Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Літописи як історико-літературні твори

Літописи як історико-літературні твори

Літописи – історико-літературні твори в Київській Русі, пізніше в Україні, Росії та Білорусі. Походження назви йде від слів “въ лето” (в лето), якими починався опис подій певного року.
Літописи – визначне явище духовного, суспільно-політичного і життя народу. У них ідеться про походження східних слов’ян, зародження в них державної влади, про взаємини (економічні, політичні, культурні) між собою та іншими народами.
Визначальними чинниками зародження літописної творчості є: діяльність могутньої Київської держави, відносно

високий рівень матеріальної і духовної культури в давньокиївський період, спорудження Софіївського собору, заснування київської метрополії та ін.
Вважається, що літописання бере початок у Києві. Імовірно, зведення літописних матеріалів належить до кінця X століття. Його характер різноманітний: княжі літописи, короткі порічні записи, народні перекази.
У XI столітті було складено Києво-Печерське літописне зведення 1072-1073 (автор – книжник Никон).
Першою редакцією “Повісті минулих літ” було “Початкове зведення” 1093-95 р. У 1110 р. це зведення було перероблено монахом Києво-Печерської Лаври
Нестором – “Се повести временных летъ, откуда есть пошла руская земля, кто въ Києве нача первее княжити…”
У літописних творах змальовувались події, очевидцями яких були й самі оповідачі, подавалися яскраві картини побуту східних слов’ян, переказувалися легенди, повір’я, розгорталися філософські, етичні та інші роздуми, створювались образи видатних людей.
Мова цієї літератури поєднувала у собі елементи мови ділового письма і літератури художньої оповіді.
У численних порівняннях, біблійних ремінісценціях відчувається школа ораторського й агіографічного жанрів.
Залежно від об’єкта опису мова літопису іноді піднімається до високого стилю, але все ж перебуває в межах середнього. Інколи опускається до низького, коли літописець послуговується народними переказами.
Літописці користуються приказками і прислів’ями. Природа метафор народна, як і в художньому творі. Проте є і книжні метафори.
У літописній літературі розповідь ведеться з посиланням на третю особу, але інколи наводяться й діалоги. Як і в ораторській літературі, тут часто вживаються риторичні запитання, що сприяє піднесенню урочистості мовлення.
Отже, літописи як історико-художні твори – визначні пам’ятки давньої писемності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Літописи як історико-художні твори монументального стилю Літописання займає особливе місце в літературі Київської Русі. Літописи – це історичні Твори, в яких розповідь велася за роками (“літами”). Кожен народ пам’ятає свою історію. Багато відомостей і спогадів про минуле знаходимо в народних переказах, легендах, піснях, що передавалися з покоління в покоління. Літопис як своєрідна форма літературного твору виріс...
  2. Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки й Самійла Величка. У них центральне місце посідає зображення національно-визвольної війни українців під проводом Богдана Хмельницького. “Літопис Самовидця” охоплює 1648- 1702 рр. Автор, імовірно,...
  3. Літературні критики про твори Пушкіна Душу сказала мені давно: Ти у світі блискавкою промчишся! Тобі все почувати дано, Але життям ти не насолодишся. Веневітінов. В. Г. Бєлінський: “Пушкін належить до числа творчих геніїв, тих найбільших історичних фігур, які, працюючи для сьогодення, готують Майбутнє, отже, не можуть належати тільки одному минулому”. Із цим судженням залишається тільки...
  4. Літературні твори Е. Т. А. Гофмана 1. Відомо, що просвітники вважали найбільшою цінністю людини її розум. А що стає центром уваги романтиків? Відповідь: Почуття, внутрішній світ людини. 2. Назвіть найвідоміші літературні твори Е. Т. А. Гофмана. Відповідь: “Крихітка Цахес”, “Лускунчик”, “Кавалер Глюк” та інші. 3. Чому Гофман змінює одне зі своїх імен Вільгельм на Амадей? Відповідь:...
  5. Літописи Русі З перекладних книг на Русі великою популярністю користувалися хроніки, в яких у часовій послідовності розповідалося про події громадського та побутового характеру. За зразком цих хронік руські вчені монахи почали й самі робити записи про важливі події, свідками яких вони були або чули про них. Відомості про героїчне минуле Русі часто...
  6. Скорочено козацькі літописи Найвидатнішим явищем історичної літератури першої половини 18 ст. стали козацькі літописи. Козацькими називають літописи тому, що творилися вони в козацькому середовищі та оповідали про події козацької історії. Козацькі літописи – умовна назва українських літописів, яка усталилася ще у 18 ст. Тоді під терміном “козацький” розуміли “український”, але дослідники 19-20 ст....
  7. Мої улюблені літературні твори Книга – один із найславніших, найзначніших витворів людини. Завдяки книзі передаються знання, досвід попередніх поколінь наступним. Людство знає докладно про події, які відбувалися в античному світі, Римській імперії багато тисячоліть тому так докладно, ніби це сталося вчора, бо від тих часів залишилися твори Гомера, Овідія, Вергілія та багатьох інших великих...
  8. ЛІТОПИСИ – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть ЛІТОПИСИ Особливе місце в розвитку літератури займало літописання. Літописання – це літературне явище, якого не знала жодна країна Західної Європи. Літописи – це історичні твори, у яких розповідь велася за роками (“літами”). В літописи увійшли не тільки лаконічні записи, а й цілі новели, народні перекази, історичні пісні, легенди, у яких...
  9. Головне джерело наших знань про древню Русь середньовічні літописи У великому енциклопедичному словнику написане наступне: “Історичний добуток, вид оповідальної літератури в Росії 11 – 17 століть, складалися з погодних записів, або являли собою пам’ятники складного складу – вільні зводи”. Літопису були загальросіянами (“Повість минулих літ”) і місцевими (“Новгородські літописи”). Літописи збереглися головним чином у пізніх списках. Першим почав вивчати...
  10. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки, що розповідають про події в Україні XV-XVIII ст. Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки...
  11. Козацькі літописи: стилістична бароковість форми Місце в історії української літератури відводиться козацьким літописам. У них ми бачимо героїчну епоху визвольної боротьби XVII-XVIII ст., видатні успіхи козацьких походів, перемогу над ворогами. Тільки освічена частина суспільства – козацька старшина – заводить щоденники, в які записуються всі події. Так з’являються “козацькі літописи”. Майже в усіх зображено видатного діяча...
  12. Козацькі літописи: тематика та значення Доба давньої української літератури позначилася підвищеним інтересом до історії, певною навіть її романтизацією. І це не дивно, оскільки доба козаччини була чи не найяскравішим періодом української історії, часом піднесення національного духу, історичного розквіту, часом мужніх та прекрасних людей. Запорозька Січ – феноменальне утворення. Це був осередок вільних та мужніх людей,...
  13. Козацькі літописи, їхній зміст, стилістична бароковість форми В українській літературі доби бароко визначне місце посідають козацькі літописи, головною темою яких була визвольна війна 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Наприклад, “Літопис Самовидця” – визначна пам’ятка української історіографії. Тут розповідається про події 1648-1702 рр. Автор твору невідомий, у літописі розповідається про боротьбу за владу Сомка...
  14. Козацькі літописи Самовидця, Григорія Грабянки і Самійла Величка Новим явищем в історичній літературі на грані XVII і XVIII ст стали так звані козацькі літописи Самовидця, Григорія Грабянки і Самійла Величка – історіографічні композиції, складені з характеристик видатних діячів, описів важливих подій та епізодів, тлумачень певних періодів політичного життя. Усе це викладалося в формі порічних статей, хронікальних оглядів, більш...
  15. “Роль держави, місцевої влади та людини у відродженні та реставрації національних історико-культурних заповідників” Історико-культурні заповідники – вкрай важливі місця кожної країни і навіть людства. Як відомо, світ навколо підлягає великим змінам – те, що було раніше, якусь кількість років тому, набагато відрізняється від того, що є зараз. Це можна сказати в тому числі і про культуру, яка постійно розвивається. Історико-культурні заповідники зберігають у...
  16. Періодизація української літератури (за історико-хронологічним принципом) І. Прадавня українська література (до XIV Ст.) “Велесова книга” – найдавніша пам’ятка V – IX ст., скрижалі буття українського народу в прадавні часи. У прадавній українській літературі слід розрізняти дві основні форми: усну народну творчість (пісні, легенди, казки, прислів’я тощо) і книжне письменство (літописи, сказання, повчання, зводи літописів). Остромирове Євангеліє...
  17. Скорочено КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Козацькі літописи об’єднані однією тематикою – зображення визвольної боротьби українського народу в XVII столітті. Особлива увага приділяється зображенню постаті Богдана Хмельницького та війни, яку він очолив. Ця героїчна боротьба відображена в трьох козацьких літописах: Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка. Козацькими літописи названі тому, що розповідається в них про звитяжне...
  18. Козацькі літописи Неоціненне значення для становлення нової української літератури мали, добутку ХVІІ-ХVIIІ ст. Це козацькі літописи. Дивуєшся авторам цих шедеврі й пишаєшся своїми предками. Літописці Самовидец, Грабянка й Величко, очевидно самі були свідками всіх тих подій, що переважно в хронологічному порядку подають епізоди історії нашого народу. Спочатку вказують на ті факти, що...
  19. ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА Я нал усім, що зроблено, ставлю “nihil”…1 В. Махновський Хай буду класик, а не футурист. Співець рибалок, меду й Навзікаї2, Але в житті і я свій, може, хист (Коли він є) по вітру не розмаю. М. Рильський В історії світової...
  20. Наша історико-культурна спадщина Так історично склалося, що після татаро-монгольської навали український народ постійно перебував під економічним, політичним і національним гнітом то Польсько-Литовської, то Австро-Угорської, то Російської держав. Іноземне ярмо намагалось знищити самостійність, державність і навіть саму назву “Україна”. Особливо жорстокою була русифікація, що протягом трьох століть намагалась переконати нас, що ми – “малороси”,...
Літописи як історико-літературні твори
«
»