Живописність і музикальність прози Гофмана, романтична іронія, химерна вигадка і переконлива реальність в описах його фантазій захоплюють уже не одне покоління читачів.
Сам Гофман, наприклад, розглядав своє оповідання “Малюк Цахес” як щось значно більше, ніж гра романтичної фантазії. Гофман художніми образами в оповіданні розкрив основну ваду капіталістичного суспільства, де праця і нагорода за неї розподілені всупереч здоровому глузду. Тоді як один працює, похвали, гроші і слава дістаються іншому.
В оповіданні Гофман показує
життя невеликого містечка і двору князя Пафнутія, при якому з’являється потворний карлик – Цахес. Маленький Цахес викликає жалість феї Розабельверде і отримує від чаклунки магічний дар, який робить його всесильним. Всі добрі вчинки, усі таланти інших приписуються йому. Три волоски, які Цахес отримав від феї у дар, ніби втілюють у собі фетишизм золота, який передає свої блиск та цінність його власнику. Зміст образів, створених Гофманом, зрозумілий нам: яким би огидним не був Цахес, ще більш огидними є ті суспільні відносини, що чітко виступають у казці, незважаючи на її фантастичну форму.
Однак Гофман
потворному князівству протиставляє світ “ентузіастів”, в якому розпоряджаються фея Розабельвердс і чарівник Альпанус. Романтик і мрійник, студент Бальтазар наприкінці казки одружується з коханою дівчиною і торжествує над ворогом Цахесом. Однак це торжество Бальтазара показано Гофманом як “гріхопадіння”: одружившись з Кандідою, Бальтазар входить у філістерський світ, що іронічно представлений даром Проспера Альпануса – вогнищем, в якому ніколи не згасає вогонь.
Цахес знищений, та це не результат боротьби, а результат дії надзвичайних сил. У реальній дійсності, в зображенні Гофмана, немає виходу з філістерства. Тупий, огидний світ, в якому шанували Цахеса, може бути перебореним, на жаль, лише чарами і тільки у мріях “ентузіастів” – такий підсумок казки.
