“Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко)
Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український…
Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть Україну.
Я довго міркувала над тим, з ким можна порівняти Василя Симоненка. І дійшла висновку, що порівнювати його варто не з видатними особистостями, а з птахом. З лебедем. Чи не здається вам, що все
Якщо мене запитають, хто такий Василь Симоненко, то я скажу, шо це людина лебединої вірності. Вірності своєму народові. Він не зрадив ні його, ні Батьківщину, ні себе. Він навіть ніколи не критикував свій народ. Хоча в ті часи це було б виправданим. Він просто його любив і вірив у нього і йому. А його чудові вірші, сповнені щирої любові і відданості, яскравий тому доказ.
Тимчасом серед тих міліціонерів, які по-звірячому побили Симоненка, теж були українці, його народ… Коли ж ми нарешті навчимось не тільки насолоджуватись вдалою римою,
Народ мій є, народ мій завжди буде,
Ніхто не перекреслить мій народ!