Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Мова повісті “Інститутка” Марко Вовчок

Мова повісті “Інститутка” Марко Вовчок

Мова повісті “Інститутка” близька до народної розмовної мови: багата на епітети, порівняння, прислів’я, приказки.
Характеризуючи панів, письменниця вдається до народно-розмовних епітетів і порівнянь бурлескного стилю (“І полковник поміж усіма, неначе той індик переяславський, походжає та все потроху пирхає”, паничі в гості “так комахою і налазять, і налазять”, “аж роєм коло нашої панночки звиваються, – так, як ті джмелі, гудуть”, стара пані “така вже люта, – аж їй у роті чорно”). Письменниця вдається до знижувальної

лексики, характеризуючи панівний клас (панночка не говорить, а “ляскотить по-пташиному”, “репече”, ” дзвякотить”), до зневажливої форми середнього роду, також поширеної в народі (“Часом така юрма їх ужене, що дивуємось, яких-то вже між ними панів нема! Все теє регочеться, танцює, ість, п’є; все теє гудяїце, дак таке випещене!”)
У повісті “Інститутка” письменниця скористалась прийомом контрастного зіставлення. Вона показала, що за гарною зовнішністю панночки може ховатися хижа натура, яка “…дивиться так, що аж молоко кисне”. Руки в панночки “холодні, як гадюки”.
Коли зайшла мова про дівчат-кріпачок, вона “скривилась і перехилилась набік, і очі чогось заплющує, і з місця зривається, – мов стеменний кіт, як йому з люльки в вуса пихкають…”.
За допомогою фольклорних метафор письменниця акцентує увагу читача на гострих класових суперечностях своєї епохи. В уяві Устини кріпацьке село – це пекло. У тому пеклі, на панському порозі, кріпака щодня чекає “лихая година”, там “де і люди пов’яли, змарніли”. У своїй повісті Марко Вовчок відтворює життя^ поєднуючи в одному словесно-художньому образі кілька тропів. Катря, обурена бездушністю поміщиці, вигукує: “Вона вже й. оком своїм нас пожерла!”
Письменниця черпала з народного джерела прислів’я й приказки: “Не вдавайся а тугу – каже Назар. – Біс біду перебуде: одна мине – десять буде”, “Як-то кажуть: про вовка промовка, а вовк у хату”, “Добре дядькові – той бога забув!”, “аби, бабо, рябо”. Кожен рядок її творів увібрав у себе мелодійність і ритміку народної поезії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образ інститути в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Продовжуючи лінію викриття паразитичного існування поміщиків, розпочату. Фонвізіним і розгорнуту Шевченком, письменниця у сатиричному плані розкриває образ панночки. Марко Вовчок показує духовну і розумову убогість інститутки. З неприхованою огидою розповідає Устина про свою панночку, наголошуючи на її жорстокості та деспотичності. При першій зустрічі з панночкою дівчат-кріпачок дуже вразила її краса:...
  2. Образ пана-ліберала в повісті “Інститутка” Марко Вовчок У повісті “Інститутка” Марко Вовчок викриває не тільки жорстоких панів, таких, як інститутка, ай “добрих”. Одним із таких ліберальних панів є полковий лікар. Образом лікаря письменниця. викрила дворянський лібералізм. Від “доброти” поміщика-ліберала кріпакам ніяк не легше: він “не б’є, не лає, та нічим і не дбає”. Цей, за висловом Назара,...
  3. Образ Устини в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Устина мала важке дитинство: “Ватька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях”. Відколи у десятирічному вщі йі взяли до панського двору, вона нічого окрім цілоденної, праці й не бачила. Особливо нестерпним життя Устини стало після приїзду панночки-інститутки, до якої її приставили покоївкою. Устина зазнала багатьох знущань і від...
  4. Інститутка – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) “Інститутка” Уперше найвидатніший твір Марка Вовчка – соціальна повість “Інститутка” – був надрукований російською мовою в перекладі І. С. Тургенева у 1860 р. на сторінках журналу “Отечественные записки”. Українською мовою повість вийшла в журналі “Основа” в 1862 р. з посвятою Т. Г. Шевченку. Марко Вовчок працювала...
  5. Порівняльна характеристика Устини і панночки (за повістю “Інститутка”) – МАРКО ВОВЧОК (за повістю “Інститутка”) “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір, що змальовує відносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, яке є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву. Жінка-письменниця створила правдиві образи молодих дівчат, – представниць протилежних соціальних верств, що...
  6. Образ Назара в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Ще одним яскравим антикріпосницьким образом є Назар. Він рішучий, вольовий, як і Прокіп, здатний на силовий протест проти кріпацтва. Назар – панський візник. В уста цього персонажа авторка вкладає найбільш влучні та дотепні характеристики панів: він дуже влучно порівняв пана-ліберала з квачем, а про інститутку він зневажливо говорить: “Якби таку...
  7. Образ Прокопа в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Марко Вовчок усвідомлювала, що роль народних мас у антикріпосницькому визвольному русі неминуче має стати активною і виллється у відкриту боротьбу з кріпосниками. В “Інститутці” вперше з’являється образ кріпака, що захистився за допомогою сили, піднявши руку на пана. Це образ закріпаченого селянина Прокопа. Прокіп – надзвичайно волелюбна особистість, і він не...
  8. Вовчок Марко Інститутка (скорочено) МАРКО ВОВЧОК (1833-1907) ІНСТИТУТКА (Повість) І Героїня оповіданні, Устина, розповідає, що зроду вона вдалася веселою. Навіть якщо били, то бува заплаче, а потім роздумається – і знов сміється. Коли сироті виповнилося десять років, її віддали у двір до пані. Стара пані була тихенька, ледве ходила, а коли говорила, то було...
  9. Вовчок Марко Інститутка Т. Г. Шевченку I Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася. Уродись, кажуть, та і вдайся. Було, мене й б’ють (бодай не згадувать!) – не здержу серця, заплачу; а роздумаюсь трохи – і сміюся. Бува лихо, що плаче, а бува, що й скаче,...
  10. Тема “Інститутка”. Марко Вовчок (1833 – 1907) Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – письменниця, перекладачка. Біографічні відомості 22 грудня 1833 р. в селі Єкатерининське Євецького повіту народилася Марія Олександрівна Вілінська у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. На формування поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема батьків Дмитра Писарева. У салоні...
  11. Повість „Інститутка” Марко Вовчок Повість „Інститутка” Марко Вовчок почала писати 1858 р. в Немирові, а завершувала наступного року в Петербурзі. Письменниця досягла в ній класичної довершеності сюжетно-композиційної організації, гармонії змісту й форми. „Інститутка” – найяскравіший зразок індивідуальної творчої манери Марка Вовчка як українського письменника. У повісті зображено долю села напередодні ліквідації кріпацтва. В конкретних...
  12. Марко Вовчок (1833-1907) Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським...
  13. Творчий шлях – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) Творчий шлях Творчий доробок письменниці значний. Він налічує три збірки оповідань українською і російською мовами – “Народні оповідання” (1857 p.; 1862 р.), “Рассказы из народного русского быта” (1859 р.), понад десять повістей, кілька казок. До першої збірки “Народні оповідання”, яку письменниця почала писати у Немирові 1856...
  14. “Інститутки” Марко Вовчок: волелюбний романтичний характер героїв, прагнення до особистої волі Марко Вовчок – видатна українська письменниця середини XIX сторіччя, що своєю творчістю заклала основи для подальшого розвитку оповідальних жанрів в українській літературі. Однієї з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні в часи кріпосництва, є соціально-побутова повість ” Інститутка “. Тема повести є звичайною для добутків...
  15. Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка – МАРКО ВОВЧОК Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її...
  16. Марко Вовчок – видатна українська письменниця Марко Вовчок – видатна українська письменниця другої половини XІX ст., що продовжила й розвивала традиції Тараса Шевченка в українській літературі. Народилася Марія Олександрівна Вілінська 22 грудня 1833 року в селі Єкатеринівка на Орловщині в родині дрібного поміщика. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. Марія Олександрівна протягом життя активно спілкувалася з...
  17. Твори російською мовою – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) Твори російською мовою Окрім “Народних оповідань”, написаних українською мовою, Марко Вовчок видала “Рассказы из народного русского быта” (1859 p.). “Маша” та “Игрушечка” – найкращі антикріпосницькі оповідання російськомовної збірки. Ці оповідання розповідають про дві різні долі – дівчини-кріпачки Маші та панночки Зіночки. В оповіданні “Маша” в образі...
  18. Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” У повісті М. Вовчка “Інститутка” зображене життя українських селян за часів кріпаччини. До кріпаків пани ставилися гірше, ніж до худоби. Кріпака могли покарати ні за що, а то й вбити, програти в карти, подарувати, немов це не людина, а якась річ. Не всіп ани були однаковими, але у повісті “Інститутка”...
  19. Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і...
  20. ДРУГОГО ДНЯ… (Марко Вовчок) Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити дітей правильно інтонувати читання залежно від настрою твору, розділових знаків, порівнювати й узагальнювати суттєві ознаки зображення мелодій і рухів у природі; розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати чутливість до сприймання краси навколишнього світу. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА...
Мова повісті “Інститутка” Марко Вовчок
«
»