“Недоук” Комедія на п’ять дій
ЯВА I
ГР. Простакова, розглядаючи новий каптан Митрофана, лає Тришку за те, що той тягар і зіпсував річ. Вона відправляє Єреміївна за кравцем, а Митрофана – за батьком.
ЯВА II
Простакова, називаючи Тришку “худобою” і “злодійський харей”, лає його за зіпсований каптан. Тришка виправдовується: він самоук. На це Простакова відповідає, що перший кравець теж ні в кого не вчився. На що Тришка геніально заперечує:
– Так перший кравець, може бути, шив гірше і мого.
ЯВА III
Простакова лає чоловіка, що він від неї ховається,
ЯВА IV
З’являється Скотініних і питає, кого хоче покарати сестра в день його змови? У другий день він сам допоможе покарати будь-якого: “Не будь я Тарас Скотініних, якщо у мене не всяка вина винна”. Роздивляючись каптан Митрофана, Скотініних говорить, що він зшитий “ізряднехонько”. Простакова велить Єреміївна нагодувати Митрофана, бо скоро вчителя прийдуть.
ЯВА V
Простакова і Скотініних розмовляють про Софії. Скотініних пропонує: не гріх би їй дізнатися про змову. Простакова відповідає, що нічого їй доповідатися. І згадує, як вона добре ставиться до сироті. Простаков ж уточнює, що разом з Софією взялися ми наглядати і за її сільце. Дружина різко обриває його. Скотініних не терпиться одружитися, щоб об’єднати землі і розводити свиней, до яких у нього “смертна полювання”. Простакова стверджує, що Митрофан весь у дядька, теж обожнює свиней.
ЯВА VI
Входить Софія з листом, але ні Скотініних, ні Простакова його прочитати не можуть і хизуються тим, що в їхньому роду зроду не було грамотіїв.
ЯВА VII
Входить Правдин, Простакова просить його прочитати лист, але Правдин спочатку запитує дозволу у Софії, пояснюючи, що чужих листів не читає. З листа з’ясовується, що Софія – “спадкоємиця доходу з десяти тисяч”. Скотініних і Простакова приголомшені. Простакова кидається обіймати Софію. Скотініних розуміє, що його змовою вже не бути.
ЯВА VIII
Слуга оголошує Простакова, що в село ввійшли солдати з офіцером. Простакова лякається, але чоловік її заспокоює, що офіцер не допустить безладу солдатів.
ДІЯ ДРУГА
ЯВА I
Мілон несподівано зустрічається з давнім приятелем Правдіна і каже, що спішно їде до Москви, журиться, що не знає нічого про свою кохану, може бути, що піддається жорстокості. На що Правдин розповідає, що і в даному сімействі жорстока дружина і дурний чоловік. Він же, Правдін, сподівається покласти край “злобі дружини і дурості чоловіка”. Мілон задоволений, що його друг має на те повноваження. Входить Софія.
ЯВА II
Мілон щасливий від зустрічі з коханою, а Софія скаржиться на утиски, які довелося їй пережити в будинку Простакова. Софія здивована сьогоднішньої зміною до неї Простакової. Мілон ревнує, але Софія змальовує тупість Митрофана, і Мілон заспокоюється. Софія впевнена, що її доля в руках дядька, який скоро приїде. З’являється Скотініних.
ЯВА III
Скотініних скаржиться, що сестра, яка викликала його з маєтку на змову, різко змінила свій намір. Він говорить Софії, що її у нього ніхто не відніме. Мілон обурений такою зухвалістю. Скотініних погрожує помститися Митрофану, яке переходить йому шлях.
ЯВА IV
Єреміївна вмовляє Митрофана повчитися, а він її обзиває “старої хричовка”. Увійшовши Скотініних загрожує Митрофану розправою. Єреміївна кидається на захист свого вихованця. Скотініних відступає.
ЯВА V
Простакова запобігає перед Мілонов і Софією, говорить, що чекає-не дочекається її дядечка, а потім починає розповідати, як вона любить Митрофана та піклується про нього, лише б його в люди вивести. З’являються вчителя, не бозна-які, зате дешево їм платити. Цифіркін скаржиться, що третій рік не може навчити Митрофана дії з дробами. Правдин і Мілон переконуються, що вчителі нікудишні, і йдуть, щоб не заважати занять Митрофана.
ЯВА VI
Простакова просить Митрофана повторити пройдене з вчителями. А син скаржиться їй на дядька, який ледве не вбив його. Простакова накинулася на Єреміївна, чому та не вступилася за “дитини”. Потім вона велить мамці нагодувати вчителів і продовжити вчення. Йдучи, вчителі скаржаться на свою нещасну долю.
Схожі твори:
- “Недоук” Комедія на п’ять дій – Дія третя Правдин і Стародумов, розмовляючи, згадують Петровську епоху, коли людей цінували по розуму, а не за чинами і багатства. Вони міркують про достоїнства традиційного виховання, коли виховували не тільки розум, але й душу. Стародумов розповідає випадок, коли він познайомився з недостойним людиною, але не відразу це розпізнав. Стародумов служив вітчизні, воював...
- Переказ змісту п’єси Фонвізіна “Недоук”. Дія п’яте Явище I. Правдин розповідає Стародуму, що одержав доручення взяти під опіку будинок і села Простаковой, якщо її “сказ може позначитися на підвладні їй людях”. Стародум радий такому повороту діла й вимовляє гарячий монолог про обов’язки щирого государя захищати своїх підданих Явище II Милон з оголеною шпагою відштовхує від Софії Вереміївну....
- Переказ Недоук Фонвізіна Д. И План переказу 1. Простакова незадоволена каптаном, що сли для її сина кравцем Тришкой. 2. Скотинин, брат Простаковой, мріє з корисливих спонукань женитися на Софії. 3. Софія одержує листа від свого дядька Стародума. Правдин при всіх читає його вголос. 4. Правдин у розмові з Милоном говорить про мету свого приїзду. 5....
- Одна з народних драматичних п’єс ХVIII століття (Комедія Д. И. Фонвізіна “Недоук”) 1. Творча історія комедії. 2. Проблема виховання. 3. Поміщицька сваволя Простаковой. 4. Позитивні герої комедії. 5. Мовлення героїв. 6. Новаторство письменника Після написання “Бригадира” Д. И. Фонвізін більше десяти років не писав драматичних добутків, всю свою енергію віддаючи державним справам і політиці. Ідея створити нову п’єсу відвідала його ще в...
- Своєрідність комедії Д. И. Фонвізіна “Недоук” 1. Система образів у комедії. 2. Своєрідність конфлікту. 3. Риси класицизму в комедії. 4. Виховне значення добутку. Фонвізін стратив у своїх комедіях дике неуцтво старого покоління й грубий лиск поверхневого й зовнішнього європейського напівутворення нових поколінь. В. Г. Бєлінський Комедія “Недоук” була написана Д. И. Фонвізіним в 1782 році й...
- Центральна героїня п’єси “Недоук” пані Простакова У комедії Недоук Фонвізін зображує пороки сучасного йому суспільства. Його герої представники різних соціальних шарів: державні чоловіки, дворяни, слуги, самозвані вчителі. Це перша в історії російської драматургії соціально-політична комедія Центральна героїня п’єси пані Простакова. Вона керує господарством, б’є чоловіка, тримає в жаху двірських, виховує сина Митрофана. Те сварюся, то б’юся,...
- Недоук Фонвізіна Д. И Комедія в п’яти діях Дія перше Пані Простакова, поміщиця, сварить лакея Тришку за те, що він до змови (зарученню) дядюшки Скотинина шив її ненаглядному єдиному синочку Митрофанушке каптан і жах як його обузил. Тришка виправдується: він на кравця не вчився. Простаковой дивно: навіщо треба вчитися? Чоловік боїться цю грубу, не...
- Героїня комедії Фонвізіна “Недоук” Сюжет п’єси Фонвізіна будується навколо подій, що відбуваються в селі, де живе все сімейство Простакових-Скотининих чекаючи весільної змови Тараса Скотинина з далекою родичкою Простакових – Софією. Історія, знайома сучасникам Фонвізіна по “середньому”, “міщанському” жанрі літератури, що наближала своїх персонажів до реального життя російських заможних дворян і міщан Пані Простакова живе...
- Питання про освіченість і про неуцтво в комедії Д. И. Фонвізіна “Недоук” 1. Значенні комедії для російської драматургії. 2. Негативні герої комедії. 3. Позитивні герої комедії. 4. Оцінка добутку в російській критиці. Комедія Д. И. Фонвізіна “Недоук” – найважливіша віха в історії вітчизняної драматургії. З її й починається російська суспільна комедія “Недоук” дав початок таким добуткам як “Горе від розуму” А. С....
- Образ Митрофана в комедії Д. Фонвізіна “Недоук” Имей сердце, имей душу, И будешь человек во всякое время. Д. Фонвізін Да отвяжись, матушка, как Навязалась! Д. Фонвізін. Недоук Комедія “Недоук” була написана наприкінці XVІІІ століття, але багато її проблем є актуальними, образи усе ще живі. І нехай трохи старомодний вигляд мають Стародум і Правдін, та багато що в...
- Тема виховання й утворення в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук” Тема виховання й утворення у дворянських сім’ях була однієї з актуальних у Росії на початку XІX століття. “У Росії домашнє виховання є саме недостатнє, саме аморальне; дитина оточена одними холопями, бачить одні мерзенних прикладів, сваволить або рабствует, не одержує ніяких понять про справедливість, про взаємні відносини людей, про щиру честь....
- Образ Митрофана в комедії Д. Фонвізіна “Недоук” – ДЕНИС ФОНВІЗІН Имей сердце, имей душу, И будешь человек во всякое время. Д. Фонвізін Да отвяжись, матушка, как Навязалась! Д. Фонвізін. Недоук Комедія “Недоук” була написана наприкінці XVIII століття, але багато її проблем є актуальними, образи усе ще живі. І нехай трохи старомодний вигляд мають Стародум і Правдін, та багато що в...
- Мовні характеристики в комедії “Недоук” Перше, на що звертає увагу сучасний читач комедії “Недоук”, – це прізвища діючих осіб. “Мовці” прізвища відразу закладають відношення читача (глядача) до їхніх власників. Він перестає бути більш-менш об’єктивним свідком дії, що розігрується, він психологічно вже стає його учасником. У нього відібрали можливість самому оцінити героїв і їхні дії. Самого...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Софія – племінниця Стародума (дочка його сестри); мати С. – сваха Простакова й свойственница (як і С. ) Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму,...
- “НЕДОУК” Сміливим владарем сатири й іншому волі називав Пушкін одного із самих чудових діячів російської культури, драматурга XVIII століття, автора безсмертної комедії “Недоук” Дениса Івановича Фонвізіна. Фонвізін – представник передових, вартих на рівні європейської просвітительської думки кіл дворянського суспільства – перебував у різкої опозиції до самодержавної сваволі російської монархії, неосвічених дворян-кріпосників,...
- Скоти, що володіють людьми (за комедією Д. Фонвізіна “Недоук”) Все это было бы смешно, Когда бы не было так грустно. М. Лєрмонтов Д. І. Фонвізіну судилося жити в смутну епоху царювання Катерини ІІ, коли нелюдські форми експлуатації кріпаків досягли тієї межі, за якою міг вибухнути тільки селянський бунт. Це лякало російську самодержицю, що намагалася лицемірною грою в законодавство зупинити...
- Скоти, що володіють людьми (за комедією Д. Фонвізіна “Недоук”) – ДЕНИС ФОНВІЗІН Все это было бы смешно, Когда бы не было так грустно. М. Лермонтов Д. І. Фонвізіну судилося жити в смутну епоху царювання Катерини II, коли нелюдські форми експлуатації кріпаків досягли тієї межі, за якою міг вибухнути тільки селянський бунт. Це лякало російську самодержицю, що намагалася лицемірною грою в законодавство зупинити...
- Недоук характеристика образа Митрофан Терентійович Простаків (Митрофанушка) НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Митрофан Терентійович Простаків (Митрофанушка) – недоук, син поміщиків Простакових, 15 років. Ім’я “Митрофан” означає по-гречески “матір’ю виявлений”, “подібний своєї матері”. Воно стало загальним для позначення тупого й нахабного матусиного синка-невігласа. Прототипом образа М. ярославські старожили вважали якогось барчука, що проживали на околицях Ярославля, про...
- Смішне в комедії Д. И. Фонвізіна “Недоук” Дурість, підступництво, злість, злочин зовсім не смішні самі по собі; смішно дурне підступництво, що попалося у власні мережі, смішна злісна дурість, що обдурила сама себе й нікому не заподіяла задуманого зла. В. Ключевский В історії драматургії “Недоук” – це перша російська комедія з яскраво вираженим суспільно-політичним змістом. Фонвізін багато в...
- Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” як політична комедія Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” видатний добуток російської класичної літератури. Створене у двадцяті роки XIX століття, воно знайшло широке визнання в сучасників, яким довелося ознайомитися з комедією в рукописі. Комедія залишилася актуальною й злободенною донині. Драматург вклав у п’єсу всі кращі якості своєї душі: полум’яний патріотизм, любов до...