Для мене найважчою заповіддю із десяти є друга: “Не створюй кумира собі”. Я можу її повністю спростувати. Річ у тім, що людина, яка прагне до якихось висот потребує кумира. А кожна людина, яка хоч щось із себе представляє у цьому житті прагне до своєї великої цілі. Кумир їй вкрай необхідний, тому що ми мусимо на когось рівнятись. Пройти абсолютно свій шлях – неможливо. Ми мусимо повторювати за сильнішими, – це принцип еволюції, який, до речі, Біблія не розділяє. Вже по цьому можна судити про достовірність знань, які надаються у книзі написаній
дві тисячі років тому і зокрема у цій заповіді. Але все ж, можливо я роблю поспішні висновки. Чому взагалі ця заповідь написана у Святому письмі, для мене загадка, тому що гріхом це назвати важко. Гаразд, ну створю я собі кумира, ну піду його шляхом. Що з того? Можливо я когось вбив, чи скривдив? Причинив комусь біль, чи дискомфорт? – Аж, ніяк. Негативних наслідків у цього “гріха” немає. Але тим не менш така заповідь є і вона одразу друга по списку. Віруючі люди будуть із піною на губах доводити правильність написаного у ній, як і кожного слова у Біблії, проте вибір за кожним з нас і я надаю перевагу більш
раціональному та критичному мишленню і вважаю цю заповідь не основаною ні на яких логічних висновках, тому не прийнятною для вивчення. Не можна стверджувати, що уся Біблія переповнена тільки такими заповідями. Там є багато корисного і цікавого, вартого до ознайомлення. Ця інформація зближала та об`єднувала народи протягом багатох сотень років, дозволяла уникати війн. Але зараз більшість цієї інформації явно застаріла і вимагає реконструкції, а то й заміни.
(3 votes, average: 3.67 out of 5)