Нарис про українського географа Ковальова Павла Васильовича
Україна справді багата відомими на весь світ вченими, стосується це і географічної науки. Досягнення народжених в Україні географів стосуються не тільки досліджень територій рідних їм місць, а й далеких від цих місць територій. Одним з таких географів, які вивчали далекі території, а саме Південь тодішнього Радянського Союзу (Кавказ, Кабардіно-Балкарія), був Ковальов Павло Васильович.
Ковальов народився в місті Суми на початку 1912-го року. Здобувши середню освіту в технікумі рідного міста, він працював на хімічних заводах не тільки в Сумах,
Але навчальний процес і професійне зростання вченого були перервані Другою світовою війною, брати участь в якій і був покликаний Павло Ковальов. При цьому він став справжнім героєм. Він не лише брав участь в обороні Сталінграда та Харкова, а й очолював саперну групу, яка займалася розмінуванням канцелярії Адольфа Гітлера в Тіргартені. За участь у боях з німцями Ковальов був пізніше нагороджений медалями, а також орденами другого ступеня.
Після участі у війні наукова діяльність Ковальова тільки активізувалася. Він займався викладацькою діяльністю в Харківському університеті, а в 1950-му році захистив кандидатську дисертацію за темою “Геоморфологія долини річки Баксан”. Крім того, він займався керівництвом різних географічних міжнародних експедицій. У 1966-му році вченим була одержана і докторська вчена ступінь в Московському університеті, темою його роботи стала “Четверична історія обледеніння Кавказу”. Крім Кавказу, де Ковальов займався дослідженням переважно високогір’я, в сферу його інтересів входило також дослідження рівнин Східної Європи. Павло Ковальов помер у 1996-му році у віці 84 років.