Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Наймитські, та бурлацькі пісні

Наймитські, та бурлацькі пісні

Як свідчать історичні дані, наймитство й бурлацтво поширені були вже в XVI-XVII ст. Особливої ж масовості набрали в другій половині XIX ст.- початку XX ст., коли на Україні став бурхливо розвиватися капіталізм. Члени вбогих родин наймитували у селах та містах, ходили в південні степи на строкову службу у весняний та літній час. Хазяї прагнули, щоб наймити виконали якомога більше роботи, а платити їм якомога менше, прохарчувати дешево. Працювати доводилося від світання до смеркання; у неділю та свята потрібно було годувати худобу в стайнях та хлівах

або випасати в степу, а також доїти корів та овець.

Доля зарібних людей була трагічна. Відірвавшись від батьків, вони, як правило, н^ могли одружитися, мати сім’ю через бідність. На свій заробок не мали можливості ні придбати власного житла, ні вдягтись пристойно, ні прохарчуватися по-людському, коли можна було б відпочити. З одних наймів мусили йти в інші.

Бурлаки й наймити в тогочасному – суспільстві були найбільш пригніченими, зневаженими, упослідженими – людьми. Особливо нестерпним було становище жінок і дівчат, самою природою призначених стати матерями, турбуватися, про родину. Важка праця,

постійне недоїдання, самотність, духовна пригніченість призводили до хвороб та ранньої смерті. Свої болі й жалі заробітчани виливали в численних піснях,- сумних і зворушливих.

ОЙ МАТІНІСО-ЗІРКО

Ой матінко-зірко, Як у строку гірко: Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся. Ой матіяко-зоре, Яке в строку горе: Ні доїсти, ні допити, Ні сісти спочити! Ой матінко-вишня, Чи я у вас лишня, Що ви мене туди дали, Де я непривишна? Ой матіико-пава, Тепер я пропала, Що ви мене туди дали, Де я не бувала. Ой матінко моя, Тепер я не твоя, Тепер я вже того пана, Що задаток дано. Ой матінко моя, Тепер я не твоя, Хіба тоді твоя буду, Як строку добуду. Добре тобі, тату, Задаточки брати! Прийди, тату, подивися, Як їх заробляти! Ти думаєш, тату, Що я тут паную? Прийди, тату, подивися, Як я тут горюю! Ти думаєш, тату, Що я тут не плачу? За сльозами за дрібними Стежечки не бачу! Вийду я на гору, Крикну я додому: “Вари, мати, вечеряти Та й на мою долю!” Варила, варила, Небагато – трошки: “Нема ж тобі, моя доню, Ні миски,, ні ложки!”

1. Йкі переживання викликала у вас ця пісня?

2. Розкажіть про наймичку: якими вам уявляється її’зовнішність, вдача, життя в наймах.

3. Виділіть епітети до слова “матінка”. Які почуття дочки до матері вони виражають?

4. За що дорікає наймичка батькові? Чому, на вашу думку, він мусив свою дитину віддати в найми?

5. Використанням яких образотворчих засобів посилюється в пісні краса мови, увиразнюється зміст?

6. Дослідіть віршову форму цієї пісні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Наймитські пісні Спорідненими за тематикою, ідейно-художнім пафосом є наймитські пісні, у яких теж домінує мотив невлаштованості життя, марності прожитих років у важкій праці на інших. Наймитування як суспільне явище з´явилось після скасування кріпацтва 1861 р. Звільнені, але обкрадені реформою, збіднілі безземельні чи малоземельні селяни не мали іншого способу для прогодування сім´ї, як...
  2. Йоганн Вольфганг Гете Лісовий цар Йоганн Вольфганг Гете Лісовий цар Перекладач: Б. Грінченко Джерело: З книги: Чорна О. В. Зарубіжна література: Хрестоматія. 9 клас.- Харків: Торсінг, 2003. Хто їде в негоду тим лісом густим? То батько, спізнившись, і хлопець із ним. Обнявши малого, в руках він держить, Його пригортає, його він пестить. – Чом личко...
  3. ПІСНІ ЧАСУ ЗЕЛЕНИХ СВЯТ: МАЇВКИ, РУСАЛЬНІ ТА ЦАРИННІ ПІСНІ Маївки (майські пісні) – твори календарної обрядовості початку літа, назва яких, можливо, походить від “май” (травень) чи “маяти” (прикрашати зеленню) або “мавки” (духи лісу та поля). Ними супроводжувались описані обряди Зеленої (Клечальної) неділі та пов’язані з нею ігрища молоді. Ці твори менш збережені і досліджені, ніж веснянки і гаївки. Найпоширенішим...
  4. Тема. “ДО БОРУ, ДРУЖЕЧКИ, ДО БОРУ”, “ЛЕТЯТЬ ГАЛОЧКИ У ТРИ РЯДОЧКИ”, “ой матінко, та не гай мене” – весільні пісні Варіант 1 1. Щоб збудувати нову оселю (“До бору, дружечки, до бору”), по­трібно… А Посвятити місце, де вона буде зводитися. Б Чітко виміряти територію її майбутнього розташування. В Вирубати велику деревину. Г Мати на це дозвіл Ради. 2. Дерево (“До бору, дружечки, до бору”), яке пропонується вико­ ристати для “заміту”....
  5. Історичні пісні. Пісні-хроніки Поширеним жанром героїчного поетичного епосу українського народу є історичні пісні – ліро-епічні Твори про конкретні чи типові історичні події та процеси, відомих історичних осіб та безіменних героїв, чиє життя і вчинки пов´язані з подіями суспільно-політичного життя, в яких відтворено дух певної історичної епохи. Історична пісня, з одного боку, є продуктом...
  6. Чумацькі пісні Як торговельний промисел чумацтво існувало на Україні в XVI – XIX ст. Чумакували здебільшого вільні від кріпацтва люди (козаки) та державні селяни, менше – міщани й заможні селяни. На спеціальних возах вони доставляли з Криму, Галичини, від морів сіль, рибу, всілякі товари. У порти Чорного й Азовського морів возили хліб...
  7. Пісні у творчості Андрія Малишко Такими Є пісні Андрія Малишко, що оздоровлюють мою душу, допомагають зберегти віру в людину, у неневірну любов, у щиру дружбу, у силу світової краси. Сьогодні, коли ми будуємо незалежну Україну, пісні Малишко “Пісня про рушнике”, “Стежка”, “Ранку солов’їні”, “Учителька моя”, “Білі каштани” з нами. І передадуться в спадщину нашим дітям....
  8. Пісні у творчості Андрія Малишка Пісня – це душа народу. У ній – його минуле, сучасне і майбутнє. У ній – тонка краса і переможна сила. Такими є пісні Андрія Малишка, які оздоровлюють мою душу, допомагають зберегти віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в силу світової краси. Сьогодні, коли ми будуємо незалежну...
  9. Жанрове розмаїття народної пісні Багатство країни і народу має багато складових, та головне – це люди, їхня творча душа. Є легенда про те, як Бог різним народам роздавав долі. Усім щось дісталося, всі розійшлися по домівках. І раптом у кутку зали Господь помітив красиву дівчину, яка тихо плакала. “Хто ти і чого плачеш?” –...
  10. Вираження народного ідеалу в “Пісні про купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова 1. Зв’язок “Пісні…” с фольклором. 2. Зближення образа Калашникова з образами билинних богатирів. 3. Піднесення в народній свідомості образа головного героя. У поемі М. Ю. Лермонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” продовжена традиція звертання до історичного минулого Росії, закладена в ряді пушкінських добутків. Щоб...
  11. Карло Каладзе Пісні з-над Дніпра Карло Каладзе Пісні з-над Дніпра Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Хіба далеко дніпрові береги? Неначе й далеко Дніпра береги, Ген-ген за степами, горами, полями,- Неначе й далеко Дніпра береги, Та швидко майнули узгір’я під нами, Вершин моїх рідних...
  12. Купальські пісні Пісні язичницького, купальського змісту; супроводжують розваги молоді під час літнього свята Купайла, що триває всю ніч. Купайло, за язичницькими віруваннями, – Бог шлюбу і земних плодів. У цей день земля має найбільшу силу, яку віддає цілющим травам. До схід сонця треба було збирати трави. Перед початком збирання приносили жертву землі...
  13. Українські історичні пісні 6-9 класи УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Українські історичні пісні ОЙ МОРОЗЕ. МОРОЗЕНКУ Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче! Не так тая Україна, Як та стара мати, Заплакала Морозиха, Та стоячи біля хати. Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає, Попереду Морозенко Сивим конем...
  14. Стрілецькі пісні Після розгрому в 1775 році Запорозької Січі російськими військами Україна близько ста п’ятдесяти років не мала власної армії. Відродження її почалося з першого добровільного товариства “Січ” в селі Завалля1. Незабаром подібні епортивяо-війеькові організації виникають у різних містах і селах Галичини, а в 1914 році таких “Січей” налічувалося вже понад тисячу....
  15. Весільні пісні Весільні, пісні супроводжували різні етапи весільного обряду. Означення “народна драма”, яке іноді прикладається до весілля, умовне і з наукового погляду не зовсім виправдане. Весільний обряд, на відміну від фікційного характеру драми – мистецького явища, орієнтується на звершення цілком конкретної, соціально значимої дії. У своїй основній функції весільний обряд покликаний забезпечити...
  16. Пісні про кріпацтво Зародки кріпацтва з’явилися ще в IX ст. Тоді в особисту залежність від багатіїв потрапляли селяни й міщани за невиплачені борги. Пізніше феодали силою змушували на себе працювати вільних до того селян і міщан. Особливого розмаху набрало покріпачення за часів панування польської шляхти на наших землях (XIV – XVII ст.). Внаслідок...
  17. Роль пісні у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Мені б хотілося розпочати розкриття цієї теми словами Михайла Стельмаха: “Народна пісня землі української – це насамперед історія землі української та невмирущість духу народного, це світ надій-сподівань, які не залишають людину і в найтяжчі лихоліття”. Тому-то до цього дива звертались і Т. Шевченко, і І. Франко, і Леся Українка та...
  18. Думи та історичні пісні Важливу сторінку української народної словесності становлять думи та історичні пісні. Вони представляють масштабну епічну картину історичного життя українського народу. Думами називають епічні та ліро-епічні твори на історико-героїчну та соціально-побутову тематику, які виконуються речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Дума як жанр народної поезії сформувалась у XV ст. Найдавніші повні...
  19. Поетика “Лісової пісні” Драма Лесі Українки “Лісова пісня” має народно-казковий зміст. Образи Мавки, Лісовика, Перелесника, Русалки не протиставлені людині, а, навпаки, мають тісний контакт з нею. У драмі творчо використані властивості казок, присутні алегоричні образи (зокрема, Доля – це символ суспільного буття). Захоплююче передає поетеса перетворення Мавки: то вона йде в небуття, де...
  20. Календарно-обрядові пісні 6-9 класи УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Календарно-обрядові пісні НОВА РАДІСТЬ СТАЛА Нова радість стала, яка не бувала: Над вертепом звізда ясна світлом засіяла. Де Христос родився, з Діви воплотився, Як чоловік пеленами убого повився. Ангели співають, славу й честь звіщають, На небесі і на землі мир проповідають. Давид виграває, в гуслі...
Наймитські, та бурлацькі пісні
«
»