Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Мемуари “Колишнє й Думи”

Мемуари “Колишнє й Думи”

Цінність мемуарів залежить від автора, від значимості того, що він бачив і з ким зустрічався. Особливо, якщо оповідач – особистість неабияка, те цікавий і він сам, і його відношення до тих подіям, людям, з якими він зіштовхувався. До таких мемуарів відносять добутку А. Герцена “Колишнє й думи”, В. Короленко “Історія мого сучасника” і ін. Не всі мемуари є художніми. “Основною ознакою, що дозволяє відносити спогаду письменника до художніх мемуарів, є установка автора на образне відтворення життя… Подібно нарису, мемуари грунтуються

на тім способі типізації, що припускає виявлення в самім житті типових явищ і характерів з наступним їхнім відбиттям у літературних образах” .

Автор мемуарів не може змінювати, доповнювати новими рисами характери, які відтворюються їм у спогадах. Серед багатьох деталей, фактів і явищ він відбирає найбільш типові, характерні. Герцен у листі до Тургенєва (від 25 грудня 1856 р.) повідомляв про те, як він створював портрет своєї дружини в “Колишньому й думах”: “Моє відновлення вірно, і тільки відпало те, що повинне відпасти: випадкове, непотрібне, несуттєве…”.

В “Колишньому й думах”

Герцена величезна кількість осіб, а події відбуваються в Москві, Витку, Володимирові, Новгороді, Петербурзі, у містах Німеччини, Італії, Франції, Англії, Швейцарії. По своїх масштабах мемуари нагадують величезну історико-філософську епопею й по образному вислові В. Г. Бєлінського є енциклопедією росіянці й західноєвропейського життя

Письменник використає багато прийомів для сатиричного зображення дійсності. Цьому служили гострота, іронія, каламбур, пародія, сарказм, яскраві порівняння, разностилевая лексика. В “Колишньому й думах” переплітаються іронія, сатира й патетика, художні й публіцистичні прийоми листа. Публицистичность у книзі досягає вищої художності. Це своєрідність листа Герцена допомагає глибокому розкриттю соціальних і політичних сторін росіянці життя

Отже, ми перегорнули деякі сторінки “Колишнього й дум” Герцена й познайомилися з однієї з найважливіших тем, ідейний пафос якої так чудово переданий у словах Герцена, що пролунали на початку уроку. У них виражені найсильніші сторони світогляду художника, що виступив у захист знедоленого простого народу : осуд кріпосників-поміщиків, безжалісне викриття злочинів чиновників і самого пануючи

У книзі “Колишнє й думи” відтворені яскраві й правдиві образи багатьох передових діячів Росії й Заходу. І перші, кому присвятив Герцен рядка любові й замилування, були декабристи, його вчителі й натхненники. Вони розбудили юнацькі захоплені мрії про волю, зміцнили віру в необхідність вибраного ними шляхи. Герцен розумів, що для того, щоб бути борцем, людини повинна одушевляти висока ідея. Саме вона для Бєлінського була вище всього, вона допомагала переборювати фізичну слабість і злигодні життя. І це зближає Бєлінського з Герценом. Уміти служити високій ідеї, повністю віддаватися боротьбі за щастя народу – цьому вчить Герцен. Пізніше він скаже: “Справу російської пропаганди для нас… справа нашого життя, наша релігія, шматок нашого серця, наша служба російському народу”. Для Герцена, як і для Бєлінського, “справа” було вище всього, вона відсувало на задній план усе інше

Герцен учив, як жити й перемагати. І в нашу епоху він є, за словами Луначарского, “великим учителем життя”. Образ Герцена ще довго буде прикладом беззавітного революційного служіння свого народу

Передові люди 30-60-х років Герцен, Бєлінський, Огарьов, Чаадаєв, Грановский, Станкевич, Полежаєв, люди різних політичних і філософських поглядів, у роки реакції, у роки страшної миколаївської ядухи, не залишалися байдужими до того, що здійснювало в країні. Вони по-своєму протестували проти самодержавства, шукали нові шляхи подальшого розвитку Росії

Зі сторінок “Колишнього й дум” до нас приходить автор, активний учасник громадського життя, непримиренний ворог деспотизму й поневолення. Для історії літератури значення “Колишнього й дум” Герцена дуже велико. Серед мемуарних добутків Воно займає чільне місце, тому що цей перший добуток подібного роду, у якому сполучаються думки великого художника й революціонера. Знайомлячи із книгою Герцена, Писарєв писав: “…вчитуєшся, навіть і неправильно, а тим часом так сказано, що краще не скажеш. Який богатий і дійсно могутнійій російський мова!”.

А. М. Горький підкреслював: “Його розум – розум винятковий по силі, як його мова виняткова по красі й блиску”. І це дійсно так. Мова Герцена надзвичайно виразний і богатий. Про це свідчать багато прикладів, які приводилися вище.

Із хвилюванням читаємо сторінки про трагічне життя француженки Камілли ле Дантю, що пішла за своїм нареченим декабристом Івашевим у Сибір. Герцен описує чистоту почуттів Івашевих, які допомогли їм перебороти труднощі життя. Але гірке Щастя тривало недовго. “Дружина перша впала під тягарем усього випробуваного. Вона зів’янула, як повинен був зів’янути квітка полуденних країн на сибірському Онегу. Івашев не пережив її, він умер рівно через рік. Після її, але й тоді він уже не був тут… він, не жив після її, а тихо, урочисто вмирав”. Цей невеликий уривок підтверджує, як письменник уміло використав у своєму мовленні різні тропи, Наповнюючи їхнім глибоким змістом. Порівняння ще більше підкреслює трагічність положення, а епітет урочисто – величний, переможний зміст їх життя

Ліризмом пофарбовані описи природи. Дуже рідко зустрінеш у книзі широкі пейзажні замальовки. Звичайно це короткі опоетизовані, глибоко ліричні мініатюри. У них почуття, настрою героїв переплітаються з описами природи. От яку картину малює Герцен перед описом вінчання з Наталею Олександрівною в маленькій глухій церкві у Володимирові. “…Коли ми виїжджали із Золотих воріт удвох, без чужих, сонце, доти закрите хмарами, сліпуче освітило нас останніми яскраво-червоними променями, так так урочисто й радісно, що ми сказали в одне слово: “От наші провідники!”.

Зовсім інший тон з’являється, коли письменник критикує безправ’я народу й безладдя, що мали місце в кріпосницькій Росії. Гіркотою й сарказмом наповнені ці описи. Герцен умів дуже точно і яскраво малювати сатиричні мініатюри, які розкидані по всій книзі. Це епіграми в прозі. От князь Голіцин: “Звір, скажений собака, коли кусається, робить серйозний вид, підтискає хвіст, а цей юродивий вельможа, аристократ, так притім зі славою доброї людини… не постидился цього підлого жарту”. Багато замальовок нагадують знамениті картини в “Мертвих душах”. Наприклад, описуючи бал у В’ятці на честь спадкоємця Миколи I Олександра, Герцен пише: “Бал був дурний, неспритний, занадто бідний і занадто строкатий, як завжди буває в маленьких городках при надзвичайних випадках

Герцен і своя творчість, і своєю суспільно-політичною діяльністю є як би сполучною ланкою між двома етапами визвольного руху. Письменник, освоївши принципи реалізму, вироблені трьома геніями російської літератури – Пушкіним, Лермонтовим, Гоголем,- розвиває їх далі у своє творчості, висуваючи й вирішуючи проблеми, що особливо гостро стояли в 40-50-і роки XIX століття


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір по циклі творів Герцена “Колишнє й думи” У художніх творах, створених у період еміграції, Герцен знову звертається до міркувань про долі людства (“Ушкоджений”, 1850-1851), про протиріччя буржуазного суспільства (“Трагедія за склянкою грогу”, 1863) і ін. Найбільша ж увага Герцен приділяла створенню найбільшого по обсязі й самого значного по змісту свого добутку – мемуарів “Колишнє й думи”. Його...
  2. Герцен і його книга “Колишнє й Думи” Продовжуючи пушкинско-лермонтовскую лінію зображення “зайвих людей”, Герцен міркує й над долею героїв нового часу. Уже в “Записках одного парубка” зріє герой майбутньої книги “Колишнє й думи”, а доктор Крупів – це вже представник разночинной інтелігенції, що у наступні десятиліття зіграла важливу роль у боротьбі проти самодержавно-кріпосницького ладу. Дуже гостро Герцен...
  3. Щоденник Остапа Вишні “Думи мої, думи мої…” – аналіз твору Як відзначала дослідниця творчості Остапа Вишні Р. В. Мовчан, щоденник “Думи мої, думи мої…” написано в 50-х роках: “Там є чимало зайвого пафосу, удаваності й недоговореності. Це й зрозуміло: помер Остап Вишня раніше, аніж було засуджено культ “вождя всіх народів” Й. Сталіна. Тому не встиг духовно розкріпоститися, сказати вголос те,...
  4. Поезія “Думи мої, думи мої…” – програмний вступ до першої поетичної збірки Т. Г. Шевченка Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Поезія “Думи мої, думи мої…” – програмний вступ до першої поетичної збірки Т. Г. Шевченка Поява Генія не завжди буває гучною і помітною. Це твердження стосується і Т. Г. Шевченка. У друкарні Фішера на початку квітня 1840 року під назвою “Кобзар”...
  5. Рання лірика Т. Шевченка: “До Основ’яненка”, “Думи мої, думи мої…” Рання лірика Шевченка за жанровими ознаками досить різноманітна. Найчастіше він звертається до жанрів присвяти, або хвалебної оди (“На вічну пам’ять Котляревському”), поетичного послання (“До Основ’яненка”), думки, або елегії (” Думи мої думи мої…”). Тематично рання лірика Шевченка співвідноситься зі зрозумілим бажанням поета-початківця визначити своє місце в літературі, осмислити проблему поезії...
  6. “Доле, де ти?..” (Т. Шевченко “Мені однаково…”, “Минають дні, минають ночі”, “Думи мої, думи мої”) Однаково – щось у цьому слові відштовхує й змушує насторожитися. Однаково – звучить меланхолійно і виснажено. Однаково – відчай, біль. Крик душі, що вирвався назовні і важким каменем зірвався в безодню, ледь подолавши межу Між думкою та сказаним, самотній і непочутий. Крик, що зовсім і не крик, а скоріше приречений...
  7. Біографія Герцена Олександра Івановича Герцен, Олександр Іванович ( 1812-1870 г. г.) Прозаїк, літературний критик Біографія Народився 25 березня 1812 року в Москві. Батько – І. А. Яковлев, належав до знатного дворянського роду. Мати – Г. – Л. Гааг, дочка дрібного чиновника зі Штудгарта. Шлюб батьків не був оформлений і дитина одержала вигадане прізвище, Герцен...
  8. Художня своєрідність роману “Хто винуватий?” И в теорії, і в практиці Герцен послідовно й цілеспрямовано зближав публіцистику й художню літературу. Він нескінченно далекий від спокійного, незворушного зображення дійсності. Герцен-художник постійно вторгається в оповідання. Перед нами не безпристрасний спостерігач, а адвокат і прокурор у тому самому особі, тому що якщо одних діючих осіб письменник активно захищає...
  9. Образ Максим Максимича і його “двійники’ у російській літературі Якщо Печорин викликав до життя близьких йому героїв у добутках російських письменників середини минулого століття й другої його половини4, те й Максим Максимич знайшов своє продовження в образах капітана Хлопова з оповідання Л. Н. Толстого “Набіг” і капітанів Тушина й Тимохіна з “Війни й миру”. Давно замічено, що доктор Вернер...
  10. Думи та історичні пісні Важливу сторінку української народної словесності становлять думи та історичні пісні. Вони представляють масштабну епічну картину історичного життя українського народу. Думами називають епічні та ліро-епічні твори на історико-героїчну та соціально-побутову тематику, які виконуються речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Дума як жанр народної поезії сформувалась у XV ст. Найдавніші повні...
  11. Українські думи Думи – це народні епічні та ліро-епічні Твори героїчного та соціально-побутового змісту. їх виконували речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Ці твори відзначаються досить великим обсягом, докладністю оповіді. Усі Думи зазвичай мають сталу композицію: зачин (повідомлення про місце дії, героїв твору); основна частина (розвиток дії, трикратність елементів сюжету, кульмінація);...
  12. Народні думи “Думи – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу” (І. Франко). Думи – великі пісенно-розповідні Твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина речитативом (проказуванням) під супровід кобзи,...
  13. Українські народні думи та пісні У великому фонді світової епічної культури почесне місце посідають українські думи, як глибоко оригінальні музично-поетичні твори високого ідейного звучання. Образність поетичного вислову, краса музичного супроводу, глибина думки викликали захоплення культурних діячів світу. У своєму романтичному захопленні кобзарським мистецтвом та поезією дум Т. Г. Шевченка підносив їх вище Гомерових “Іліади” і...
  14. Вірші, поеми й думи У літературному русі 10- 20-х років XIX століття важливе місце займає творчість поетів-декабристів – Рилєєва, Одоєвського, Кюхельбекера, Раєвського й багатьох інших, чиї імена ввійшли в історію російської літератури як імена найближчих спадкоємців Радищева. Найбільш яскравим і талановитим серед поетів-декабристів був Кіндратій Федорович Рилєєв. У грудні 1825 року головним будинком у...
  15. Думи про Росію в поемі Гоголя “Мертві душі” …Гоголь вертався на Батьківщину, За залишилася Європа, спереду Росія. Дзвіночок розмірно відраховував дорожні вибої курного шляху. Стояло задушливе літо 1847 року… . Коротка інформація про письменника: “Гоголь Микола Васильєв син народився в 1809 році, росіянин, поміщик, у чині колезького асессора. Автор вільнодумних творів, якось: комедії “Ревізор”, повістей “Ніс”, “Шинель”, “Мертві...
  16. Слова і думи патріота України В. Самійленка Володимир Самійленко був оригінальним поетом, справжнім патріотом своєї землі, але життєві обставини не дозволили повністю розкритися його таланту. Та все, що написав поет, може слугувати зразком любові до України, до народу. Як і багато його ровесників, Самійленко починав творити російською мовою. І раптом перед ним відкрилася істина: українська мова –...
  17. Вірші, поеми й думи К. Ф. Рилєєва Кіндратій Федорович Рилєєв. У літературному русі 20-х років XIX століття важливе місце займає творчість поетів-декабристів – Рилєєва, Одоєвського, Кюхельбекера, Раєвського й багатьох інших, чиї імена ввійшли в історію російської літератури як імена найближчих спадкоємців Радищева. Найбільш яскравим і талановитим серед поетів-декабристів був Кіндратій Федорович Рилєєв. У грудні 1825 року головним...
  18. ЗНО – Народні думи – Народний епос “Думи – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу” (І. Франко). Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом (проказуванням) під супровід...
  19. Козак Голота – герой народної думи Нещодавно я перегортав збірку народних дум. У них розповідається про боротьбу українського народу проти турків і татар. Про сміливих, хоробрих, винахідливих козацьких ватажків: Самійла Кішку, Морозенка, Богдана Хмельницького. Але найбільше мені сподобалась “Дума про козака Голоту”. В образі Голоти народ бачить свого товариша, друга, визволителя. Часто нападали на українські міста...
  20. Суспільно-побутові думи Суспільно-побутові Думи є своєрідним продовженням думової традиції. Написані здебільшого в період Руїни – час занепаду національної свідомості та посилення національно-політичного гніту, вони не містять згадок про конкретні історичні особи чи історичні події. У них знову діють безіменні герої-козаки, але вже не в лицарських походах, боях і перемогах, а в побутових...
Мемуари “Колишнє й Думи”
«
»