Юрій Іванович Яновский

Юрій Іванович Яновский народився 27 серпня 1902 року на хуторі Маерове (тепер с. Нечаевка) у сім’ї службовця. Закінчив Елисаветградское реальне училище, працював статистом і інспектором. Учився в Київському політехнічному інституті. Працював головним редактором Одеської кіностудії. Після відвідування вітрильника “Товариш” Яновский задумує написати Твір моряках, роман “Майстер корабля”, що занурює нас у мрію про захопливі подорожі

З 1927 року Яновский переїжджає в Харків і поринає в літературну творчість. Друкує повість “Байгород”,

роман “Майстер корабля”, оповідання й роман “Чотири шаблі”, що покритикували. В 1935 році є роман ” Вершники “, а після війни роман “Живаючи вода”. Роман у новелах “Вершники”, романтична трагедія “Дума про Британку” і інші добутки по праву вважаються теперішніми художніми відкриттями. Луи Аргон навіть написав оригінальний Твір під впливом “Вершників”, прогресивні французькі письменники назвали Яновского “українським Гомером”, а Павло Тичина підкреслив, що молода українська проза склала “іспит на атестат зрілості”. У цьому романі письменник виникає як романтик,

співак рідного народу. Письменник був дуже вимогливим до себе під час роботи над романом, але груба критика “Чотирьох шабель” не припиняється. Його ім’я попадає в досьє НКВС.

“Вершники” – Твір романтичного епосу. Яновский не тільки дуже переживав особисті й народні трагедії, але й умів відгукуватися на добро, прихилявся перед чесними, працьовитими мудрими натурами, радувався кожному прояву чуйності. Яновский був сповнений романтичною мрією, що, здається, і дотепер витає в кабінеті письменника. На книжковій шафі – макет вітрильника з білими вітрилами й щоглами. Жоден з відвідувачів не може не зупинитися біля невеликої бригантини, що колись надихнула письменника. Письменник був сином часу, громадянином, що йшов у ногу з народом, тому тема сучасності – головна в його Творчості. Для нього було обов’язковим створювати в художній літературі образи сучасника. Це засвідчують і “Мамонтові бивні”, і “Короткі історії”, і “Мир”, і “Київські оповідання”, за які автора вдостоїли державної премії. Але сама більша нагорода для письменника – схвалення читачами його добутків. У нашій літературі Юрій Яновский залишився зіркою першої величини

Роман створений так, що його основні склади сприймаються як художні символи. Символічним є навіть назва добутку, символічні образи безіменного листоноші, синів і батьків половців, навіть вітер, що дує з моря. Ліричні відступи, експресивні пейзажі схожі на народну пісню. За ними коштує не одна знівечена доля. Все це є першоелементом романтизму Ю. Яновского. У романі представлено багато проблем: дикі й руйнівні відносини між дітьми однієї сім’ї, з одного боку, і постійним, вивіреним життям батьків – з іншої; проблема національного достоїнства людини

У романі представлене два кола: коло батьків і коло дітей, що розвивається через згубні амбіції братів. З іншого боку, назва роману “Подвійне коло” може означати й два кола братовбивства: Оверкій – Андрія, Панас – Оверкія, а при зустрічі Панаса й Івана себе вбиває Панас

Отже, проблематика добутку Ю. Яновского криється в тім, що громадянська Війна є найсуворішої, найстрашнішою із всіх війн, тому що в ній брат може вбити брата


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Юрій Іванович Яновский

Categories: Нові твори

Links