Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Міф як складова художньої структури роману

Міф як складова художньої структури роману

“Колекціонування” як метафоричне означення соціальної ситуації, що пов’язується йз конфліктом двох життєвих позицій, двох протилежних точок зору. Формування складного метафоричного контексту роману на основі міфопоетичного підтексту листи. Елементи “прихованої структури”, мотиви міфологічного плану, що утворюють цілий спектр загальнокультурних асоціацій: міфологічний мотив “пошуку”, протистояння, фольклорноміфологічні алюзії “красуні” і “чудовиська”, “викрадача” і “жертви”, “наглядача”

й “бранки”. Роман “Колекціонер” – це філософська притча з чітко розробленою умоглядною схемою, героямиархєтипами, складною символікою та глибоким філософським підтекстом.

Міфо-Поетична складова художньої структури роману Дж. Фаулза “Маг”. Місце роману в контексті нової літературної традиції другої половини XX століття. Оповідна колізія “Мага”, образна система роману, їх заснування на міфолітературній традиції. “Реальне” й “ілюзорне” як структуротворчі початку оповіді. Розвінчання традиційних ідеологічних фікцій – завдання й головна ідея твору. Ідея життя як

гри. Композиційне завершення психологічних “вистав” Кончіса, що нагадує колізії класичних кельтських саг, давньогрецьких міфів, казок, романтичних сюжетів тощо. Намагання й неможливість пізнання власного “я”. Традиційна романна схема, постмодерне міфопоетичне початок. “Маятник Фуко” У. Еко, “Хозарський словник” М. Павича, ” Історія світу в 10 1/2 розділах” Дж. Барнса як постмодерні Твори. “Історія світу в 10 1/2 розділах” Дж. Барнса: авторська версія біблійного сюжету, про потоп. 10 новел книги, що об’єднані загальним смисловим полем – біблійним міфом. Варіанти версій і право вибору читача. Кожна новела – це певна версія історії, а отже поняття “історії” стає умовним. Роман як різноманітна, алі незавершена картина дійсності.

“Маятник Фуко” У. Еко. Когнітивна проекція. міфів у сучасність, відкриття елементів семантичного збігу композиції міфу з реаліями сучасності. Ідея твору: евристичноігровий погляд на міфологію як систему “приховування знань” про світ, новітнє прагматичне розгортання якої призводить до інтелектуальної катастрофи. Міф про Світову Змову і його розвінчання в романі. Інтерпретація міфу й міфології як своєрідної захисної системи людства від інтелектуального фанатизму й прагматизму. Роман М. Кундери “Нестерпна легкість буття”, його міфологізований рівень, що невидимо присутній у різних крапках і поворотах оповіді. Міркування про міф вічного повернення, алюзії на міф з платонівського “Бенкету”, елементи міфу про Едіпа, що стає ключовим у потрактуванні головних образів твору. Вічний мотив людської долі в умовах тоталітарної дійсності. Міфологічний мотив як сюжетотворчий елемент роману

Роман М. Павича “Хозарський словник” як приклад міфологізованого історичного стилю. Принцип авторської літературної містифікації: роман як гіпєрпростір з його наскрізною міфологією, псевдоісторизмом, як “модель всесвіту”. Принцип поєднання протилежних зрозуміти: істини й неправди, сну й реальності, життя й смерті, чоловічого й жіночого почав. Бінарні опозиції як основа структури оповіді. Світоглядна позиція автора, прагнення до осмислення сучасності через духовні надбання попередніх епох, через духовний досвід людства, спроба осягнення собі у світі, позбавленому сенсу буття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Часопростір роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” як домінанта внутрішньої структури твору Домінантна ознака епічного мислення Панаса Мирного – романний спосіб творення художньої реальності – характеризує новаторський підхід до художнього зображення в українській літературі другої половини XIX ст. Об’єктивна манера художньої розповіді стала засобом побудови образного світу як системи, що саморозвивається за внутрішніми законами. Реалістичне зображення цілісного предметного світу включає взаємодію особистостей,...
  2. Переказ структури роману М. О. Булгакова “Майстер і Маргарита” Не закінчений в 1940 році роман “Майстер і Маргарита” є одним з найглибших добутків російської літератури. Для найбільш повного вираження своїх ідей Булгаков вишиковує його композицію як сполучення реального, фантастичного й вічного. Така структура дозволяє щонайкраще показати зміни, що пройшли за два тисячоріччя в душах людей, і в остаточному підсумку...
  3. Розкрийте особливості художньої структури “Книги пісень” Г. Гейне (художня структура книги, особливості розвитку сюжету, композиції та образу ліричного героя, засоби виразності) Розкрийте особливості художньої структури “Книги пісень” Г. Гейне (художня структура книги, особливості розвитку сюжету, композиції та образу ліричного героя, засоби виразності). “З мого великого болю творю я пісні маленькі” Поетична збірка “КНИГА ПІСЕНЬ” Поетична збірка “Книга пісень”, найдовершеніше творіння Гейне, лише за його життя перевидавалася дванадцять разів і принесла йому...
  4. Часопростір роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” як домінанта внутрішньої структури твору Домінантна ознака епічного мислення Панаса Мирного – романний спосіб творення художньої реальності – характеризує новаторський підхід до художнього зображення в українській літературі другої половини XIX ст. Об’єктивна манера художньої розповіді стала засобом побудови образного світу як системи, що саморозвивається за внутрішніми законами. Реалістичне зображення цілісного предметного світу включає взаємодію особистостей,...
  5. Міфологізм в американській літературі Міфологізм в американській літературі 1960-80х років у постмодернізмі. Роман Дж. Апдайка “Кентавр”. Провінційна Америка у світовому контексті. Міф і реальність у творі. Кентавр Хірон і весь світ небожителів та героїв – казкова версія, героїзований варіант давньої людської історії. Міфологічний паралелізм як структурна основа “Кентавра”. Функції міфу в романі: контраст, сатиричне...
  6. Загальна характеристика творчості Шекспіра. Періодизація, естетика, ідейна складова 21. Загальна характеристика творчості Шекспіра. Періодизація, естетика, ідейна складова. Трагедія помсти має таємний злочнн, дух вбивства, що вимагає видплати6 безумство, пошук доказів, театр у театри, державний фон, макеавелізм антагоніста, театральна майстерність месник 3 етапи творчості: 1) оптиміст (комедії, хроніки(нещасні та трагічні долі королів, зради/ правитель не достатьно талановитий), трагедії) не...
  7. Аналіз структури поеми А. С. Пушкіна “Полтава” Якщо не прийняти це міркування як побуждающего мотив для здійснення аналізу структури, то залишається одне – обійти цей гострий і неприємний момент шляхом використання евфемізмів, “реабилитирующих” Пушкіна як художника слова. Що й робиться дотепер. “Мазепа, мабуть, перший з пушкінських характерів, витриманий від початку до кінця як різко негативний, що заслуговує...
  8. “Проблеми художньої та життєвої правди в романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Надзвичайно цікавим явищем в українській літературі був вихід у світ роману у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай”. У ньому поетеса зробила новий крок у розвитку рідкісного і цікавого жанру – художньо-історичної оповіді саме у віршованій формі. Талант поетеси правдиво і переконливо відтворює атмосферу суспільного життя в час війни українського народу...
  9. Симетричність та раціоналізм романної структури Алехо Бальмонта Карпентьєра МІФ, РЕАЛЬНІСТЬ, ЛІТЕРАТУРА X. Л. БОРХЕС, І. КАЛЬВІНО, А. БАРІККО, Г. МАРКЕС, X. КОРТАСАР, А. КАРПЕНТЬЄР Симетричність та раціоналізм романної структури Алехо Бальмонта Карпентьєра Бальмонт Карпентьєр (1904-1980) Кубинський письменник, поет, есеїст, музикознавець і суспільний діяч Алехо Бальмонт Карпеньєр народився в Гавані в родині француза – архітектора та росіянки (далекої родички...
  10. Роль структури трагедії Софокла “Цар Едіп” у розумінні ідеї твору Софокл разом з Есхілом та Евріпідом здійснив чималий внесок у розвиток давньогрецької трагедії. Із численних (більш ніж 120) творів Софокла до наших днів збереглись повністю лише сім трагедій та одна сатирівська Драма, не враховуючи уривків; у середині XX століття в Єгипті знайдено значний фрагмент драми “Слідопит”. Найбільш популярні трагедії на...
  11. Міф і міфологічна література XX століття Однією йз найважливіших тенденцій літературного процесу XX століття є використання міфів та міфологічних мотивів у художній Творчості, Звернення до міфу знаходить різне художнє втілення в письменників першої половини XX століття й у новітній прозі 1960- 90-х років. У літературі XX століття можна виокремити різноманітні вияви художнього пошуку: створення універсального міфу,...
  12. Художній простір роману “Кентавр” Джон Хойєр Апдайк – відомий американський письменник, журналіст, лауреат престижних літературних премій – Пулітцерівської (1964) та Вищої премії національного об’єднання літературних критиків (1984). Автор відомої тетралогії про Кролика: “Кролику, біжи!” (1960), “Повернення Кролика” (1971), “Кролик розбагатів” (1981), “Кролик відпочиває” (1990). Автор досліджує побут, звичаї та психологію сучасного покоління матеріально забезпечених...
  13. Художня організація роману “Улісс” Джеймса Джойса І. “Улісс” – філософський епос епохи модернізму. (“Улісс” належить до жанру філософського роману, точніше, це роман-травестія, який пропонує узагальнену концепцію кінця героїчних ідеалів у житті та героїчного пафосу в мистецтві. Він створює епічно повну й історично вірогідну картину світу, що розпадався, та зробив він це через зображення численної кількості індивідуальних...
  14. Новела Косинки “Мати”: психологізм художньої деталі Григорій Косинка (справжнє прізвище – Григорій Стрілець) – найвидатніший новеліст 20-х років. Його новелістичні дебюти в 1920-1922 pp. привертали увагу як письменників, так і літературознавців. Основоположник цього жанру В. Стефаник назве його своїм сином з Дівич-гори. Відповідно до світорозуміння й світовідчуття, Косинка не став слухняним ілюстратором вигаданих владою й критикою...
  15. Новела Г. Косинки “Мати”: психологізм художньої деталі Григорій Косинка (теперішнє прізвище – Григорій Стрілець) – видатний новеліст 20-х років. Його новелістичні дебюти в 1920-1922 р. привертали увагу як письменників, так і літературознавців. Основоположник цього жанру В. Стефаник назве його своїм сином. Відповідно світорозумінню й світовідчуванню, Косинка не став слухняним ілюстратором вигаданих владою й критикою перемог революційних ідей...
  16. ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ХУДОЖНЬОЇ ДЕТАЛІ: ТВОРЧІСТЬ В. ГЕРАСИМ’ЮКА ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ХУДОЖНЬОЇ ДЕТАЛІ: ТВОРЧІСТЬ В. ГЕРАСИМ’ЮКА ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Вдумливий син полонин. 2. Міфологія українського духу в поезії В. Герасим’юка: А) символічність творчості; Б) глибинні міфологічніі структури. 3. Філософія життя – філософія поезії. Варіант 2 1. Місце поета в сучасній літературі. 2. Філософські роздуми...
  17. У чому своєрідність художньої манери Ф. М. Достоєвського? Людина – От таємниця, і якщо будеш неї розгадувати все життя, не говори, що втратив час зрячи. Я займаюся цією таємницею, тому що хочу бути людиною… Ф. М. Достоєвський Вся творчість Достоєвського – це художні дослідження людини, його ідеальної суті, його долі й майбутнього. Людина Достоєвського – це людин, що...
  18. Поезія “Визначення мистецтва” як вияв художньої філософії Б. Пастернака О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК – “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК Поезія “Визначення мистецтва” як вияв художньої філософії Б. Пастернака Б. Пастернак – поет підкреслено нетрадиційний, відмінний від інших поетів, своїх сучасників, як за поетичною манерою, так і за тематикою. Його не цікавлять злободенні, гостро-соціальні, політичні та громадянські теми, які були...
  19. “Старий і море” – повість-притча про людину. Вплив Е. Хемінгуея на розвиток художньої прози XX ст УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. УРОК № 44 Тема. “Старий і море” – повість-притча про людину. Вплив Е. Хемінгуея на розвиток художньої прози XX ст. Мета: допомогти учням глибше усвідомити притчевий характер твору, особливості стилю письменника та його вплив на розвиток...
  20. Філософсько-етична проблематика роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита” настільки незвичний за формою, що навіть про жанр було чимало суперечок. Але очевидно одне: письменнику вдалося органічно передати існування трьох світів – реальності, міфу й фантасмагорії. Принаймні так вважають критики. Але придивімось до того, що називають міфом. Це ж знайомий євангельський текст, хай і...
Міф як складова художньої структури роману
«
»