Народна вчителька Марія Андріївна (за твором Остапа Вишні “Перший диктант”)

Схожі твори:

1. Марія Андріївна – справжній вчитель (за твором “Перший диктант”) Остап Вишня народився другим у сім’ї, де було сімнадцятеро дітей. Тому він був добре обізнаний з життям багатодітної родини. Про це він пише в творі”Перший диктант”. В сім”ї всього дванадцятеро дітей. В селі, де вони жили не було школи. А батькам дуже кортіло, щоб їх діти вивчились читати й писати....
2. Марія Андріївна – справжній вчитель (за твором “Перший диктант”) – ОСТАП ВИШНЯ (за твором “Перший диктант”) Остап Вишня народився другим у сім’ї, де було сімнадцятеро дітей. Тому він був добре обізнаний з життям багатодітної родини. Про це він пише в творі”Перший диктант”. В сім”ї всього дванадцятеро дітей. В селі, де вони жили не було школи. А батькам дуже кортіло, щоб їх діти...
3. Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Є письменники, які залишаються тільки у своєму часі. Нащадки їх мало читають, а то й не згадують зовсім. Твори Остапа Вишні мають іншу долю – нам їх цікаво читати. Так, прочитавши оповідання Остапа Вишні “Перший диктант”, я...
4. Спогади про дитинство (За гуморескою Остапа Вишні “Перший диктант”) Дитинство видатного українського письменника-гумориста Остапа Вишні припало на добу царизму. Нелегкі то були часи, але письменник віднаходить найтепліші інтонації, змальовуючи своє дитинство. Один з таких творів має назву “Перший диктант”. У сім’ї Остапа було дванадцятеро дітей. Складно було батькові й матері поратись у такому “хазяйстві”, та що робити! Батькам дуже...
5. Які місця твору О. Вишні “Перший диктант’ викликають усмішку і чому Остап Вишня в житті був великим жартівником і гострословом. Найбільше в житті любив письменник літературу, рідну природу і дітей. Його твори зачаровують читачів. Зброя О. Вишні – сміх. Так, читаючи оповідання “Перший диктант”, ми сміємось. Чому нам смішно? Бо те, про що розповідає автор у творі, розкриває нам цілий світ...
6. Народна художниця Марія Приймаченко Марія Приймаченко – самобутня народна художниця з України. Її творчість розгорнула нову сторінку у світовому образотворчому мистецтві, а виставки проходили в багатьох країнах світу. Марія Оксентівна Приймаченко народилась у 1908 році на Київщині в сім’ї простих селян, які, проте, були мистецьки обдарованими людьми. Саме від матері перейняла майбутня художниця вміння...
7. “Марія” – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію 1917 рік приніс величезні зміни у віковий уклад життя всього суспільства. Грандіозні плани швидкої побудови соціалізму стримувало тільки селянство, яке і усіх сил трималося за своє хазяйство, за землю і нізащо не хотіло віддавати н загальне користування горбом нажите добро. Але влада розуміла, що колективні господарства найбільш прийнятна форма, яка...
8. Моя вчителька (роздуми над віршем А. Малишка “Вчителька”) Рідна школа. Перша вчителька. Добру пам’ять про них зберігає людина все життя. Саме перша вчителька введе маленьку дитину в казковий світ знань, вона навчить не тільки навчить читати і писати, а й бути доброю, чуйною, чесною і розуміти, що це таке – бути справжньою людиною. Теплотою і ніжністю оповитий образ...
9. “Марія” Уласа Самчука – найсенсаційніший твір та перший художній донумент української літератури про голодомор Роман “Марія” – роман-спалах, роман-реквієм, роман-набат! Саме цим тво­ром Улас Самчук явив усьому світові невичерпні потенційні можливості україн ського образного слова. Він був перший, хто показав справжнє страхітливе облич чя комунізму, змалювавши у романі “Марія” жахливі картини лютого голодомору 1932-1933 років, який принесла на українську землю радянська влада. Коли пи­сався...
10. Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Усмішки, фейлетони, нариси Остапа Вишні – це перлини українській літературі. Порипаючи в світ дотепної мови, життєрадісних героїв, народного гумору, веселого мисливського жарту, переживаєш чудові хвилини естетичної насолоди, відчуваєш, як світлішає на душі та відлягає від серця. А вдивляючись у просте мудре обличчя письменника, думаєш спочатку, що йому легше жилося, бо...
11. Чим мені сподобалися твори Остапа Вишні? Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Його також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху у своїх творах висміював бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи, підлабузників. Кожне слово, написане його рукою,...
12. Гумореска Остапа Вишні “Чухраїнці” та її актуальність сьогодні Хтось із великих сказав: “Гумор потрібний для того, щоб людство весело прощалось із своїм минулим”. 1926 року Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка не втратила своєї актуальності і в наш час. Проблема розвитку рідної мови гостро стояла в 20-ті роки, коли відбувалася українізація, актуальна вона і в наш час, адже,...
13. “Отак і пишу…” (Життя і творчість Остапа Вишні) Життя Остапа Вишні було далеко не простим. Хоча чи було воно простим у тих історичних умовах хоч у якоїсь мислячої людини? Певно, що ні. Павло Губенко народився 1889 року на Полтавщині, родина була багатодітна і незаможна. З дитинства хлопець мріяв бути вчителем, проте після початкової школи його віддали до Київської...
14. Тема любові до природи, її захисту в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні Це український письменник, пеедовсім український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо-ніжній ліриці”, – згадував про Остапа Вишню його друг Максим Рильський. Саме таким ми бачимо Остапа Вишню в його “Мисливських усмішках”. З великим відчуттям відповідальності письменник...
15. Аналіз гуморески “Зенітка” Остапа Вишні Гумореска “Зенітка” у творчій біографії Остапа Вишні відіграє особливу роль: вона розпочинає другий етап творчості. Задум, історію її написання розкриває сам письменник в автобіографічному нарисі-усмішці “Отак і пишу”. Говорила про це у своїх спогадах і дружина Остапа Вишні, відома артистка Варвара Олексіївна Губенко-Маслюченко. За мемуарними й рукописними джерелами, задум “Зенітки”...
16. Країна веселої мудрості (за творчістю Остапа Вишні) У своїй “Легенді про Остапа Вишню” Терень Масенко писав, відтворюючи слова видатного гумориста: – За правду – й смерті не боявся, І не писав тріскучих од, І все життя з біди сміявся, Як запорізький мій народ. Ці слова дуже влучно розкривають витоки оптимізму незрівнянного українського сміхотворця Павла Михайловича Губенка, який...
17. “Моя автобіографія” Остапа Вишні Прізвище, ім’я, по-батькові, народився такого-то року, там-то, в сім’ї такій-то… І так далі: основні дати, події… Хто із нас не знайомий зі стандартною формою автобіографії. Проте оригінальний письменницький талант Павла Михайловича Губенка, зберігаючи та імітуючи окремі риси цього типового особового документа, запропонував нам дуже цікаву його версію – і вийшов...
18. Біографія Вишні Остапа Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зінківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Павло закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінь-кові. Свідоцтво про закінчення двокласної школи надавало йому право зайняти посаду поштово-телеграфного...
19. Творчість Остапа Вишні – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Творчість Остапа Вишні О. Вишня (справжнє ім’я та прізвище – Павло Губенко) – визначний український гуморист, представник сатиричної літератури, автор багатьох гуморесок і фейлетонів, “чародій сміху”. Під його гостре перо потрапляли підлабузники, хабарники, п’яниці, винищувачі природи; найкращі його гуморески та...
20. Літературно-естетичні погляди Остапа Вишні Щоденник Остапа Вишні – визначний літературний та людський документ. “Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу, – нема”, – так писав Остап Вишня у своєму щоденнику. Письменник звертався до долі із проханням послати йому сили, вміння, таланту для того, щоб зумів він викликати своїми творами усмішку у змученого працею,...