М. Лермонтов. “Із Гете” (“Ген на верховини…”)
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 5 КЛАС
ІІ семестр
ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ
(11 годин)
УРОК № 40
Тема. М. Лермонтов. “Із Гете” (“Ген на верховини…”)
Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, його твором; з поняттям “епітет”; розвивати навички вдумливого й виразного читання поетичних творів, їх аналізу, вміння порівнювати й зіставляти, вирізняти художні прийоми й засоби; виховувати любов до природи, до художньої літератури, естетичні смаки.
Обладнання: портрет письменника, збірки його творів;
Теорія літератури: ліричний вірш, образи, пейзаж, звукопис, епітет.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності школярів
– Давньогрецького поета Алкмана, німецького майстра поетичного слова й. В. Гете та російського письменника Михайла Юрійовича Лермонтова розділяють століття. Але в їхніх творах багато спільного. А чому? Та тому, що для справжньої поезії не існує меж, пов’язаних із часом, місцем проживання, національністю. Всіх людей єднала і єднає вічна й нетлінна краса. І найщасливішою є та людина, яка вміє осягнути її серцем та душею, оспівати в поетичних рядках. Мабуть,
“Щасливий той, хто розсудливо, без слів, проводить свій вік” (без слів – без галасу, славослов’я, вихваляння).
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
1. Виразне читання віршів Алкмана, Гете (за бажанням – розповідь напам’ять)
2. Висловлення своїх суджень про пейзажні поетичні замальовки, про роль краси природи в житті людини
3. Утворення логічних пар з вірша Алкмана “Сплять усі верховини…”
Верховини | Робуче |
Скелі | Хижий |
Земля | Стрімчасті |
Плем’я | Гірські |
Звір | Чорний |
4. Пошуково-дослідницьке завдання
Статичність або ж динамізм пейзажу у творі створюють дієслова. Випишіть усі дієслова з вірша Алкмана і з вірша Гете, зробіть висновок.
Очікувані відповіді
Алмкан | Гете |
Сплять | Ліг |
Зростила | Не лине |
Пойняв | Замовк |
Поснуло | Не чути |
Спочинеш | |
Зачекай |
Висновок. Вірш Гете більш динамічний: у ньому більше дієслів, особливо тих, що означають рух, а не стан.
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Слово вчителя
– Михайло Юрійович Лермонтов був дуже обдарованою й освіченою людиною. Він чудово малював, грав на скрипці, писав вірші. У нього було складне дитинство (ворожнеча бабусі з батьком, втрата матері). До того ж йому самому судилося коротке життя. Лермонтова часто порівнюють з яскравим метеоритом, який несподівано з’явився на небосхилі російської літератури і раптово зник, залишивши нащадкам свої чудові твори. Серед них – “Із Гете” (“Ген на верховини…”)
Михайло Лермонтов
2. Виразне читання вірша М. Лермонтова “Із Гете” вчителем у перекладі Т. Масенка та мовою оригіналу
(Для тих, хто працює за підручником “Зарубіжна література” Є. Волощук:
ІЗ ГЕТЕ
Ген на верховини
Темна ніч лягла;
Лагідні долини
Вкрила свіжа мла;
Не курять дороги,
Листя не тремтить…
Зможеш від тривоги
Скоро й ти спочить!
М. Лермонтов, переклад Т. Масенка)
3. Обмін враженнями про прочитане
– Чи сподобався вам вірш? Чим саме?
– Чим схожий цей вірш на поезії Алкмана й Гете, чим відрізняється? (Зображенням нічного гірського пейзажу схожі, особливо з Гете; у Лермонтова й Гете різні деталі: у першого – долина, дорога, листя; у другого – пташиний галас, шум бору)
– Чи зберігається дух, настрій творів у цих трьох поезіях? (Так, це – спокій, відчуття величі природи, усвідомлення себе її частиною)
4. Слово вчителя
– Для того щоб яскравіше описати предмет, поняття, явище, дати їм точну, образну характеристику, письменники вживають прикметники – художні означення, які називаються епітетами (пригадайте відомості з української літератури).
Записи до літературознавчих словничків Епітет – це художнє означення.
– Епітети слід відрізняти від звичайних прикметників – означень, які просто характеризують предмет, вказуючи на його форму, розмір, колір, матеріал або властивість. Наприклад, м’яка (іграшка) – звичайний прикметник-означення, а м’яке (серце) – епітет; так само дорослий (хлопець) – дорослий (вчинок); хижі (звірі) – хижі (пазурі) і под.
5. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру
Випишіть епітети та звичайні прикметники-означення з віршів Алкмана, Гете й Лермонтова, порівняйте їх, визначивши, чи додають вони творові нових відтінків значень.
Епітети
Алкман | Гете | Лермонтов |
Стрілчасті (скелі), Робуче (плем’я), Чорна (земля) | Нічній (імлі) | Темна (ніч), Лагідні (долини), Свіжа (мла) |
Прикметники-означення:
Гірські (верховини), хижий (звір) – у Алкмана; пташиний (грай) – у Гете.
Очікувані висновки
– Художні засоби у вірші Алкмана створюють трохи відсторонений від людини й страшнуватий, навіть дещо моторошний пейзаж (стрімчасті скелі, провалля, нори, хижі звірі, пущі, страховище в глибинах).
– У вірші Гете епітетів мало, але нічний пейзаж більш лагідний завдяки зменшувально-пестливому слову “вітрець”, словосполученню “пташиний грай” у значенні “пташині ігри, галас”.
– У поезії Лермонтова нічний пейзаж дихає величчю й лагідністю; тиша аж бринить. Це враження створюється за допомогою подвійного заперечення (“Не курять дороги, Листя не тремтить”). “Бажаний спокій, відпочинок такий близький!” – переконує нас автор.
6. Слово вчителя
– Нічний пейзаж, що постав з-під пера спочатку Алкмана, а потім Гете й Лермонтова, захопив ще одного російського поета – Інокентія Федоровича Анненського (1855-1909). Тож для повноти враження прочитаємо й цей твір.
(Для тих, хто працює за підручником “Зарубіжна література” Ю. І. Ковбасенка, Л. В. Ковбасенко:
Над высью горной –
Тишь.
В листве, уж черной,
Не ощутишь
Ни дуновенья.
В чаще затих полет…
О, подожди мгновенье –
Тишь и тебя возьмет.
И. Анненский)
7. Слово вчителя
– Як ви, мабуть, помітили, спільними образами для всіх віршів, з якими ми познайомилися, є образ тиші, спокою, величних гірських вершин. Природа, ніби жива істота, спить, тремтить, лягає спати. Такий прийом “олюднення” називається персоніфікацією (пригадайте відомості з української літератури).
Записи до літературознавчих словничків
Персоніфікація (уособлення) – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям. це один із видів метафори.
V. Закріплення знань, умінь та навичок
У відомого російського поета В. Жуковського є казка “Спляча красуня”. Ось як там описується сон царя Матвія і його царства:
“Возвращаясь во дворец,
На крыльце ее отец
Пошатнулся, и зевнул,
И с царицею заснул;
Свита вся за ними спит;
Стража царская стоит
Под ружьем в глубоком сне,
И на спящем спит коне
Перед ней хорунжий сам;
Неподвижно по стенам
Мухи сонные сидят;
У ворот собаки спят;
В стойлах головы склонив,
Пышны гривы опустив,
Кони корму не едят,-
Кони сном глубоким спят.
И огонь, объятый сном,
Не пылает, не горит,
Сонным пламенем стоит;
И не тронется над ним,
Сбившись клубом, сонный дым;
И окрестность со дворцом
Вся объята мертвым сном”.
– Чим відрізняється цей сон від того, який зображений у віршах Алкмана, Гете, Лермонтова, Анненського? (У пейзажних віршах про гірські вершини сон природний, зі звичайним, закономірним пробудженням; у В. Жуковського ж – чарівний, наслідок ворожбитства та помсти, його може розвіяти тільки диво.)
VI. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, аналізувати вірш М. Лермонтова “Із Гете”, вивчити напам’ять (за бажанням, з урахуванням того, що за програмою вивчається напам’ять лише один вірш про природу за вибором учня); зробити ілюстрації.
VII. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа “Мікрофон”
Продовжте фразу.
– Поезія для мене…
– Найбільше мені сподобалося…
– Мені хотілося б…