Мушкетик Юрій Михайлович
ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ
Мушкетик Юрій Михайлович (нар. 1929 р.)
ЗАПАМ’ЯТАЙ
Основні твори: повісті “Чорний хліб”, “Вогні серед ночі”, фантастично-пригодницька повість “З’їж серце лева”, “Жорстоке милосердя”, “Біла тінь”, “Смерть Сократа”, “Біль”, “Суд над Сенекою”, “Позиція”, “Вернися в дім свій”, “Віхола”, “Рубіж”, “Обвал”, “Жовтий цвіт кульбаби”, “Сльоза Офелії”, “Яса”.
Юрій Мушкетик – визнаний майстер сучасної української прози. За три
Народився Юрій Михайлович Мушкетик 21 березня 1929 р. у с. Веркиївці на Чернігівщині. Батько працював тоді вчителем, мати брала участь в організації перших созів, потім багато років очолювала колгосп. Уже з дитячих літ майбутній письменник пройшов звичну школу сільського виховання.
Дитинство Ю. Мушкетика,
1953 р. Ю. Мушкетик закінчує Київський університет, потім ще три роки навчається в аспірантурі при кафедрі української літератури.
Літературний дебют Ю. Мушкетика припадає на 1954 p., коли “Радянський письменник” опублікував його перший твір – повість “Семен Палій”. Тоді ж вона вийшла друком у перекладі російською мовою в журналі “Дружба народов” і окремим виданням у видавництві “Молодая гвардия”.
Повість була прихильно зустрінута критикою і читачем. Однак і в композиції твору, і в обрисовці персонажів ще відчувалась недосвідченість автора. Згодом Ю. Мушкетик істотно доробить повість – новий її варіант опубліковано в двотомнику його творів (“Дніпро”, 1979). Письменницька недосвідченість деякою мірою позначилася і на історичному романі “Гайдамаки” (1957).
Першим його кроком на тому полі став роман “Серце і камінь”
(1962). А наступні твори – передусім роман “Крапля крові” (1964), почасти й “Останній острів” (1969), збірка новел “Зеленеє жито” (1965), повість “День пролітає над нами” (1967) – визначили основну лінію подальшого творчого розвитку письменника.
Цікавим свідченням дальшого творчого поступу є одна з пізніших повістей Ю. Мушкетика “Старий у задумі” (1974).
Досить незвичні для Ю. Мушкетика фантастично-пригодницька повість “З’їж серце лева” (1972), адресована в основному юному читачеві, та художньо-документальна – “На круті гори” (1976). У першій – печерні леви, мамонти, низка пригод, що трапляються з нашими далекими пращурами десь у часи середнього палеоліту, і їхня боротьба за те, щоб стати людьми, їхнє людське самоусвідомлення. У другій йдеться про видатного вченого В. М. Глушкова.
Новим витком у розвитку таланту Ю. Мушкетика стали романи й повісті 1970-1980-х років: “Жорстоке милосердя” (1973), “Біла тінь” (1977), “Смерть Сократа”, “Біль”, “Суд над Сенекою” (1978), “Позиція” (1979), “Вернися в дім свій” (1981), “Віхола” (1982), “Рубіж” (1984), “Обвал”, “Жовтий цвіт кульбаби”, “Сльоза Офелії” (1985), “Яса” (1987).
ЗВЕРНИ УВАГУ
Серед чинників, які сприяли зверненню письменника до сучасності, її гарячої проблематики, визначну роль відіграла його тривала редакційно-журналістська робота (починаючи з 1956 p., він упродовж двох десятків літ працював у редакції журналу “Дніпро” – відповідальним секретарем, а згодом і головним редактором).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)