Мольєр – реформатор високої комедії
ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ Ж. Б. МОЛЬЄРА
3. Мольєр – реформатор високої комедії
– Розробив своє розуміння природи та призначення сміху: смішне варто видобувати із зображуваної дійсності; сміх, що викликає комедія, цінний не тільки сам по собі, він має впливати на суспільство – шляхом висміювання вад людей досягається їхнє виправлення, тому сміх набуває надзвичайного суспільного значення.
– Відобразив дійсність, вади людей.
– Використав у своїх п’єсах не тільки словесні образи, а ще й співи, музику, танці, що зумовило появу
– Наблизив мову комедій до розмовного стилю.
– Поділив персонажі на позитивних і негативних, зробив крок у напрямку до реалізму, утверджуючи тип так званого “багатозначного образу”.
– Основним критерієм оцінки в комедіях французького драматурга був розум, здоровий глузд.
– Зображення героїв схематично, як універсальних типів.
– Поєднання комічного і трагічного, що надавало його персонажам особливої привабливості та виразності.
– Всеосяжність зображення реальності. У його п’єсах різнобічно висвітлювалося життя усіх представників суспільних
– Домагання природної гри акторів, щоб глядач у сценічних персонажах міг впізнати себе.
– Розвиток техніки сценічної мови, в якій велику роль відігравав темп, інтонації, паузи тощо.
– Синтетична манера гри, тобто актор мусив уміти не тільки говорити, а й співати, танцювати, представляти пантоміми.
“Висока комедія”, створена Мольєром, поєднувалася з трагедією багатьма своїми рисами: її головний герой охоплений, був як правило, величезною пристрастю, непереборною жагою – звідси його не менша, ніж у героїчного героя, цілісність, звідси ж суб’єктивна впевненість у правоті своїх дій.
Мольєр і світовий театр
Історичне значення творчості Мольєра визначаюся впливом його драматургії на розвиток французької комедіографії від Ж. Ф. Реньяра до П. О. Бомарше. вона дала поштовх народженню національної реалістичної драматургії в Англії (У. Конгрив, У. Уїчерлі, Г. Філдінг, Р. Шерідан), в Іспанії (Р. де ла Крус, Н. Ф. Де Моратін), в Італії (Дж. Джільї, Я. Неллі, К. Гольдоні), у Німеччині (X. Вейзе, ранні п’єси Г. Е. Лессінга, Й. В. Гете).
У сценічній історії п’єс Мольєра значне місце займали виставам сучасного французького театру.