Мій друг Віталій Черевичній (опис зовнішності)
У нашому 7-Б є хлопчик з цікавим прізвищем – Черевичкін, а звуть – Віталій. Ми дружимо. Разом ходимо до школи, разом повертаємось, допомагаємо один одному з уроками, разом проводимо вихідні. Віталій старший від мене на півроку. Він – серйозна людина. Допомагає батькові, який ремонтує взуття. Якось так вийшло, що його прізвище відповідає сімейному ремеслу. Як розповідав друг, взуття шили і його дід, і прадід, і прапрадід, а ось тепер батько відкрив свою майстерню. Може, звідси його прізвище бере свою історію. У класі Віталія підколюють по-доброму,
Мені стало цікаво, як вони – син і батько Черевичкіни – працюють, і одного разу я зайшов до них у майстерню.
Раніше я ніколи не бачив друга таким зосередженим. Він був увесь у роботИ На його стрункій хлопчачій постаті добре сидів фартух. Віталій був у футболці І темно-синіх джинсах. На ногах – кросівки, у яких він ходив до школи. Світле волосся закривала спортивна
Побачивши мене, друг широко посміхнувся, і його зелені очі заіскрилися Я вперше побачив, що мій друг має правильні риси обличчя. Невеликий ніс, леді припухлі губи, на лівій щоці родимка. Його довгі пальці рухалися під час роботі спритно, як у музиканта. Видно було, що ця робота для нього звична і йому по4 добається відчувати себе нарівні з батьком.
Я мимоволі милувався своїм другом.
– Ну, а Даші Мельник ти, Віталію, пошиєш черевички?
– Як закохаюсь, може, й пошию…
(2 votes, average: 3.00 out of 5)