НАУКОВО-ХУДОЖНІ ОПОВІДАННЯ. АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ. СВІДКИ МИНУЛИХ ЕПОХ
Мета: ознайомити учнів із творчістю Анатолія Давидова, з його твором “Свідки минулих епох”; удосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання; розширювати кругозір учнів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до природи, бажання поповнювати свої знання.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Добрий день! Добрий день!
Дякуєм за побажання.
На урок беремо із собою
Знання, вміння, навички й старання.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою. Гра “Дощик”
Діти
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
Мишок з шість
Шкребуться скрізь,
Не шуміте, миші,
Не поруште тиші,
А скоріш шкоринку
Несіть у шпаринку.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Дуель”. Робота в групах
Учні в групах ставлять одне одному підготовлені запитання за змістом статті “Країна знань не має меж” (с. 129).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– Народився А. Давидов 1938 р. у с. Бочки Конотопського району на Сумщині в сім’ї вчителів. Після закінчення в 1960 р. Ніжинського педінституту працював учителем біології.
А. Давидов створив для дітей багато книг – у тому числі і науково-художніх, у яких розповідається про життя природи. Перша книжечка “Ширшає виднокруг” вийшла 1967 р., далі – “Сонячні вершники”, “Без креслень і кельми”, “Знай, люби, бережи”, “Скарб” та ін. Збірка повістей та оповідань “Не так вже й тісно на землі” дістала високу відзнаку – премію Лесі Українки.
Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов’ю до неї, а також розумінням внутрішнього світу дітей. Письменник прагне прищепити їм бажання вивчати світ рослин і тварин, берегти його. Він пише й про людські стосунки, про дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.
А. Давидов пише не тільки оповідання, але й казки. Краща із них – про Озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружить з тими, хто любить природу.
2. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання учнями статті “Анатолій Давидов” (с. 130)
– Де і коли народився Анатолій Давидов?
– Яку освіту він отримав?
– Про що писав у своїх науково-художніх творах для дітей?
3. Фізкультхвилинка
Встали, діти, тільки – раз.
Фізкультпауза у нас.
Віє вітер: “Шу-шу-шу,
Я берези колишу.
Хмари розганяю в небі,
Дощ несу вам по потребі.
Як стомлюся, то спинюсь.
Я нікого не боюсь”.
Сіли й ми за парти, діти,
Будем далі тему вчити.
4. Опрацювання науково-художнього оповідання А. Давидова “Свідки минулих епох” (с. 130-134)
1) Словникова робота.
Русло | Мушля |
Стариця | Перев’язка |
Стрімголов | Пишночубу |
Фізіономія | Перлівниця |
Мальовничих | Короткозорі |
Безапеляційний | Заздалегідь |
Підпорядковується | Перехоплювало |
– Знайдіть тлумачення слів безапеляційний, мушля, перлівниця, русло, стариця, перев’язка у підручнику (с. 131-132,135).
– Як ви розумієте слова: стрімголов, короткозорі, фізіономія, заздалегідь?
– Доберіть до них синоніми.
Стрімголов – дуже швидко, прожогом.
Короткозорі – який погано бачить на далекій відстані (про очі); близькозорий.
Фізіономія – обличчя.
Заздалегідь – за якийсь час до чого-небудь; наперед.
2) Читання твору учнями “ланцюжком”.
– Чи сподобався вам твір?
– Чому це науково-художнє оповідання?
– Назвіть дійових осіб твору.
3) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
– На чому подорожували герої?
– Хто вів машину?
– Прочитайте, як автор пише про майстерність водія.
– Що робив Петько?
– Яке захоплення було у Петька і Славка?
– Про кого вони знімали фільм у Карпатах?
– Чим цікавий птах рінник?
– Як була оцінена робота хлопців?
– Як пристала до товариства Іра?
– Куди приїхали товариші під вечір?
– Знайдіть опис озерця, біля якого вони зупинилися.
– Де вибрали місце для зйомки?
– Яка тварина виринула на поверхню?
– Прочитайте, як діти спостерігали за нею.
– Чому зникли хохулі?
– Як Володимир Іванович пояснив їх поведінку?
– Хто показав дітям житло хохуль?
– Чому хохуль треба охороняти?
– Як ви розумієте слова Володимира Івановича про те, що “роботи – непочатий край”?
4) Робота в групах.
1- ша група: знайти портрет Славка.
2- га група: знайти портрет Петька.
3- тя група: знайти опис старого русла.
4- та група: знайти опис гнізда хохуль.
5- та група: знайти опис хохуль.
5) Фізкультхвилинка.
Руки підняли і погойдали,
Ніби дерева в саду.
Руки зігнули, ними тріпнули –
Вітер збиває росу.
В сторони руки – ними покажем,
Як до нас птахи летять.
Як вони сядуть – також покажем,
Склавши руки назад.
6) Вправи на розвиток техніки читання.
А) Гра “Засічка – кидок”.
За командою “кидок” усі учні починають читати напівголосно текст.
За командою “засічка” зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!) Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг – “засічка” поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
Б) Гра “Хто швидше?”.
– Знайдіть абзаци з такими реченнями:
Іра любила тварин і дуже зраділа такій пропозиції. (3)
Петько аж підстрибував від задоволення. (4)
Ніщо – ні дощ, ні спека, ні комарі – не було їм на заваді. (1)
В цьому їхня велична цінність для зоологів, які вивчають еволюцію тваринного світу. (7)
А потім пішла мода на їхнє хутро. (6)
Хохулі хапають тільки ту здобич, яка втікає. (5)
З протилежного берега стариця поросла верболозом і татарським зіллям. (3)
– Позначте цифрами послідовність подій у тексті.
В) Гра “Голосування ногами”.
Діти стають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.
– Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне – тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
7) Робота за ілюстрацією.
– Розгляньте ілюстрацію до цього твору.
– Кого і що художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють? Як передають характер твору?
– Яким рядкам оповідання відповідає ілюстрація?
– Які малюнки створили б ви за сюжетом оповідання?
Вправа “Мікрофон”
– Уяви себе біля цього озерця. Опиши свої відчуття. (Захоплення, здивування, радість, байдужість, сум)
8) Робота в групах.
Поділ тексту на частини за поданим планом. Переказ оповідання.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Закінчи речення”
– Сьогодні на уроці я вчився…
– Мені було цікаво…
– Свою роботу на уроці оцінюю…
– Урок завершую з… настроєм.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виконати малюнок до уривка тексту, який найбільше сподобався.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)