Оповідання про похід російської дружини в “Слові об полицю Игореве”

Художня й світоглядна логіка цього символу досить прозора: із самого початку автор коштує на стороні супротивників походу”. На третій день після важкої поразки в “Слові об полицю Игореве” говориться: “два сонця затьмарила тінь, два червоних стовпи пропали”. У цьому символі виражається скорбота й осуд. Коли ж Ігор звільнився з полону й на Русі встановився мир: “Сонце світиться на небісі, Ігор князь у Російській землі”. У поемі багато разів автор говорить про сонце. Воно те світле, то тьмою перепиняє шлях росіянином, те мерхне

його світло

Це сама Природа живе турботами людей, засмучується й радується разом з ними, будучи символом життя. Крім цього, сонце – символ князівської влади; в “Слові…”говориться про небезпеці, коли під погрозою “чотири сонця”: Ігор Всеволод, син Ігоря Володимир і племінник Ігоря Святослав. Або коли “два сонця померкли…Олег і Святослав”. Іншим важливим символом поеми є птахи, звірі. Коли Ігор ішов у похід, автор говорив про галок, воронів, орлів, вовках, лисицях, як про символи зла, таємничості. Він таким чином створює враження страшної небезпеки, що підстерігає Ігоря. Вовки грізно виють по ярах,

Орли клекотом на кості звірів виють, Лисиці брешуть на червлені щити. Взагалі в добутках усної народної Творчості галки, ворони символізують темні сили

Вони передвіщають смерть, випробування, допомагають силам зла, що прагне погубити людини. Тоді по російській землі рідко орачі кричали, але часто ворони граяли, трупи між собою розділяючи. А галки своє мовлення говорили – хотіли летіти на годівлю – уедие. А наприкінці добутку автор розповідає про солов’їв, як символах добра, перемоги й торжества. Ігор переміг і радість повернулася на російську землю. Птах ця персоніфікує добро, що перемогло зло. Недарма Бояна автор називає солов’єм старого часу. Солов’ї веселими піснями світанок возвещают. Т. е. вся природа радується поверненню князя з перемогою. Гарний також і образ лебедів в “Слові…” і в усній народній творчості. Про їх говориться кілька разів, наприклад, “череда лебедів”, “лебеді распугани” і буд. р.

Різноманітно представлена символіка світла й кольори в “Слові об полицю Игореве”. Зокрема становить інтерес, як автор використає ці символи. Все добре в нього пофарбовано у світлі тони і яскраво освітлено, все злими й згубне пов’язане із чорними кольорами й занурено в морок. Чорні кольори й в “Слові…”, і в давньоруському мистецтві звичайно зв’язаний з лиховісними силами, зі злістю й сумом. Половці – “чорні Хмари ” і “чорні ворони”. Близький до чорного в окремих визначеннях і синій кольори: “синє море”, “сині блискавки”, “синя імла”, “черпали синє вино з горем змішане”. Епітет синій теж означає лиховісну ознаку, сум горі

А білий кольори має протилежний сенс – добро й радість пов’язані з белизною. Багряні кольори, а також срібний, золотий є улюбленими в колірній палітрі автора. “Біла корогва на червоному (червленому) ратищі, червлені щити російських воїнів, срібна сивина, золоте стремя й золотий князівський стіл, перлова душа – все це пов’язане з різними відтінками людської доброти й краси”. Багато сказано в “Слові об полицю Игореве” про ріки, дані їхні назви: Дон, Волга, Донець, Дунай, Сула, Немиті, Дніпро, Канина, Двіна, Великий Дон, Малий Донець, Стугна. Автор, описуючи кожну з них, підбирає їй епітет, наприклад, Дніпро Словутич, на кривавому березі Немиті, Сула тече срібними струменями й т. д.

Кожну ріку він малює якось по особливому, надаючи їй яку-небудь роль у добутку. Однак практично кожної з них властиві такі якості, як срібні струмені, зелені береги, студена роса на траві. – Об Донець! І тобі багато слави. Князя ти на хвилях плекав, Траву підстилав зелену На своїх срібних берегах, Одягав його теплою мглою, Тінню зеленого дерева, Гоголем стеріг на воді, Чайками на хвилях, чернядью на вітрах. От як описує автор Донець. Які чудові епітети вживає він у своєму оповіданні: “теплою мглою”, “на… срібних берегах”, “траву підстилав зелену”.

И ще одну ріку описує автор – Каялу. Ріка з такою назвою дотепер не відома, тому багато дослідників сходяться на тім, що ця ріка має символічне значення, як ріка окаянна, проклята або ріка покаяння. Т. о. ріки, трави, поля й лісу, що оточують їх – це невід’ємна частина “Слова об полицю Игореве” і відіграє величезну роль в образі Російської землі. Розглянута образна система дозволяє ясніше бачити в “Слові…” основний образ добутку – Російську землю. Автор поеми малює живий образ Російської землі. У своєму добутку письменник всю її охоплює цілком. За словами Д. С. Лихачова: “Автор “Слова…” малює дивно живий образ Російської землі. Створюючи “Слово…”, він зумів оглянути поглядом всю Русь цілком, поєднуючи у своєму описі й росіянку природу, і росіян людей, і росіянку історію

Образ Російської землі – істотна частина “Слова…” як заклик до її захисту від зовнішніх ворогів”.

Багато вчених говорять про художнє значення “Слова…”. Недосвідченій людині це буде незрозуміло: адже в добутку дуже складна й незрозуміла Мова (навіть при перекладі). Однак зрозуміти можна. Справа в тому, що автор створив у всьому добутку єдину картину. Це поетичний добуток стародавності вражає взаємозв’язком миру людини й природи. “Слово об полицю Игореве” – добуток разюче цільне. Художня форма “Слова…”дуже точно відповідає його ідейному задуму. Т. е. образи “Слова…” сприяють виявленню основної мети – ідеї єдності Русі “. У добутку автор склав приголомшливий образ російської землі з коротких і докладних описів природи. Вона відкриває нам мир людини 12 століття, розповідає про тісний зв’язок між людиною й природою

Саме це надає добутку більшу художню цінність. Цікаво те, що свій добуток автор починає з розгорнутої метафори – пісні поета, що описує полювання, а закінчує – торжеством людей на тлі радісної, торжествуючої природи. Т. о. автор приділяє велике значення образам природи. Лише з їхньою допомогою ми можемо з’ясувати світогляд людей 12 століття, помітити тісну й неразделимою зв’язок природи й людини. З одного боку, автор “Слова…” приділяє величезну увагу образам природи

Тому їх у добутку дуже багато. Справа в тому, що через них письменник виражає свої емоції, переживання й почуття, яких у нього дуже багато. З іншого боку, письменникові важливі й образи – символи в “Слові…”. Письменник використає їх тому, що вони виражають мир, у якому живе автор добутку, вони відбивають його погляди на життя. Без образів – символів для письменника 12 століття неможливо точне й переконливе оповідання. Через символіку в добутку ми довідаємося мир письменника, його сприйняття до навколишнього середовища, його світогляд і віру. Це найбільш важливе джерело встановлення особистості письменника, його способу життя. Отже, автор приділяє величезну увагу картинам природи в “Слові об полицю Игореве”, як засіб вираження своїх емоцій, а також для додання добутку більшої детальності й цінності


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Оповідання про похід російської дружини в “Слові об полицю Игореве”

Categories: Нові твори

Links