Home ⇒ 📕Твори на вільні теми ⇒ Вірний товариш (твір-оповідання)

Вірний товариш (твір-оповідання)

Якось два роки тому виходжу вранці заспаний на подвір’я і чую тоненький, але завзятий гавкіт цуценяти. Можливо, це було вітання, бажання познайоми­тися ближче. Я був не проти знайомства.

Біля паркану нашого будинку стояло цуценя. Ніякого господаря поруч не ви­дно. Я покликав його до себе, але песик не поспішав. Довелося сходити на кухню і взяти смачненького. Голод і запашний шматок ковбаски змусили гостя пі­ти зі мною на контакт.

Добре, що був вихідний, я весь день провів з новим товаришем. Він такий ку­медний і дуже розумний! Умовляти

батьків і бабусю, щоб цуценя залишилося у нас, довго не довелося: подвір’я чималеньке, тож потрібен охоронець. Довго вибирав кличку, хотілося назвати якось по-особливому, але чомусь песикові найбільше сподобалася кличка Шарик. Весь вільний час ми були разом. Він ходив зі мною до магазину, проводжав і зустрічав після школи.

Виріс Шарик, я закінчив сім класів, і наша сім’я переїхала жити до міста. За Шариком тепер наглядала бабуся. До бабусі я їздив лише на канікулах, рідко – на вихідних. І щоразу, коли я виходив на перон своєї станції, мене зустрічав Шарик. Ще з вікна потяга я бачив, як спокійно сидить

мій собака на пероні, без суєти оглядає приїжджих, а побачивши мене, кидається з усіх лап назустріч і лащиться, і вистрибує, немов маленьке цуценя, а не дорослий пес. Як він відчував, коли я приїду? Це загадка для всіх членів моєї родини.

З часом на подвір’ї у бабусі з’явився ще один охоронець. Бабусина знайома продала свій будинок і перебралася до доньки в місто, а Кнопку віддала нам. Шарику нова жителька дуже сподобалася. Він навіть приносив їй кісточку зі своєї тарілки, оскільки Кнопка була прив’язана. Такого взаєморозуміння, яке існува­ло між цими тваринами, рідко можна зустріти серед людей.

Та одного разу у Кнопки перетерся нашийник, вона стала вільно бігати, обню­хувати подвір’я. Знайшла і лаз, за допомогою якого Шарик опинявся на вулиці. Тільки Кнопка вибралася на волю, як потрапила під колеса вантажівки. Все відбулося на очах бідолашного Шарика. Він так сумував, що відмовився від їжі. А наступного дня він зник. Ми сподівалися, що пес повернеться, але цього не сталося.

Не стало в мене вірного і відданого товариша, але я ніколи його не забуду. Адже він справді був добрим другом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Справжній друг Вірний (За оповіданням М. Чабанівського “Вірний”) Ігор був добрим, розумним і доброзичливим хлопцем. Тому те, що він побачив у сусідському дворі, коли приїхав з міста до тітки Олі, дуже схвилювало й обурило його: “Рудий хлопець такого ж віку, як і він сам, стьобав лозиною рябе цуценя, тягаючи його по саду за шнурок”. Хлоп­чикові шкода, стало цуценяти,...
  2. Мій друг цуценя Петяша (оповідання з власного досвіду) Якось ми з Сашком, моїм другом і однокласником, йшли з тренування. Ми захоплюємося футболом і займаємося у спортивному клубі для підлітків. Як завжди, у тій частині ринку, де продають тварин, було багатолюдно. Кого тільки не було! І хом’яки, і морські свинки, і собаки, і кішки. Один із немолодих продавців, помітивши...
  3. Твір на повість Владимова “Вірний Руслан” В свідченнях ” щопіднялися з пекла”, у книгах про сталінські табори, які так пильно читають в останні роки, мир ув’язнених, мир слідчих кабінетів, напівпідвальних камер і ізоляторів видний очами тихнув, хто пройшов через криваву м’ясорубку, через арешт і наслідок. Охоронець і ув’язнений, жертва й кат відділені друг від друга лінією...
  4. Чи хотів би я мати такого друга як Ігор? (за оповіданням “Вірний”) МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ І варіант Кожен з моїх однолітків хотів би мати справжнього друга. Я думаю, що не помилюсь, якщо скажу, що саме такого, як Ігор з оповідання М. Чабанівського. Мені дуже сподобався цей хлопчик. Вже на початку оповідання Ігор рятує цуценя від жорстокого Тимка. Цей епізод говорить про його сміливість:...
  5. У пошуках зайвого квитка (твір-оповідання) Якось до нашого міста приїхала моя улюблена співачка. Мені дуже хотілося піти на її концерт. Але хоч я дізналася про її приїзд ще за два тижні, скільки я не стояла по чергах, не бігала по касах, мені не пощастило дістати квиток на її виступ. Залишалося тільки чекати концерт з надією,...
  6. На косовиці (твір-оповідання про випадок з життя) Літо – чудова пора відпочинку. Цього року, як і всі попередні роки, я поїхав до бабусі в село. Там завжди багато роботи. Але моя добра бабуся жаліє мене з братом і тому в нас вистачає вільного часу для цікавих занять. Ми ходимо на риболовлю, просто купаємося в річці, граємо з...
  7. Мій товариш Сіма Іволгін (допис у газету) У нашому 9-Г двадцять сім учнів. З них тільки десять дівчат. Хлопці займються хто чим: Сашко Глінський, до речі, відмінник, грає у міні-футбол; Павло Мироничев вже п’ять років навчається гри на акордеоні; Олексій Новицький займається класичною боротьбою; я захоплююсь комп’ютером. А ось Сіма Іволгін – художник. Звісно, у класному журналі...
  8. Друг (твір-оповідання з обрамленням) “Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них”. Беззаперечна істина для багатьох із нас, але саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусій, обговорень. Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів...
  9. Прости мене, товариш або “На західному фронті без змін” Із глибокої внутрішньої потреби розповісти про те, що його потрясло й жахнуло, що перевернуло його подання про добро й зло, народився його перший роман “На західному фронті без змін” (1929), що приніс йому успіх. В епіграфі до роману він пише: “Ця книга не є ні обвинуваченням, ні сповіддю, це тільки...
  10. Книга – мій вірний друг і порадник Книга – це скарбниця знань, яка містить духовні надбання багатьох попередніх поколінь. У моєму житті книга завжди посідала важливе місце. Я пам’ятаю враження раннього дитинства, коли я познайомився зі своїми першими книжками – українськими казками – які мені читала мама. Згодом, навчившись читати, я відкрив для себе захоплюючий та дивовижний...
  11. Ось як говорив про Ф. Шиллера його товариш&#8230 Ось як говорив про Ф. Шиллера його товариш – німецький поет Й. В. Гєте: “Статура його, постава, хода, навіть кожен його рух були сповнені гордості. І лише очі в нього були ніжними. І талант його був таким же, як його зовнішність. Він сміливо брався за великий сюжет, досліджував його звідусіль,...
  12. Твір-оповідання на морально-етичну тему Я навчаюсь у 9-Г класі міської школи. Приятелів у мене багато, але друг один. Ім’я його для мого покоління хлопців досить рідкісне: Савелій. У нього нічим не примітна зовнішність. Він невеликий на зріст. Має спортивну стрижку і навіть до глибоких холодів ходить без головного убору, не визнає парасольки. Є у...
  13. Оповідання на самостійно обрану тему Казкова новорічна ніч. Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає....
  14. Як я навчилася їздити на велосипеді( твір-оповідання) Я давно хотіла навчитися їздити на велосипеді, але свого в мене не було, а знайомі хлопці якщо й пропонували мені покататися, то ненадовго. Але ж для того, щоб навчитися хоробро крутити педалі й з вітерцем скачуватися з гірки, потрібно час. Цим летом я відпочивала в селі Машево Чернігівської області. Основний...
  15. Казкова новорічна ніч (оповідання на самостійно обрану тему) …Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати....
  16. Мій друг Матроснін. Твір-оповідання на морально-етичну тему з власного досвіду Наш сусід Федір Іванович – моряк. Його довго не буває вдома; мабуть, тому він самотній. Я завжди уявляв людей цієї професії з мужньою зовнішністю. Моряк далекого плавання – це людина висока на зріст, плечиста, з міцними мускулами, обвітреним засмаглим обличчям. Вона ніби уособлює могутність морської стихії. І ще вона має...
  17. Твір оповідання на основі почутого Що обманювати негарно, відомо всім. А якщо ти не хочеш казати правду, коли тебе про неї запитують?.. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими небудь неприємними новинами. Отримав у школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті та не поцікавилися успіхами у школі. А ти також нічого не сказав. Але...
  18. Мій друг Максим (твір-оповідання) Ми з Максимом навчаємось в одному класі і дружимо вже два роки. Я впевнений, що мій друг завжди допоможе мені і будь-кому, бо він добрий, сміливий і чесний. Ще два роки тому якось ми повертались зі школи додому. Ішов невеличкий дощик, було холодно, і вода на землі швидко перетворювалась на...
  19. Моя киця Малявка (твір-оповідання з елементами опису) Моя мрія – мати кошенятко – здійснилася минулого літа. А сталося це так… Відпочивала я у бабусі, недалеко від Полтави. У сусідів, з дівчинкою яких я товаришувала, кішка привела кошенят: дві кішечки і котика. В листі до мами я дуже просила дозволити взяти кошенятко. Надії було мало, бо після того,...
  20. Тарас Шевченко – вірний сни України Український народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь, національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка. Він уперше заявив про себе як поета, видавши невелику збірку поезій, що мала назву “Кобзар”, яка стала символічною і дала друге ім’я поетові. Із полум’яних творів Кобзаря...
Вірний товариш (твір-оповідання)
«
»