Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Людина в тоталітарній державі (на прикладі образа Шухова)

Людина в тоталітарній державі (на прикладі образа Шухова)

Образ Івана Денисовича зложився із солдата Шухова, що воював разом з автором у німецьку-германську-радянсько-германську війну. Весь свій особистий досвід життя в умовах табору, всі свої враження автор виклав у своєму оповіданні. Головний герой добутку – простий росіянин людина, нічим не примітний. Таких, як Шухов, у таборі було дуже й дуже багато. Перед нами з’являються люди, яких доля привела в концтабір, люди невинні, що не зробили нічого негожого. Серед них: Гончик, що носив молоко в ліс, баптисти, що страждають за свою віру, естонці, полонені.

Всі вони живуть, працюють у таборі, намагаються підтримувати власне існування. На території табору є все: а лазня, і санчастина, і їдальня. Все це нагадує невелике містечко. Але не обходиться справа й без наглядачів, яких тут величезна безліч, вона скрізь, вони стежать, щоб всі правила виконувалися, а інакше непокірливого чекає карцер. І от вісім років уже Іван Денисович поневіряється по таборах, терпить, страждає, мучається, але при цьому зберігає внутрішнє достоїнство

Шухов не змінює мужицьким звичкам і себе не роняє, не принижується через сигарету, через пайку й вуж тим більше не вилизує миски не доносить

на товаришів для поліпшення власної долі. Совісність, небажання жити за чужий рахунок, заподіювати комусь незручності змушує його заборонити дружині збирати йому в табір посилки, виправдувати жадібного Цезаря й на чуже добро черево не розпинати. Ще він ніколи не симулює хворобу, а занедужавши в серьез, поводиться в санчастині винувато: У що Микола Семеничя начебто це хворо Солженицин пише, що говорить він при цьому совісно, начебто заздрячись на що чуже

И поки сидів він у це чистої санчастини й цілих п’ять хвилин нічого не робила, дуже дивувався цьому : було дивно Шухову сидіти в такій чистій кімнаті, у тиші такойработа, по Шухову, і є порятунок від хвороби, від самітності, від страждань. Саме за роботою російська людина забувається, робота дає задоволення й позитивні емоції, яких так мало в зэков. Тому так яскраво народний характер персонажа вимальовується в сценах роботи. Іван Денисович і муляр, і тесля, і пічник, і різьбяр тополі. Хто дві справи знає, той ще й десять підхопить,- говорить Солженицин. Навіть у подневолье його охоплює азарт роботи, переданий автором так, що відчуття Івана Денисовича виявляються невіддільними від властиво авторських. Ми розуміємо, що А. И. Солженицин непоганий муляр. Всі свої вміння він передає своєму персонажу. І людське достоїнство, рівність, воля духу, по Солженицину, установлюється в праці, саме в процесі роботи зэки жартують, навіть сміються. Усе можна відняти в людини, але задоволення від зробленої добре роботи відняти не можна. У фразі, де Шухов говорить, що вуж сам не знає, хотів він чи волі ні, є досить істотний для письменника зміст. В’язниця, по Солженицину, величезне зло, насильство, але страждання сприяють моральному очищенню. Всім своїм поводженням у таборі герої А. И. Солженицина підтверджують основну ідею цього добутку. А саме, що душу не можна взяти в полон, не можна позбавити її волі

Формальне звільнення Івана Денисовича нічим не змінить його світогляду, його систему цінностей, його погляд на багато речей, його сутність. Концтабір, тоталітарна система не змогли поневолити сильних духом людей, яких дуже було багато в нашій багатостраждальній країні, які вистояли самі й не далечіні сгинуть країні


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Доля людини в тоталітарній державі Лист Тетяни й лист Онєгіна – короткий порівняльний аналіз. Здавалося б, що тут такого – герої роману пишуть один одному листа? Здається, звичайна справа. Але це тільки на перший погляд. Листи ці, різко виділяючись із загального тексту пушкінського роману у віршах “Євгеній Онєгін”, дають деякі риси характерів героїв, і навіть...
  2. Трагічна доля художника в тоталітарній державі . “Сама повна диктатура називається тоталітаризмом: її ціль – підкорити людини тотально, поставити під контроль влади не тільки його вчинки, але й думки”. Поети “срібного століття” творили в дуже складний час – час катастроф і соціальних потрясінь, революцій і воїн. Поетам у Росії в ту бурхливу епоху, коли люди забували,...
  3. Трагедія митця у тоталітарній державі (Микола Хвильовий) Микола Хвильовий. Прізвище його ставили в один ряд з іменами Петлюри і Бандери… А його передсмертна записка закінчувалась словами: “Хай живе комунізм!” Він свято вірив у шлюб вільної України з ленінським комунізмою Микола Хвильовий у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників. Його вірші і новели вміщувались у шкільні...
  4. Один день Івана Денисовича характерисика образа Шухова Івана Денисовича Іван Денисович Шухов – ув’язнений. Прообразом головного героя послужив солдатів Шухов, що воював з автором у Велику Вітчизняну війну, однак ніколи що не сидів. Табірний досвід самого автора й інших в’язнів послужив матеріалом для створення образа І. Д. Це оповідання про один день табірного життя від підйому до відбою. Дія...
  5. Життя без змісту на прикладі образа Онєгіна * Миттєвим холодом облитий, * Онєгін до юнака поспішає, * Дивиться, кличе його… дарма: * Його вуж немає. Младой співак * Знайшов передчасний кінець! Тут уже Онєгін не той зарозумілий, вартий вище всіх життєвих вражень, іноді тільки незадоволений сам собою, холодний егоїст. Він жахається від свого безглуздого злочину: * У...
  6. Людина на війні на прикладі повести “Живи й помни” Його повість “Живи й помни” являє яскравий приклад того, як насправді жили люди під час війни, які тяготи випробовували. Валентин Распутін описує в цьому добутку самий кінець війни. Люди вже передчували перемогу, і тому в них ще більше виникало бажання жити. Одним з таких був Андрій Гуськов. Він, знаючи, що...
  7. Чому красу обожнюють люди? (на прикладі образа Наташи Ростовой) Читаючи “Війну й мир”, ми завжди почуваємо відношення автора до людей і подій. Воно розкривається й у портретах діючих осіб, і в прямих оцінках, характеристиках, і в авторській інтонації. У статті про Л. Н. Толстого Н. Г. Чернишевський відзначав характерну рису тоді ще молодого письменника – “чистоту морального почуття”. Люди,...
  8. Людина як жертва суспільних інститутів (на прикладі повести “Дубровский”) “Дубровский” став досвідом органічного злиття картин реальної дійсності й авторський исторической концепції. Конфлікт між Дубровским і Троекуровым тут реальна зав’язка оповідання. Причому, наділяючись у плоть живих образів, улюблена соціально-історична ідея Пушкіна втрачає свою відвернену прямолінійність, заглиблюється й збагачується. У первісному начерку, де майбутній Троекуров названа Нарумовым, його “велика вага в...
  9. Як я розумію вислів “Маленька людина”. На прикладі оповідань Чехова Проблема “маленької людини” в класичній літературі XIX століття виникає через поширеність цього явища в житті. Письменники образ “маленьких людей” зображували переважно трагічно. Тим не менш, А. Чехов розкривав цю проблему зовсім з іншого боку. Так званий “маленька людина” в його оповіданнях зображена здебільшого сатирично. Чому це так? Хіба письменник зовсім...
  10. Розпад миру або розпад людини на прикладі повести “Один день Івана Денисовича” “Один день Івана Денисовича” – це добуток прямого зіткнення. Бувають вибухи, їх називають “спрямованими”, таким от “спрямованим вибухом”, у змісті виходу енергії, було це оповідання, заряджений від російського життя, начебто від гігантської живої турбіни, що в обертання приводили й ріки, і вітру, і вся людська, міряна на кінську, сила. Цією...
  11. Розкриття образа: Людина Достоєвського У записному зошиті 1880-1881 р. він писав, що хоче “при повному реалізмі знайти людину в людині. Це російська риса по перевазі, і в цьому змісті я звичайно народний (тому що напрямок моє минає із глибини християнського духу народного)… Я реаліст у вищому змісті, тобто зображую всі глибини душі людської”. Великою...
  12. Роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський” – вирок тоталітарній системі Роман “Сад Гетьманський” автобіографічний, події, описані у ньому, відбуваються на території Сумської та Харківської областей. Однак, було б великою помилкою ототожнювати головного героя Андрія Чумака з самим Іваном Багряним. Даний роман є зразком синтезу двох стихій – розкутої творчої уяви, з одного боку, і переобтяженості надмірними деталями із власної тюремної...
  13. “Людина прийшла в мир для безмірної волі творчості й щастя” (На прикладі оповідань А. И. Куприна “Гамбринус” і “Анафема”) 1. Образ вільного музиканта Сашки з “Гамбринус”. 2. Батько Олимпий з оповідання “Анафема” як виразник протесту проти фальші. 3. Загальні риси скрипаля Сашки й диякона Батька Олимпия. Всі Бог зробив на радість людині. А. И. Куприн Коли торкаєшся теми творчості в добутках А. И. Куприна, те першим пригадується оповідання “Гамбринус”...
  14. Людина майстер власного образа (розкриття цитати) Перефразовуючи висловлення Екзюпері, можна вивести образно формулу народження власного образа: людський дух (прагнення, воля, бажання), торкнувшись безформної, біологічної оболонки, творить із її Людини Людини – творця, мислителя, майстри. У тому випадку, якщо людина усвідомила основний зміст своєї діяльності, що визначає його життєві цілі й плани, якщо йому недостатньо просто фізичного...
  15. Людина-Невидимка характеристика образа Гриффина Гриффин – дивний незнайомець (“він був закутаний з голови до п’ят, а широкі криси фетрового капелюха приховували всі еголицо”) з невеликим багажем, що складається із двох валіз, заповнених паперами, книгами й загадковими посудинами, з’являється в будинку миссис Хол. Власницю будинку для постояльців він залучає готовністю надовго затриматися й пристойно платити....
  16. Купець у державі перша сила Олексій Максимович Горький у романі ” Фома Гордєєв ” малює широку картину життя “хазяїв” цього миру. Перед читачами проходить галерея портретів купців-капіталістів: Гната Гордєєва, Ананія Щурова, Маякина. Правдиво й талановито Горький показав безжалісну й страшну особу капіталу. Говорячи про первісне нагромадження грошей, автор показує темні шляхи його складання. Ні в...
  17. Герой розповіді-повісті-оповідання Солженицына “Один день Івана Денисовича” Образ Івана Денисовича як би складний автором із двох реальних людей. Один з них – Іван Шухов, уже літній боєць артилерійської батареї, який у війну командував Солженицин. Іншої – сам Солженицин, що відбував строк по горезвісної 58-й статті в 1950-1952 р. у таборі в Экибастузе й теж працював там муляром....
  18. Генеза деспотизму у московській державі за правління Івана ІV Дослідження генези деспотизму в Росії залишається актуальною проблемою. Вивчення її дасть можливість зрозуміти складні процеси внутрішньополітичного життя Московської держави у другій половині XV-XVІ ст. Одним із них є формування військово-тиранічної форми правління на теренах Північно-Східної Русі. В історичній літературі більшість учених, насамперед В. Ключевський, В. Кобрін, А. Карпов, вважали, що...
  19. “Чи потрібні державі освічені люди?” Освіта – це невід’ємна частина духовного багатства кожної людини, кожної особистості без винятку. Завдяки освіті чоловік може принести користь як самому собі, так і всьому суспільству. Забезпечення певного і високого рівня освіти почало турбувати державу вже кілька століть назад, саме тоді і було впроваджено загальну освіту, і ці процеси удосконалюються...
  20. Людина в тоталітарному суспільстві. “Один день Івана Денисовича”. А. І. Солженицина 1. Висвітлення радянської ідеології в сьогоднішні дні. 2. Письменник і публіцист – різниця в описі історичного ходу подій. Солженицин як літописець радянської епохи. 3. Людина в тоталітарному суспільстві. 4. Що є людське життя при авторитарному пристрої політичної влади? 5. Воля людини як умова його життя. На книжкових полках магазинів сьогодні...
Людина в тоталітарній державі (на прикладі образа Шухова)
«
»