Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Наш земляк Борис Грінченко (“Сам собі пан”)

Наш земляк Борис Грінченко (“Сам собі пан”)

Зараз, у наш час, людство не уявляє розвитку суспільства без громадянських свобод: свободи слова, друку, пересування. Розвинуті країни дбають про такий громадський порядок, де кожна людина почувала б себе Людиною, незалежно від віросповідання, кольору шкіри тощо. Звісно, і зараз є люди різної забезпеченності, але цивілізовані суспільства прагнуть надання мінімального людського прожиткового рівня всім громадянам без винятку.

Не так було в Україні в XІX столітті за часів нашого земляка, відомого українського письменника Бориса Грінченка.

Нещодавно я про читав його оповідання “Сам собі пан”. Твір вразив мене своїм незвичним і захоплюючим сюжетом.

Автор, який їхав у вагоні з купою селян, розговорився з ними і почув чудну історію про “пригоди” селянина Данила.

Данило вирішив “панського права добувати” або, як він думав, “щоб сам собі пан був!”

Із чого почати? Як відчути себе справжньою людиною? Данило знайшов собі доступний йому спосіб: поїхати до міста у вагоні не третього класу, де їздять “мужики-мушряки”, а першого – де їздять “пани”.

Купивши дорогий білет, селянин опинився у респектабельному,

затишному купе.

І тут починається найцікавіше. “Пани”, які звикли до свого оточення, дуже здивувались, побачивши мужика-чумачину, який з достойні стю відповідав кондуктору і присутнім. Пани всілякими способами намагались вигнати “мужика”, але той спокійно показував купленого білета. А “пани” – вище “сословіє”, тільки і спромоглися висловити свої погляди, хто тут має їхати: “То ти, а то я! – навчає. – Ти не рівняй, а коли вже сів тут, сиди тихо та чорт зна чого не розказуй”.

“Пани” запалили, запалив люльку і Данило. Виявляється, йому забороняється палити. Чому? “Пани” ж палять! Все одно забороняється. Де це написано? – питає Данило. “Пани” і кондуктор стоять ні в сих ні в тих. Вони навіть і не уявляють, які хибні думки закоренились у їхніх головах.

Приїхавши до міста, Данило вирішив ще раз спробувати ввести в дію формулу “сам собі пан”. Він пішов у дворянське собраніє на концерт. Звичайно, купив білет у перший ряд, але там йому менше пощастило. Незважаючи на білет, лакеї і охоронці виштовхали Данила, а хваталь ний наказав відвести того переночувати в поліцію. Мало того – Данило дізнався про завтрашнє биття “морди”. За що?! “Зроду мене не бито…” – клекоче принижена Данилова гідність.

Відкупившись від солдата, Данило біжить через усе місто на станцію, заскакує у вагон і летить додому.

“Отак я того права добувався… та й не добувся…” – сумно закінчує Данило розповідь. Замість пожаліти, селяни сміялись з нього, а він усе ж наполягає на своєму: не панського права добувався Данило, а все-таки людського.

Знайшовся один сміливець серед десятків тисяч, який почав доступними йому способами добиватися звичайних, природних для людини прав. Але врешті-решт зазнав невдачу, бо все суспільство розділене навпіл. Між цими половинами страшна ідеологічна перепона, з’єднати яку Данило, звісно, не міг. Він тільки показав проблеми, що потребують негайного вирішення. А для цього потрібні наступні роки, а може, й десятиліття, бо ніхто, насправді, Данила не зрозумів – ні “пани”, ні його односельці – селяни. Данило – це поки що провозвісник суспільних зрушень у майбутньому.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. САМ СОБІ ПАН БОРИС ГРІНЧЕНКО Стислий виклад твору Скорочено Селянин Данило вирішив зробити спробу “панського права добути”. Йому забажалося довідатися, “чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів”. І Данило вирушив до міста залізницею. Купив дуже дорогий квиток у вагон першого класу і попхався розшукувати своє місце. Кондуктор не хотів пускати мужика, обзиваючи того...
  2. Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” БОРИС ГРІНЧЕНКО Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”. Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і...
  3. Сам собі пан скорочено – Грінченко Б Селянин Данило вирішив зробити спробу “панського права добути”. Йому забажалося довідатися, “чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів”. І Данило вирушив до міста залізницею. Купив дуже дорогий квиток у вагон першого класу і попхався розшукувати своє місце. Кондуктор не хотів пускати мужика, обзиваючи того...
  4. Грінченко Борис Дмитрович Сам собі пан Я їхав залізницею, третім класом і, як звичайно, у вагоні з написом: “Для некурящих”. Ох, цей напис! Раз у раз доводиться воюватися з подорожніми, щоб вони справді не курили, – це знає кожен, кому траплялося сідати до таких вагонів, сподіваючися заховатися в них од огидної отрути димом з паленого листу....
  5. Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого...
  6. “Кожен повинен боронити свій рідний край…” (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) – БОРИС ГРІНЧЕНКО У XIII столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників....
  7. Борис Грінченко – видатний майстер малої прози В українську літературу II поло винй ХІХ – початку XX ст. Грінченко ввійшов як майстер малої прози. Тематичний діапазон її досить широкий: це оповідання для дітей: “Грицько” (1890), “Олеся” (1890), “Украла” (1891), “Кавуни” (1891), “Дзвоник” (1897), про тяжке життя, поневіряння “Ксеня” (1883), “Сестриця Галя” (1885); про безрадісне становище сільської школи,...
  8. Я зрікся мрій. Борис Дмитрович Грінченко Б. Грінченко сказав в одному з своїх віршів: “Я зрікся мрій. Поважний і спокійний, Собі сказав: мені не треба їх. Повинність – ось той владар добродійний, Що збереже мене від мук і лих”… Наполегливо доводить автор, що літератор здатен запалювати себе на працю щодня, систематично, а не напливами, розглядає натхнення...
  9. БОРИС ГРІНЧЕНКО Борис Дмитрович Грінченко – видатний український письменник і вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч кінця XIX – початку XX століття. Його шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники. , Б. Грінченко народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер...
  10. Грінченко Борис Дмитрович Батько та дочка I Мала Маруся зосталася дома сама. її батько пішов на роботу в шахту. Ні братів, ні сестер у неї не було; Мати її вмерла, тим вона завсігди зоставалася сама, як батько йшов на роботу. Вони прийшли сюди з села. Маруся залюбки згадує той час, як вона там із матір’ю жила....
  11. Грінченко Борис Грицько (скорочено) Грицьків батько приїхав з міста і привіз синові величезного та товстого бублика. Можливо, бублик і не був таким великим, як йому здавалось” бо хлопець не часто їв бублики, і все маленькі. А надто тепер, коли був піст – Петрівка, і їсти було мало чого: борщ, та хліб, та каша. Він...
  12. Борис Грінченко – фольклорист Борис Грінченко розпочав свою творчу діяльність за тих часів, коли свідомих культурних українських сил було дуже мало. Письменника називали “справжнім апостолом українського націоналізму”, “голосом совісті українства”, який дуже виділявся своїм “болісно загостреним чуттям національної і соціальної кривди”. Так писали про Грінченка видатні культурні діячі уже після його смерті. А за...
  13. Грінченко Борис Дмитрович Панько Панько останній ускочив у дерев’яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: – Пускай! Цебер почав спускатися в шахту спершу тихо, а далі все швидше й швидше. Він хитався на всі боки, і шахтарі повинні були часом відпихатися від стін, щоб не вдаритись об їх, – тоді б усі...
  14. Грінченко Борис Дмитрович Грінченко Борис Дмитрович (1863-1910) Народився Б. Д. Грінченко 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато...
  15. Скорочено КАТОРЖНА – БОРИС ГРІНЧЕНКО (Скорочено) I Усі звали її “каторжною”. – Унеси дров у хату, чи чуєш, каторжна ти! – кричала мачуха. – Геть з-перед очей, каторжна! – визвірювався п’яний батько. – За що ти мене стовхнула, католзна! – пищав дворічний мачушин хлопчик. А хлопці та дівчата на вулиці як звали, то також все...
  16. Грінченко Борис Дмитрович Під тихими вербами Частина перша Наступає чорна хмара, А другая синя… Народна пісня I ЧОРНА ХМАРА Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька й від Зінька, меншого брата… зараз після того, як середульшого брата Романа заслано на Сибір. Погана це була історія!. Розледащівши Роман у солдатах, не хотів дома нічого...
  17. Грінченко Борис Дмитрович Без хлiба І Край села стояла хата поганенька, а в їй жив селянин із жінкою та з дитиною – хлопчик був. невеличкий, недавнечко народився. Вже третій рік був, як вони побралися, – з чужого села він її взяв, – а все ніяк не могли збитися на хазяйство. У їх тільки й було...
  18. Грінченко Борис Дмитрович Серед темної ночі Частина першa ЧУЖЕНИЦЯ I У хаті в Пилипа Сиваша за столом сиділа бесіда: брат Охрім із жінкою, сват Манойло з свахою Килиною, кумТерешко Тонконоженко, сусіда Струк із своєю сердитою Стручихою, дядько – старий Корній Грабенко та своя сім’я. Не того Пилип бесіду завів до себе, що сьогодні неділя, а того,...
  19. Каторжна – БОРИС ГРІНЧЕНКО Скорочено Її тільки й звали – каторжна. Мачуха примушувала виконувати всю хатню роботу, кричав п’яний батько, знущалися мачушині діти й хлопці та дівчата на вулиці. Мала Докія тільки мовчала, дивилася спідлоба вовчим поглядом. Ніколи не плакала й не просилася, як не били, чим ще більше (гнівала мачуху. Одного разу підгледіла мачуха,...
  20. Грінченко Борис Дмитрович 9 січня Вони йшли повні віри й надії. Натруджені тяжкою працею, зашкарублі робітницькі руки несли емблеми того, чому поклонялися їх прадіди, дiди, батьки і перед чим хилились вони самі. Ті емблеми мали їх захищати, мали говорити за них, казати, що йдуть вони покірні й смиренні; що йдуть знеможені тяжкою працею, безрадісним життям,...
Наш земляк Борис Грінченко (“Сам собі пан”)
«
»