“Мої життєві орієнтири”
У житті занадто багато ситуацій, коли людина стикається з необхідністю дуже непростого вибору. З одного боку, людина далеко не завжди розбирається у всіх життєвих проблемах, щоб розуміти, що вибрати. З іншого боку, кожен боїться зробити неправильний вибір, оскільки через це він може нашкодити собі і всім оточуючим. Саме для таких випадків людині необхідні життєві орієнтири. Орієнтири – це головні цілі людини, її керівні принципи, відповідно до яких вона приймає ті чи інші рішення. Дуже важливо мати орієнтири, адже без них життя практично повністю
Всього у мене кілька таких принципів, які можна вважати орієнтирами. Найголовніший з них – не брехати самому собі. Нерідко можна помітити, як люди відмовляються визнавати правду і очевидні істини, обманюється, щоб поліпшити власний настрій. Приклади цього настільки рясні і різноманітні, що називати їх практично не має сенсу. Особисто я розумію шкідливість самообману, а тому повністю від нього відмовляюся. Мій перший життєвий орієнтир – завжди визнавати правду. З цим пов’язаний і мій другий життєвий орієнтир – я не обманюю оточуючих. Брехня
Для різних людей орієнтири виконують різну функцію. Хтось завдяки орієнтирам хоче поліпшити своє життя, хтось хоче задобрити Бога і спокутувати гріхи. Я ж, визначаючи свої орієнтири, керуюся не особистою користю, а суспільною користю. Я хочу, щоб наше суспільство було чистішим, справедливішим і прозорішим. Щоб люди в зв’язку з цим жили краще. Саме через це я створюю собі орієнтири і слідую ім.