На вернісажі (твір-опис)
На зимових канікулах цього року мені пощастило відвідати родичів, які меішкають у столиці нашої країни. Київ – прекрасне старовинне місто, центр української науки і культури. У Києві я ходила до театру, відвідала кілька музеїв. Велике враження на мене справили експозиції Державного музею українського народного декоративного мистецтва.
Особливо мене вразили картини Катерини Білокур. Я давно чула про цю художницю, багато читала про неї. Мене вразило її вміння неповторно відтворювати на своїх картинах плетиво різноманітних квітів нашої
Саме тут, на виставці, я зрозуміла вислів наших критиків: “Квітковий світ К. Білокур”.
Так, квіткові композиції народної художниці К. Білокур – це неповторне
Диво, яке захоплює і веде у чарівний світ буйноцвіту. Цими композиціями художниця спілкувалась зі світом, вони розповідають нам про красу нашої землі та про її людей. Багатий зміст і декоративність, висока майстерність виконання нерозривно поєднані у кожній картині.
Картина “Польові квіти” – це ніжні і неповторні квіти нашої землі, зігрітої ранковим сонечком. Сотні квіточок
А на картині “Декоративні квіти” темна криваво-червона смуга ділить полотно на дві частини: темна частина і буяння неповторних квітів. Ці квіти ніби символізують перемогу життя над темними силами.
Не можу забути і картину “Цар-колос”. Серед прекрасних і величних квітів на темному тлі в центрі картини – три ніжні колосочки. А читаєш назву – і в уяві постає щось безмежно величне. Адже колоски – це хліб, символ життя на землі. Ця картина змусила мене замислитися над долею і хліба, і хліборобів, і кожної людини…
Виставка картин К. Білокур вразила глядачів і мене тим, наскільки вміло через зображення квітів художниця донесла до нас неповторну мудрість нашого народу, красу і велич нашої Батьківщини.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)