Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Ми – творці своєї долі (твір-роздум)

Ми – творці своєї долі (твір-роздум)

ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Розмірковуючи над темою твору, я згадав давню притчу про те, як один мандрівник зустрів чоловіка, який носив важке каміння.

-Що ти робиш? – спитав мандрівник.

-Чи ти не бачиш? Камені ношу, будь вони прокляті, – відповідає чоловік.

Мандрівник пішов далі і зустрів іншого чоловіка, який теж переносив каміння. Цей незнайомець сказав, що заробляє собі на життя.

Спитав мандрівник про те ж саме й третього чоловіка і почув горду відповідь: “Я будую храм”.

Людина,

яка пишається своєю важкою роботою, будуючи храм, будує і саму себе, адже ця робота – основа людської гідності, вона пов’язує кожного з іншими людьми.

У сучасному світі фізична праця вважається нудною і непрестижною. Молодь часто думає, що бути все життя хліборобом чи робітником – це значить залишитися невдахою. Та, на щастя, так думають не всі.

Мій дідусь – людина розумна, талановита. Він дуже добре вчився у школі, перечитав безліч книжок, цікавиться науками, розв’язує найскладніші кросворди, але все життя працює шевцем. Він уміє не тільки відремонтувати, а й пошити складну модель

взуття. Його знають не лише в нашому мікрорайоні, а й у всьому місті, адже дідусь приносить людям радість своєю роботою. Він шиє нестандартне взуття людям, які через якісь фізичні негаразди не можуть взувати фабричні вироби; танцівникам, взуття яких має бути і міцним, і красивим; жінкам, які хочуть мати ексклюзивну річ. Та, разом з тим, дідусь залюбки відремонтує зношені черевики бабусі, яка звикла саме до них чи не може дозволити собі обнову. І треба бачити, як майстер обережно бере старі черевики, як розкладає їх на цупкому фартусі, неначе вирішується доля якоїсь істоти.

Дідусь рідко дивиться телевізор, майже не користується комп’ютером. Його найбільшою втіхою завжди була хороша книга. Він зумів прищепити любов до читання і своїм дітям, і нам, онукам. Буває, відірветься ввечері від книги, гляне поверх окулярів і раптом скаже найважливіші слова, які не викинеш ні з душі, ні із серця. Якось дідусь промовив: “Люди завжди повинні залишатися людьми. Можна ходити в латаному взутті, але з латками на совісті жити не можна”. Я довго думав над цими словами і дійшов висновку, що людина навіть наодинці із собою не повинна робити те, за що перед іншими соромно. Ми маємо бути хазяями своєї справи, а значить, і своєї долі. Мені жаль тих, хто береже свої сили для відпочинку. Вони живуть немов уривками, а у справі, якій присвячують життя, просто існують. Я впевнений, що авторитет людини не залежить від місця роботи чи кількості грошей. Можна відмовитися від королівства, щоб вирощувати капусту, можна і в простій, на перший погляд, роботі, бути творцем, якщо ти будуєш храм своєї душі.

(2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

“Кожен – коваль своєї долі” Найчастіше життя людини зовсім не є простим або легким. Напевно, кожна людина на питання, чи легко їй дався той чи інший успіх, відповість, що їй довелося долати часом навіть найскладніші труднощі. Водночас є й такі люди, які у своїх бідах і проблемах звинувачують свою долю. Вони кажуть, що в їх...
П. КОЕЛЬО. “АЛХІМІК”. ЖИТТЯ ЩЕДРЕ ДО ТИХ, ХТО ЙДЕ ЗА ПОКЛИКОМ СВОЄЇ ДОЛІ” ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ 1. Історія написання роману, назва, жанр, композиція. 2. Образ Сантьяго. 3. Символи твору. 1. Повторити літературознавче поняття “притча”. 2. Дати тлумачення словам: алхімік, алхімія. 1. Бульвінська О. І. “Ти бачиш, хід віків – то наче притча…”, жанр філософської притчі у творчості Річарда Баха і Пауло Коельо // Зарубіжна...
Трагічність долі Есмеральди. Твір за романом Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Есмеральда – улюблена героїня Віктора Гюго, для нього вона втілення кращих людських рис. Письменник захоплюється її красою,. щирою вдачею, співчуває жорстокій долі. Внутрішній світ дівчини – світлий, прозорий, романтичний. Він відбитий в її піснях, а пісня – це завжди душа народу. Гордість та почуття власної гідності притаманні Есмеральді. Вона чудова,...
Мир і спокій у сім’ї (твір-роздум) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Мир і спокій у сім’ї (твір-роздум) Усе життя я вважав, що мама і сестричка – мої найкращі друзі. Це їм я міг розповісти про всі свої неприємності, з ними я міг порадитися, і вони завжди з розумінням ставилися до всіх моїх вибриків. А цього року все...
Твір “Роланд – людина своєї доби” В історії кожного народу на кожному етапі його існування є свої герої. Переважно такі герої є захисниками простих людей і частіше всього їм приписуються ідеальні вчинки і ідеальні риси характеру. Ними народ пишається, їх проповідують і наслідують, про них складають перекази та літературні твори. Щодо героїчного епосу, то славетні подвиги...
Простота – найкраща риса характеру людини (твір-роздум) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Простота – найкраща риса характеру людини (твір-роздум) “Ми плачемо тому, що нам сумно, але й сумно нам тому, що ми плачемо”, – писав відомий американський психолог початку XX століття В. Джеймс. Ці слова підтверджують мудрість, що зміст визначає форму, але і від форми залежить зміст. Це...
Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему “Яким я бачу майбутнє своєї вітчи” Яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни Якби мене запитали, яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни, я би відповіла, що щиро вірю в прекрасні перспективи України. Хтось може заперечити, що сучасний економічний стан, різноманітні політичні негаразди та низький рівень національної свідомості створюють не надто сприятливі умови. Та хіба майбутнє вже почалось?...
Кобзарі – творці та виконавці дум. Особливості виразного читання народних дум УРОКИ 5-6 Тема. Кобзарі – творці та виконавці дум. Особливості виразного читання народних дум. Мета. Ознайомити учнів з кобзарським мистецтвом, його історією та відомими кобзарями; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати інтерес до історичного минулого України. Обладнання: фото народних інструментів (кобзи, ліри, бандури); репродукція малюнка Л. Жемчужникова “Кобзар Остап Вересай”; портрети...
Чи потрібна сьогодні паперова книжка? (Твір-роздум) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Чи потрібна сьогодні паперова книжка? (Твір-роздум) Протягом століть поряд з людиною живе книга. Вона вчить дітей читати, розповідає про давно минулі часи, про героїв, які допомагали слабким, захищали рідну землю від ворогів. Книга – це скарбниця людського духу. Вона користувалася цілісним попитом, була найкращим подарунком на...
Вчинок, яким я пишаюся (твір-роздум) Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. Двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох – і п’ятиповерхових будинків. Недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. Одне з дерев посередині двору саме звалилося. Мешканці вирішили упорядкувати свій двір: посадити молоді...
Твір-роздум на тему “Яка краса врятує світ” “Краса врятує світ” – ось найвідоміший афоризм, що стосується краси. І ми всі його знаємо. Але мені здається, він дещо неточний. Краса не просто врятує світ коли-небудь, вона вже багато разів його врятовувала. Людей у складних життєвих ситуаціях надихали шедеври мистецтва, природа або якась прекрасна людина поруч із ними. Чоловіки...
Твір роздум за романом О. Гончара “Собор” Ростуть зараз у нашій країні собори та церкви. Кожного року тільки й чутно: то з’явилася каплиця, то збудували храм, то народжується молитвений будинок. Що це: данина моді, чи люди й справді зрозуміли, що своєю бездуховністю вони зробили гірше тільки собі, що тому і народжуються нездари та гультяії, бо мають лише...
Чи потрібна шкільна форма в школі (твір-роздум дискусійного характеру) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Чи потрібна шкільна форма в школі (твір-роздум дискусійного характеру) Я люблю переглядати старі фотографії, на яких мої бабуся і мама – школярки. Ось чорно-білий знімок сьомого класу. Усі дівчатка в темних однакових сукнях, прикрашених білими воротничками, у фартушках. Спідниці за тодішньою модою, може, й короткуваті, але...
“Не забуде народ-переможець самовідданих героїв своїх” (твір-роздум) У дитинстві я любила слухати спогади мого дідуся про війну. І війна уявлялася мені зовсім не страшною і, може, навіть по-своєму романтичною. Дід любив згадувати своїх фронтових друзів, перемоги в боях (про відступи говорити не любив) і часто (за моїм проханням) розповідав про те, як наші війська ввійшли в Берлін...
Честолюбство – це три дороги, одну з яких ми обираємо самі (твір-роздум) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Честолюбство – це три дороги, одну з яких ми обираємо самі (твір-роздум) Про деякі властивості людського характеру важко сказати, які вони, хороші чи погані. У народі говорять: “Наші чесноти – це продовження наших недоліків” Цей вислів можна і переінакшити. І справді, часто буває так, що наші...
Твір-роздум над оповіданням “Останній дюйм” У своїх оповіданнях Олдрідж прагнув покатати силу і красу людини, її величезні можливості. Письменнику належать слова: “У мене є оповідання “Останній дюйм”. Його суть у тому, щоб своєчасно зупинитись, не перейти межі. Насправді ж – це метафора. Сьогодні у світі накопичено стільки зброї, що на останньому дюймі перед всесвітньою катастрофою...
Трагічність долі Есмеральди (за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”) Есмеральда – улюблена героїня Віктора Гюго, для нього вона – втілення кращих людських рис. Письменник захоплюється її красою, щирою вдачею, співчуває жорстокій долі. Внутрішній світ дівчини – світлий, прозорий, романтичний. Він відбитий в її піснях, а пісня – це завжди душа народу. Гордість та почуття власної гідності притаманні Есмеральді. Вона...
Трагічність долі Есмеральди Есмеральда – улюблена героїня Віктора Гюго, для нього вона – втілення кращих людських рис. Письменник захоплюється її красою, щирою вдачею, співчуває жорстокій долі. Внутрішній світ дівчини – світлий, прозорий, романтичний. Він відбитий в її піснях, а пісня – це завжди душа народу. Гордість та почуття власної гідності притаманні Есмеральді. Вона...
Твір-роздум про справедливість Кожна людина в світі прагне до того, аби до неї ставилися справедливо. Ми хочемо, щоб наші здібності цінували, щоб наші дії та старання було винагороджено. І також ми усвідомлюємо, що за погані вчинки нас хвалити не будуть. Десь глибоко у свідомості кожної людини лежить розуміння того, що за добро варто...
ТВІР-РОЗДУМ ПРО ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ. 5 КЛАС ПРО ТАТА. У нас дружна сім’я, а на чолі її – наш тато. Я дуже люблю свого батька і хочу бути схожим на нього. Співробітники поважають мого тата за професіоналізм і дружню підтримку. Та й сусіди нерідко приходять за порадою. Мені подобаються хвилини, які ми проводимо разом. Особливо приємно спостерігати,...

Ми – творці своєї долі (твір-роздум)

« Косинка Григорій Михайлович Мати

Вершники – Юрій Іванович Яновський »