Своєрідність комедії Д. И. Фонвізіна “Недоук”

1. Система образів у комедії. 2. Своєрідність конфлікту. 3. Риси класицизму в комедії. 4. Виховне значення добутку.

Фонвізін стратив у своїх комедіях дике неуцтво старого покоління й грубий лиск поверхневого й зовнішнього європейського напівутворення нових поколінь. В. Г. Бєлінський Комедія “Недоук” була написана Д. И. Фонвізіним в 1782 році й дотепер не сходить зі сцени Вона є однієї із кращих комедій автора. М. Горький писав: “В “Недоуку” уперше виведено на світло й на сцену значення, що розтліває, кріпосного права і його вплив на

дворянство, духовно погублене, звироднілим і розбещене саме рабством селянства”.

Всі герої комедії Фонвізіна “Недоук” умовно діляться на позитивні й негативні. До негативного ставиться сімейство Простакових. Людей моральних, позитивних представляють Правдин, Стародум, Софія й Милон. Деякі літературні критики вважали, що позитивні герої “Недоука” занадто ідеальні, що насправді таких людей не було й вони просто вигадані автором.

Однак документи й листи XVIII століття підтверджують існування реальних прототипів героїв фонвизинской комедії. А про негативних персонажів, таких як Простакови

й Скотинини, можна із упевненістю сказати, що, незважаючи на безумовне узагальнення, вони часто зустрічалися серед російського провінційного дворянства того часу. У добутку – два конфлікти. Основний з них – любовний, тому що саме він розвиває дію комедії.

У ньому беруть участь Софія, Митрофанушка, Милон і Скотинин. По-різному ставляться герої до питань любові, сім’ї, шлюбу. Стародум хоче бачити Софію замужем за людиною гідним, бажає їй взаємної любові. Простакова хоче женити Митрофана вигідно, загребти Софьини гроші. Девіз Митрофана: “Не хочу вчитися, хочу женитися”.

Ця фраза з комедії “Недоук” стала крилатої. Переростків, які нічого не хочуть робити, не хочуть учитися й мріють лише про задоволення, називають Митрофанушками. Інший конфлікт комедії – соціально-політичний. Він торкає дуже важливих питань виховання й утворення, моральності. Якщо Стародум уважає, що виховання йде від сім’ї й головне в людині чесність і доброзвичайність, то Простакова переконана в тім, що важливіше, щоб дитя було сито, одягнене й жило у своє задоволення Комедія “Недоук” написана в традиціях російського класицизму.

У ній дотримані практично всі основні риси класицизму як літературного напрямку. Тут є присутнім і строгим розподілом героїв на позитивне й негативних, використання мовців прізвищ і застосування правила трьох єдностей (єдність місця, часу й дії). Єдність місця дотримується, тому що вся дія комедії відбувається в селі Простакових.

Оскільки воно триває протягом 24 годин, то дотримується єдність часу Однак наявність двох конфліктів у комедії порушує єдність дії. На відміну від західноєвропейського в російському класицизмі спостерігається зв’язок з російським фольклором, цивільним патріотизмом і сатиричною спрямованістю. Все це має місце в “Недоуку”. Сатиричний ухил комедії не викликає ні в кого сумніву. Прислів’я й приказки, що зустрічаються часто в тексті комедії, роблять її істинно народною комедією (“Золотий каптан, так голова свинцева”, “Хоробрість серця доводиться в годину бою”, “Дурному синові не в допомогу багатство”, “Поваги гідний той, хто в чинах не по грошам, а в знаті не по чинах”), Пушкін називав “Недоука” “єдиним пам’ятником народної сатири”.

Вона перейнята духом цивільного патріотизму, тому що її ціль – виховати громадянина своєї батьківщини. Одним з головних достоїнств комедії є її мова. Для створення характерів своїх героїв Фонвізін використовує мовні характеристики. Словниковий запас Скотинина й Митрофана значно обмежений Софія, Правдин і Стародум говорять правильно й дуже переконливо. Їхнє мовлення трохи схематичне й начебто укладена в строгі рамки.

Негативні персонажі, на мій погляд, вийшли у Фонвізіна більше живими. Вони говорять простою розмовною мовою, у якому є присутнім іноді навіть лайлива лексика. Мова Простаковой не відрізняється від мови кріпаків, у її мовленні багато брутальних слів і простонародних виражень. Ц??? ифиркин у своєму мовленні використовує вираження, які вживалися у військовому побуті, а Вральман говорить ламаною російською мовою. У сучасному Фонвізіну суспільстві панувало преклоніння перед за кордоном і презирство до свого росіянина.

Виховання дворян бажало набагато кращого. Часто молоде покоління виявлялося в руках неосвічених іноземців, які, крім відсталих поглядів на науку й дурні якості, нічого не могли прищепити своїм підопічним. Ну чому міг навчити кучері-німець Вральман Митрофанушку?

Які знання могло одержати доросле дитя, щоб стати офіцером або чиновником? В “Недоуку” Фонвізін виразив свій протест проти Скотининих і Простакових і показав, як не можна виховувати молодь, який зіпсованої вона може вирости в середовищі, розбещеним поміщицькою владою, що подобострастно схиляється перед іноземною культурою. Комедія носить повчальний характер, має велике виховне значення.

Воно змушує задуматися про моральні ідеали, про відношення до сім’ї, любові до своєї батьківщини, піднімає питання утворення, поміщицької сваволі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Своєрідність комедії Д. И. Фонвізіна “Недоук”