“Життєві цінності: вічні чи минущі?”

Що ж таке життєва цінність людини? Безумовно це те, чим дорожить, до чого прагне і про що вона думає. Різні люди думають по-різному, тому засуджувати, сперечатися або нав’язувати свою точку зору буде неправильним і навіть недоречним. Один може цінувати роботу, кар’єру, місце в суспільстві, інший на перше місце ставить сім’ю, любов і дружбу.

Для початку торкнемося такої теми, як кар’єра. Що, взагалі означає кар’єра для будь-якої людини? Думаю, багато хто хотів би, щоб вона була успішна, всі мріють жити досить забезпечено, хочуть дозволити

собі все, але мало хто хоче добиватися цього сам. Безумовно, якщо людина вміє крутитися в суспільстві, то навіть без особливих умінь він може пробитися на досить високу планку у зростанні кар’єри. Але це не завжди чесно.

Відразу після кар’єри хочеться поговорити про сім’ю. Сім’я – важлива життєва цінність для більшості людей. Дівчата з самого дитинства починають замислюватися про своє майбутнє життя, граючи в “Дочки – матері”. Вже звідти йде турбота про людей, з якими ти хочеш прожити разом до кінця життя. Багато великих людей підштовхують нас цінувати свою сім’ю, адже повернути

любов або завоювати довіру дуже складно. Близькі люди обов’язково допоможуть, підтримають і подарують тепле спілкування.

Люди безпорадні без спілкування, друзів і їх підтримки. Дружба відіграє важливу роль в житті кожної людини. Не важливо, буде вона відпиратися, що йому ніхто не потрібен, не важливо, наскільки поганою вона буде здаватися людиною, суть одна – вона залежна від суспільства. У дитинстві нас хвилювало лише приємне проведення часу зі своїми друзями у дворі. Ми любили стрибати, бігати, веселитися і купатися в морі взаєморозуміння. Підростаючи, ми починаємо мало помалу нехтувати дружбою і сваритися через дрібниці, але це лише зміцнює зв’язок між нами. Багато людей дорожать і пишаються їй. Коли тобі погано, щоб поділиться нещастям – ти приходиш до свого друга, коли тобі добре, щоб розповісти про свою радість – ти приходиш до свого друга, коли тобі потрібна допомога – ти приходиш до свого друга, точно так же ти безкорисливо і абсолютно щиро в усьому допомагаєш йому.

Освіта і кар’єра різні життєві цінності, так як хтось може вчитися тільки для своєї майбутньої професії, щоб у майбутньому ні в чому собі не відмовляти, а хтось може вчитися і пізнавати нове для себе, розширюючи свій кругозір.

Мета. Це теж життєва цінність. Таке тверде, відповідальне і повне надій слово. Так-так, саме надій, адже на завершення мети ми покладаємо виконання нашої мрії. Той, хто живе без мети, немов не живе взагалі. Життя здається сірим, нудним та одноманітним, але якщо мета є, навіть найменша і незначна, то завжди хочеться її досягти, і ти зробиш все можливе, щоб це сталося. У цьому випадку жити цікавіше, як в азартній грі – постійно ставити цілі і вдало їх завершуючи, вже важко зупинитися.

У кожного свої погляди, як жити – секундою або завтрашнім днем, минулим або прораховувати на багато вперед, але мета залишається метою, вона повинна бути у кожного.

Життєві цінності… А хіба саме життя не є цією цінністю? Ніхто не замислювався, що насправді він має. Ті речі, на які ми не звертали уваги досі, здаються нам зовсім елементарними, але все це воістину прекрасно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Життєві цінності: вічні чи минущі?”