“Наближається останній дюйм і все в руках хлопчика” за оповіданням Дж. Олдріджа “Останній дюйм”
Відомий англійський письменник Джеймс Олдрідж популярний не тільки у своїй країні, але й далеко за її межами. Він колись написав: “У моїх книгах головна тема завжди одна й та ж – вибір. Вибір шляху, вибір дії, вибір світогляду”. Цієї теми письменник дотримувався впродовж усієї своєї творчої діяльності і осмислював ці питання на різних рівнях. В його творах найчастіше розглядається проблема взаємовідносин між людьми та проблема їх взаєморозуміння. Саме так і новела письменника “Останній дюйм” особливу увагу читачів привертає
Читаючи твір, ми бачимо людину, у якої життя склалося не дуже вдало, чоловіка, який у свої трохи більше сорока років “залишився ні з чим, якщо не брати до уваги байдужу дружину, якій він не був потрібен, та десятирічного сина… чужого їм обом “. Досить легко уявити і десятирічного хлопчика, нещасного від того, що він у своєму віці вже розуміє, що “мати ним не цікавиться, а батько – чужа
Та головне у цьому творі – це шлях, який довелося батьку й синові пройти назустріч один одному, шлях до взаєморозуміння та дружби. Після сутички з акулами, яких Бен знімав у Акулячій бухті за умовами контракту по новій роботі, він ледве вижив і вибрався на берег майже не живий. Він втратив багато крові та був досить серйозно поранений. Бену та його синові потрібно було вибиратися з бухти, але батько ніяк не міг впоратися з к керуванням літака. І тут Деві згадав усі ті уроки, які надавав йому батько під час польотів, та зібрав усі сили для того, щоб самому підняти літак і добратися до людей з надією на порятунок батька. Батько хлопця, попри те, що з ним трапилося таке нещастя, намагався виглядати бадьоро і дуже переймався тим, щоб не злякати свого сина. “Хлопчик не повинен знати, що машину доведеться вести йому, – думав він. – Якщо сказати, це злякає його до смерті”. Бен переконував себе і хлопчика в тому, що літак полетить майже сам, та в тому, треба лише долетіти до Каїру, і все буде добре.
Так воно і сталося. Завдяки хлопчикові, вони долетіли до людей і саме завдяки Деві його батько залишився живим. Хлопчик у найскладнішій ситуації не втратив самовладання, і, чітко виконуючи вказівки свого батька, довів літака до аеродрому. На мій погляд, це сталося не стільки завдяки знанням та умінням хлопця, скільки завдяки його безмежному коханню до свого батька. Саме в таких умовах висвітилися найкращі риси характеру героїв, яким вдалося забути про другорядне, які відчули відповідальність за долю і життя близької людини.
Протягом новели найбільш повно розкривається характер Деві та змінюються його погляди на оточуючий світ. На наших очах хлопчик стає більш рішучим, мужнім, твердим. Він швидко набирає впевненості в собі. Долаючи випробування разом з сином, дуже змінюється і його батько. Він отримує змогу подивитися на сина зовсім іншими очима. Йому вдається зменшити недовіру свого маленького хлопчика, найдорожчого у його житті Деві “до останнього дюйму”. Після порятунку батько хлопчика здатний на все заради того, щоб здобуте такою ціною порозуміння залишилося в них назавжди.
Завдяки відображенню взаємовідносин батька і сина, а, скоріше, сина і батька, у складних, смертельно небезпечних обставинах, письменник показав, як розкриваються характери героїв і як у цих характерах знаходяться риси, які надзвичайно важливі у відношеннях між близькими людьми.
У своєму оповіданні “Останній дюйм” Джеймс Олдрідж, як і в багатьох інших своїх творах, відображує те, що близько знайоме йому самому, те, що є частиною випробуваного і пережитого ним самим. У пошуках людських і життєвих ідеалів його герої шукають і знаходять те головне, що дає можливість змінити себе і світ на краще. Джеймс Олдрідж говорить про проблеми взаємовідносин між людьми, про подолання самотності та відчуження, про взаєморозуміння – про проблеми, які й сьогодні залишаються важливими і актуальними.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)