілонов. А вже її за руки хапають Митрофан та Простаков. Митрофан має намір поцілувати руку Стародумов, підлещуватись перед ним під диктовку матері. Простакова говорить Стародумов, що зроду вона ні з ким не свариться, тому що вдачі тихого. Стародумов уїдливо відповідає, що встиг це помітити. Правдин додає, що вже три дні спостерігає баталії. Стародумов каже, що не аматор подібних видовищ, тому завтра ж виїде з Софією до Москви.
Простакова буквально плаче, що не переживе від’їзду Софії. Стародумов каже, що їде видати Софію заміж за гідну людину. Простакова згадує своїх батьків, у яких було 18 дітей, а вижили лише двоє: вона та брат. Батько її завжди говорив, що прокляне свого сина, якщо той буде вчитися. А нині століття інший, ось вона свого сина дечому навчає. Простакова хвалиться Мітрофа-ном і хоче, щоб Стародумов оцінив його успіхи. Стародумов відмовляється, кажучи, що він поганий суддя в тому.
ЯВА VI Кутейкін і Цифіркін обурюються, що доводиться кожного разу довго чекати свого учня. Кутейкін співчуває місцевої челяді, кажучи, що він служивий людина, бував у баталіях, але тут страшніше. Цифіркін шкодує, що не можна як слід покарати Митрофана за дурість і лінь.
ЯВА VII Митрофан погоджується заради матері повчитися останній раз, але щоб уже й змова був сьогодні: “Не хочу вчитися, а хочу женитися”. Митрофан повторює з вчителями пройдене, але не може вирішити просту задачу. Мати постійно втручається, вчить сина ні з ким не ділитися, а знати географію нема чого, на те візники є.
ЯВА VIII Учитель Вральман говорить з сильним іноземним акцентом, його ледве можна зрозуміти. Він упевнений, що не варто забивати голову дитини науками, лише б здоров’я було. Він лає російських вчителів, що гублять здоров’я Митрофанушки. Простакова з ним повністю згодна. Вона йде доглянути за сином, щоб він не розгнівав як-небудь ненароком Стародумов. ЯВА IX Кутейкін і Цифіркін нападають на Вральмана, той тікає, щоб йому не нам’яли боки.
ЯВА II
Стародумов бачить книгу Софії і говорить, що автор “Телемаку” не може написати погану книгу. Він вірить, що Софія читає відмінну книгу. Вони розмовляють про хороших і поганих людей. Софія запевняє, що щастя – це знатність і багатство. Стародумов погоджується з нею, кажучи, що у нього свій розрахунок. Знатність він цінує за кількістю справ, зроблених людиною для користі Вітчизни, а багатство бачить не в тому, щоб збирати гроші в скринях, а в тому, щоб віддавати зайве нужденним. Софія з ним згодна. Стародумов розмірковує про людину взагалі. Він говорить про сім’ю, в якій чоловік і дружина ненавидять один одного, – це нещастя для них і оточуючих, діти в такій сім’ї кинуті і нещасні створіння. І все тому, що люди не радяться зі своїм серцем. Софія щаслива, що у неї з’явився такий мудрий наставник.
ЯВА III
Камердинер приносить Стародумов лист. Софія йде за очками для дяді.
ЯВА IV
Стародумов розмірковує про Мілон. Хоче посватати за нього Софію.
ЯВА V
Софія визнається Стародумов в любові до Мілон.
ЯВА VI
Правдин представляє Стародумов Мілона. Софія говорить, що її мати любила його, як рідного сина. Мілон висловлює свої погляди на службу і людини, близькі поглядам Стародумов. Мілон показує себе освіченою і розважливим молодою людиною. Він подобається Стародумов, і той благословляє Софію і Мілона на шлюб.
ЯВА VII
З’являється Скотініних і просить благословити його і Софію. Він показує себе абсолютним дурнем. Стародумов сміється.
ЯВА VIII
ГР. Простакова цікавиться, чи не перешкодив чи хто відпочивати Стародумов; вона всіх примушувала ходити навшпиньки, щоб не потривожити такого дорогого гостя. Простакова знову просить Стародумов проекзаменувати Митрофана. Міт-Рофан показує абсолютне незнання елементарних речей. Мати, захищаючи сина, каже, що століття люди жили без наук, і він благополучно проживе.
ЯВА IX
Простакова цікавиться, чи впізнав Стародумов її сина. Той відповідає, що дізнався обох як не можна краще. На питання Митрофана він відповідає, що Софії не бувати за ним, вона вже домовлено за іншого. Простакова бігає в злобі по кімнаті і будує плани: вкрасти Софію о шостій ранку, до того, як вона поїде з дядьком.
“Недоук” Комедія на п’ять дій – Дія п’ята
ЯВА I
Правдин і Стародумов розмовляють про те, як можна покласти кінець лихих звичаїв Простакової. Правдіну доручено взяти маєток в опіку. Правдин і Стародумов міркують про чесноти царя, якому довірені життя підданих, наскільки великий душею він повинен бути. Далі, вони переходять до міркування про дворянам, “які повинні бути гречний”.
ЯВА II
Мілон з шпагою в руках відбиває Софію від Єреміївна і людей Простакової, які насильно тягли дівчину в карету і хотіли везти до церкви вінчатися з Митрофаном.
ЯВА III
Правдин впевнений, що цей злочин дає привід дядькові і нареченому звернутися до уряду, щоб покарати злочинців. Простакова на колінах благає про пощаду.
ЯВА IV
Але Стародумов з Мілонов відмовляються скаржитися на Простакових, які жалюгідні і противні в своє приниження. Скотініних нічого не розуміє що відбувається. Простакова встає з колін, коли розуміє, що прощена, і тут же збирається чинити розправу над своїми людьми, які “випустили Софію з рук”. Вона каже, що вільна перепороть всіх, якщо захоче. Тут Правдин дістає папір про опіку над маєтком. Скотініних, боячись, що і до нього доберуться, вважає за краще піти.
ЯВА V
Простакова просить Правдіна помилувати або дати відстрочку, хоча б на три дні. Він і трьох годин не дає.
ЯВА VI
Стародумов визнає під Вральмане свого колишнього кучера. Кутейкін вимагає за свою роботу гроші, а Простакова говорить, що він нічому Митрофана не навчив. Той заперечує, що не його в тому провина. Цифіркін відмовляється від грошей, тому що за три роки Митрофан нічого не засвоїв путнього. Правдин соромить Кутейкін і нагороджує Цифіркін за добру душу. Мілон також дає йому грошей. Вральман проситься до Стародумов кучером.
ЯВА VII
Карета Стародумов подана, а Вральман готовий зайняти місце кучера: Стародумов бере його до себе на службу.
ЯВА ОСТАННЄ
Стародумов, Софія, Мілон прощаються з Правдіна. Простакова кидається до Митрофану, її останньої надії, а Митрофан відповідає: “Так відчепися, матінка, як нав’язати…” Простакова вбита “зрадою сина”. Навіть Софія кидається її втішати. Правдин вирішує віддати Митрофана в службу. Стародумов говорить, вказуючи на Простакова: “Ось лихих звичаїв гідні плоди”.
Схожі твори:
- Переказ змісту п’єси Фонвізіна “Недоук”. Дія п’яте Явище I. Правдин розповідає Стародуму, що одержав доручення взяти під опіку будинок і села Простаковой, якщо її “сказ може позначитися на підвладні їй людях”. Стародум радий такому повороту діла й вимовляє гарячий монолог про обов’язки щирого государя захищати своїх підданих Явище II Милон з оголеною шпагою відштовхує від Софії Вереміївну....
- Одна з народних драматичних п’єс ХVIII століття (Комедія Д. И. Фонвізіна “Недоук”) 1. Творча історія комедії. 2. Проблема виховання. 3. Поміщицька сваволя Простаковой. 4. Позитивні герої комедії. 5. Мовлення героїв. 6. Новаторство письменника Після написання “Бригадира” Д. И. Фонвізін більше десяти років не писав драматичних добутків, всю свою енергію віддаючи державним справам і політиці. Ідея створити нову п’єсу відвідала його ще в...
- Недоук Фонвізіна Д. И Комедія в п’яти діях Дія перше Пані Простакова, поміщиця, сварить лакея Тришку за те, що він до змови (зарученню) дядюшки Скотинина шив її ненаглядному єдиному синочку Митрофанушке каптан і жах як його обузил. Тришка виправдується: він на кравця не вчився. Простаковой дивно: навіщо треба вчитися? Чоловік боїться цю грубу, не...
- Питання про освіченість і про неуцтво в комедії Д. И. Фонвізіна “Недоук” 1. Значенні комедії для російської драматургії. 2. Негативні герої комедії. 3. Позитивні герої комедії. 4. Оцінка добутку в російській критиці. Комедія Д. И. Фонвізіна “Недоук” – найважливіша віха в історії вітчизняної драматургії. З її й починається російська суспільна комедія “Недоук” дав початок таким добуткам як “Горе від розуму” А. С....
- Героїня комедії Фонвізіна “Недоук” Сюжет п’єси Фонвізіна будується навколо подій, що відбуваються в селі, де живе все сімейство Простакових-Скотининих чекаючи весільної змови Тараса Скотинина з далекою родичкою Простакових – Софією. Історія, знайома сучасникам Фонвізіна по “середньому”, “міщанському” жанрі літератури, що наближала своїх персонажів до реального життя російських заможних дворян і міщан Пані Простакова живе...
- Своєрідність комедії Д. И. Фонвізіна “Недоук” 1. Система образів у комедії. 2. Своєрідність конфлікту. 3. Риси класицизму в комедії. 4. Виховне значення добутку. Фонвізін стратив у своїх комедіях дике неуцтво старого покоління й грубий лиск поверхневого й зовнішнього європейського напівутворення нових поколінь. В. Г. Бєлінський Комедія “Недоук” була написана Д. И. Фонвізіним в 1782 році й...
- Центральна героїня п’єси “Недоук” пані Простакова У комедії Недоук Фонвізін зображує пороки сучасного йому суспільства. Його герої представники різних соціальних шарів: державні чоловіки, дворяни, слуги, самозвані вчителі. Це перша в історії російської драматургії соціально-політична комедія Центральна героїня п’єси пані Простакова. Вона керує господарством, б’є чоловіка, тримає в жаху двірських, виховує сина Митрофана. Те сварюся, то б’юся,...
- Недоук характеристика образа Митрофан Терентійович Простаків (Митрофанушка) НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Митрофан Терентійович Простаків (Митрофанушка) – недоук, син поміщиків Простакових, 15 років. Ім’я “Митрофан” означає по-гречески “матір’ю виявлений”, “подібний своєї матері”. Воно стало загальним для позначення тупого й нахабного матусиного синка-невігласа. Прототипом образа М. ярославські старожили вважали якогось барчука, що проживали на околицях Ярославля, про...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Софія – племінниця Стародума (дочка його сестри); мати С. – сваха Простакова й свойственница (як і С. ) Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму,...
- Тема виховання й утворення в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук” Тема виховання й утворення у дворянських сім’ях була однієї з актуальних у Росії на початку XІX століття. “У Росії домашнє виховання є саме недостатнє, саме аморальне; дитина оточена одними холопями, бачить одні мерзенних прикладів, сваволить або рабствует, не одержує ніяких понять про справедливість, про взаємні відносини людей, про щиру честь....
- Чи можна досягти найвищого блаженства? (Данте “Божественна комедія”, частина третя – “Рай”) ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПОЕЗІЯ. ФРАНЦУЗЬКИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС. АЛІГ’ЕРІ ДАНТЕ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПОЕЗІЯ. ФРАНЦУЗЬКИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС. АЛІГ’ЕРІ ДАНТЕ Чи можна досягти найвищого блаженства? (Данте “Божественна комедія”, частина третя – “Рай”) У третій пісні ліричний герой поеми потрапляє до Раю. Рай уявляється йомуувигляді величезної троянди, на пелюстках якої знаходяться душі праведників. Над ними, в оточенні сліпучого сяйва, перебуває Бог. З тексту поеми...
- Мовні характеристики в комедії “Недоук” Перше, на що звертає увагу сучасний читач комедії “Недоук”, – це прізвища діючих осіб. “Мовці” прізвища відразу закладають відношення читача (глядача) до їхніх власників. Він перестає бути більш-менш об’єктивним свідком дії, що розігрується, він психологічно вже стає його учасником. У нього відібрали можливість самому оцінити героїв і їхні дії. Самого...
- “НЕДОУК” Сміливим владарем сатири й іншому волі називав Пушкін одного із самих чудових діячів російської культури, драматурга XVIII століття, автора безсмертної комедії “Недоук” Дениса Івановича Фонвізіна. Фонвізін – представник передових, вартих на рівні європейської просвітительської думки кіл дворянського суспільства – перебував у різкої опозиції до самодержавної сваволі російської монархії, неосвічених дворян-кріпосників,...
- Смішне в комедії Д. И. Фонвізіна “Недоук” Дурість, підступництво, злість, злочин зовсім не смішні самі по собі; смішно дурне підступництво, що попалося у власні мережі, смішна злісна дурість, що обдурила сама себе й нікому не заподіяла задуманого зла. В. Ключевский В історії драматургії “Недоук” – це перша російська комедія з яскраво вираженим суспільно-політичним змістом. Фонвізін багато в...
- Скоти, що володіють людьми (за комедією Д. Фонвізіна “Недоук”) Все это было бы смешно, Когда бы не было так грустно. М. Лєрмонтов Д. І. Фонвізіну судилося жити в смутну епоху царювання Катерини ІІ, коли нелюдські форми експлуатації кріпаків досягли тієї межі, за якою міг вибухнути тільки селянський бунт. Це лякало російську самодержицю, що намагалася лицемірною грою в законодавство зупинити...
- Проблема виховання в комедії Д. И. Фонвізіна “Недоук” 1. Рівень утворення. 2. Школа життя. 3. Моральні основи виховання. 4. Роль неуцтва й брутальності Виховувати – значить готувати до життя… Д. И. Писарєв Проблема виховання була важливої й актуальної в будь-який часовий період. І справа тут не тільки в тім, що батьки й діти підходять до її рішенню по-різному,...
- Скоти, що володіють людьми (за комедією Д. Фонвізіна “Недоук”) – ДЕНИС ФОНВІЗІН Все это было бы смешно, Когда бы не было так грустно. М. Лермонтов Д. І. Фонвізіну судилося жити в смутну епоху царювання Катерини II, коли нелюдські форми експлуатації кріпаків досягли тієї межі, за якою міг вибухнути тільки селянський бунт. Це лякало російську самодержицю, що намагалася лицемірною грою в законодавство зупинити...
- Образ Митрофана в комедії Д. Фонвізіна “Недоук” – ДЕНИС ФОНВІЗІН Имей сердце, имей душу, И будешь человек во всякое время. Д. Фонвізін Да отвяжись, матушка, как Навязалась! Д. Фонвізін. Недоук Комедія “Недоук” була написана наприкінці XVIII століття, але багато її проблем є актуальними, образи усе ще живі. І нехай трохи старомодний вигляд мають Стародум і Правдін, та багато що в...
- Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” як політична комедія Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” видатний добуток російської класичної літератури. Створене у двадцяті роки XIX століття, воно знайшло широке визнання в сучасників, яким довелося ознайомитися з комедією в рукописі. Комедія залишилася актуальною й злободенною донині. Драматург вклав у п’єсу всі кращі якості своєї душі: полум’яний патріотизм, любов до...
- Фамусов і інші… (комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”) Грибоєдов, був автором декількох добутків, але тільки одна комедія “Горі від розуму” принесла йому знаменитість. Ця п’єса була написана в на-! XIX століття, коли в Росії зароджувалися перші таємні політичні організації. Передові люди Росії, усвідомивши несправедливість положення російського народу, почали поєднуватися в таємні революційні організації. Ці люди розуміли, що росіянин...