Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Мольєр – (театральний псевдонім Жана-Батіста Поклена) класик французької драматургії

Мольєр – (театральний псевдонім Жана-Батіста Поклена) класик французької драматургії

Мольєр – (театральний псевдонім Жана-Батіста Поклена) – класик французької драматургії, що створив “блискучі” комедії “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”, “Скупий”, “Міщанин-шляхтич”, “Удаваний хворий” і спеціальну школу театрального мистецтва Франції епохи класицизму. Герої його творів, будучи носіями людських пороків, повно і точно відображали епоху, у якій жив і творив Мольєр. Святенництво, лицемірство, підозрілість, тупість, легкодумство, чванство, дворянська пиха і жадібність буржуа – все це

і багато чого іншого стало предметом критики, іронічної і гіркої, завжди глибокої і людської за суттю. Глибокий демократизм його п’єс, художня досконалість ідей зробили твори Жана Батіста найпопулярнішими в комедійному репертуарі світового мистецтва. Протягом XІX століття у Французькій Академії було встановлено погруддя Мольєра з написом: “Для слави його нічого не потрібно, але для нашої слави він потрібний”. Не тільки п’єси, але й саме життя Мольєра стали предметом художнього осмислення. Михайло Булгаков створив біографічний роман “Життя пана де Мольєра”, у якому розповідає про життя цієї
дивовижної людини і про смерть великого актора. Останньою п’єсою Жана Поклена стане п’єса “Удаваний хворий”, що висміює страх перед неминучою смертю. Глядачі, які були присутні на виставі 17 лютого 1673 р., стверджували, що ніколи ще Мольєр не грав так добре, як у той день, що став останнім у його житті.

Він закінчив життя так само, як і почав. Він жагуче любив театр і, організувавши невелику трупу, створив “Блискучий театр”. Перша спроба була невдалою, театр розпався, Мольєр разом зі своїми друзями вступає в трупу бродячих комедіантів і мандрує по Франції 13 років. Це була дуже важка, але життєво важлива школа, в якій учився актор.

Талант драматурга відкрився в Мольєрі якось відразу. Сучасний репертуар не задовольняв глядача, потрібний був новий. Спочатку це були веселі, одноактні, відчайдушні фарси, а потім уже класицистичні комедії, де драматург, режисер і художній керівник – одна і та ж особа.

У 1658 році трупа Мольєра виступає в Парижі перед королівським двором. Молодий король Людовик XІV опікується драматургом. Французький глядач називає мольєрівську трупу “бру-га-га” за веселий сміх, що постійно супроводжує спектакль. Але невтримна веселість зникає, коли на сцені з’являються “Тартюф” (п’єса була заборонена, а церква вимагала публічного спалення як п’єси, так і автора), “Мізантроп”, у якому філософські і моральні проблеми доведені до абсурду. За останні шість років Мольєр створює “буржуазні комедії”, однією з них є “Міщанин-шляхтич”.

Комедія написана з дотриманням правил класицизму. Єдине, що порушує автор: єдність дії. У комедії виведено три сюжетні лінії: Журден і Дорімена, Клеонт і Люсіль, Ковьєль і Ніколь. Ніколь – служниця в будинку Журдена – за нормативними правилами класицизму повинна була зображувати чесність, однак Мольєр наділяє її зовсім іншою якістю. Разом із всіма персонажами вона обдурює “бідного багатія” Журдена.

Пан Журден, у якого водяться гроші, зажадав зрівнятися в усьому з панами з вищого світу. Він наймає вчителів, щоб стати розумнішим. Однак, як не намагається Журден уподібнитися аристократам в одязі, в манерах, у спробі завести коханку, – всякий раз він виглядає смішним і безглуздим. До речі, і французькій аристократії теж дісталося в комедії. Граф Дорант і маркіза Дорімена ставляться до честолюбного Журдена, як до “дійної корови”. На перший погляд, безневинна п’єса, яка написана на прохання короля тільки для того, щоб висміяти турецького посла, перетворюється на суспільну комедію, де сучасні звичаї висміяні з такою легкістю, що навіть і не помічаєш, що глузуєш сам із себе. Уся комедія – низка смішних сцен: “навчання” Журдена, Журден і кравці, присвячення Журдена в “мамамуші”. У комедії, як прийнято, любовний сюжет (Клеонт і Люсіль – дочка Журдена) закінчується благополучно. Але єдиний персонаж, що не залишає глядача байдужим, – це наївний і старанний, смішний Журден. Так, він єдиний, хто в комедії говорить про освіту, про знання, про необхідність учитися.

Мольєр написав одну з смішних п’єс, де вдосталь познущався з французької помпезності й буржуа, яке зароджувалося. Насмішник нажив ворогів. У документах про смерть значиться, що помер Жан-Батіст Поклен, шпалерник і придворний камердинер, але людство шанує шляхетну людину, талановитого актора і великого драматурга – Мольєра.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” На уроці зарубіжної літератури ми читали чудову п’єсу Мольєра “Міщанин-шляхтич”, а невдовзі дивилися цю п’єсу в театрі ім. Шевченка. П’єса і особливо спектакль нам дуже сподобалися. Мольєр показав суспільне життя Франції XVIІ століття. Мольєр – засновник “високої комедії”. Незважаючи на класицистичні...
  2. Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди,...
  3. Висміювання пихи та марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи та марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди,...
  4. Традиції та новаторство драматургії Мольєра – МОЛЬЄР – МАЙСТЕР КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 6. МОЛЬЄР – МАЙСТЕР КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ Традиції та новаторство драматургії Мольєра Мольєр – блискучий майстер комедії, у створенні якої він спирався як на літературні, так і народні традиції. Ще в юності письменник захоплювався античною літературою, особливо комедіями Плавта і Теренція, вчився у...
  5. “Чому навчає нас Мольєр” Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом. Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися над нею – це знищувати його”. Більше 300 років комедія Мольєра “Міщанин у дворянстві” не виходить зі світової сцени....
  6. Що висміює Мольєр (за комедією Міщанин-шляхтич) Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його”. А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману “Гаргантюа...
  7. Над чим сміється Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я – Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром....
  8. Мольєр (Жан Батист Поклен) (1622 – 1673) – комедіограф, актор, театральний діяч. Провідні теми та художні особливості комедій Мольєра Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 8 Тема. Мольєр (Жан Батист Поклен) (1622 – 1673) – комедіограф, актор, театральний діяч. Провідні теми та художні особливості комедій Мольєра. Мета: Ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Мольєра; сформувати в учнів поняття про комедію як жанр драматургії; поглибити знання учнів про...
  9. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Назвіть головних героїв комедії. 2. Хто пан Журден за своїм походженням? 3. Яких учителів наймає пан Журден? 4. Що має на меті міщанин Журден, запрошуючи до себе вчителів? „ 5. Якими є вчителі Журдена? 6. Які слова у 2-й яві І дії підтверджують, що Журден не обізнаний із тонкощами...
  10. З чого сміється Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич”? Мольєр (Жан-Батіст Поклеп) – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що намагається з...
  11. Жан-Батіст Мольєр “Міщанин у дворянстві” (стисло) “Сміх часто буває посередником у справі відмінності істини від обману”. В. Г. Бєлінський. Нове художній напрям у літературі XVII ст. – Класицизм – знову, як і попередники, часів бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталону. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин у дворянстві” стала втіленням рис класицизму (лат....
  12. Жан-Батіст Мольєр “Міщанин-шляхтич” “Сміх часто буває посередником у справі відрізнення істини від обману”. В. Г. Бєлінський Новий художній напрям у літературі XVII ст. – класицизм – знову, як І попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин-шляхтич” стала втіленням рис класицизму (лат. сіазаісиз –...
  13. Засоби створення смішного в комедії “Міщанин-шляхтич” У п’єсі “Міщанин-шляхтич” Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVІІ століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з...
  14. Шлях Жана-Батіста Гренуя до Кладовища невинних Жан-Батіст зрозумів, що створив шедевр. Для нього стало очевидним, що він – Великий Гренуй. І тільки вистачило однієї миті, щоб зараз пережити тріумф свого життя. Але автор підкреслює, що це була тільки мить. Ми знаємо про те, що Гренуй створив шедевр не для миті, а створеними власними дивопарфумами покінчити зі...
  15. Шлях Жана-Батіста Гренуя від Кладовища невинних Шлях до створення чарівних парфумів розпочався для Гренуя з будинку парфумера Бальдіні, котрий вважав, що у кожному мистецтві, як і в кожному ремеслі, талант сам по собі майже нічого не вартий, все визначається досвідом, здобутим скромною наполегливістю та старанням. Гренуй – “геніальна потвора”. У Бальдіні він виготовляв парфуми, які були...
  16. Проблематика та художні особливості комедії “Міщанин-шляхтич” Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим у драматургії того часу, Мольєр епюри в художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить конфлікт, відомий класицистам, – протистояння пристрастей здоровому глузду. Комізм – у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю...
  17. Відповіді до теми: “Література класицизму” 1. Що таке класицизм? Класицизм – це естетична художня система, що почала складатися з кінця XVІ ст. в Італії, а потім поширилася в інших країнах Європи і проіснувала до по­чатку XІX ст. Найвиразніші зразки класицизму належать французькій літературі. Назва “класицизм” підкреслює той факт, що митці цього напряму наслідували античну “класику”....
  18. Біографія Мольєр Великий французький драматург, театральний діяч народився в Парижі 15 січня 1622 року в буржуазній сім’ї й повинен був успадкувати професію свого батька, придворного шлалерщика, або стати юристом, але він вирішив стати актором. За розповіддю Гримаре, першого біографа Мольєра, дід частенько водив онука до Бургундського готелю на вистави трагедій, трагікомедій, в...
  19. МОЛЬЄР (ЖАН БАТІСТ ПОКЛЕН) (1622-1673) Великий французький драматург, театральний діяч народився в Парижі 15 січня 1622 року в буржуазній сім’ї й повинен був успадкувати професію свого батька, придворного шлалерщика, або стати юристом, але він вирішив стати актором. За розповіддю Гримаре, першого біографа Мольєра, дід частенько водив онука до Бургундського готелю на вистави трагедій, трагікомедій,...
  20. Внесок П. Бомарше в розвиток французької драматургії ДІЯЛЬНІСТЬ Ж.-Ж. РУССО І П. БОМАРШЕ 3. Внесок П. Бомарше в розвиток французької драматургії Життя і творчість Бомарше можна вважати громад­ським подвигом: його діяльність була протестом про­ти соціальних підвалин так званого “старого ладу”. Бомарше був одним із найбільш яскравих пред­ставників своєї епохи, можливо, навіть, більш яск­равим, ніж вона сама. Його...
Мольєр – (театральний псевдонім Жана-Батіста Поклена) класик французької драматургії
«
»