Літературний маніфест Барбюса
Кілька років Барбюс працював над романом “Ланки ланцюга”, що вишли в 1925 році. У передмові роману, що носить характер літературного маніфесту, Барбюс ще раз доводив необхідність створення нового мистецтва, такого художнього твору, що містило б узагальнення історичного досвіду, об’єктивних закономірностей історії. Герой роману “Ланки ланцюга”, від імені якого ведеться оповідання,- молодий поет Клеман Трашель. Знову звернувшись у романі до Теми перетворення обивательської свідомості в революційне, Барбюс прагне обумовити перелом
Історію людства Барбюс трактує в романі як історію незліченних страждань, що випадають на частку трудящих. Вищою межею цих страждань є в романі перша світова Війна. Сторінки, присвячені війні, нагадують “Вогонь” і “Ясність”. Письменник хоче додати роману характер епічного полотна, що малює життя колективу, і зв’язати з долею колективу долю індивідуума. Герой Барбюса, як і герой Ролана, це-“крапля”, у якій відбивається океан життя. По суті справи, Барбюс. шукав шлях до того,
Герої збірника повістей “Сила. Три фільми” (1926) і роману “Зліт” (1930) також осягають протиріччя експлуататорського суспільства й приходять до висновків про необхідність революційної боротьби. Всі три повісті збірника “Сила”- це нагадують “Ланки ланцюга” соціально-політичні “огляди”, у яких картини минулого, сьогодення, міркування письменника лише зовні з’єднані в єдине ціле фантастичними подіями, що трапляються з героями добутків. У повісті “Сила” це подорожі Тимона, винахідника всепроникаючої Сили. У другій повісті збірника -“По ту сторону”- з життям “вищого” суспільства й працюючих мас знайомить потерпілий аварію льотчик. У третій повісті збірника-“Глашатай”-. діє безіменний революціонер; протипоставлений самовдоволеному й тупуватому американцеві, що скуповує все, що попадеться під^ руку. Роман “Зліт” знову будується як “огляд” життя людей, як пізнання революційної істини, здійснюване здійснюючої поле льотчиком, “новою людиною”, людиною широкого й вільного погляду на сучасність. Літак переносить його із країни в країну, з однієї суспільної формації в іншу, до дикунів і рабів, у сучасну країну капіталізму й у Радянську Росію. У зіставленні картин, що переміняються, виникає думка про неминучий рух людства до соціалізму, а літак стає символом стрімкого руху вперед, цієї перспективи, що відкривається
Алегоризм і фантастика в збірнику “Сила. Три фільми”, у романі “Зліт” – відбиття сутності мистецтва Барбюса як мистецтва, що узагальнює досвід історії, що розсовує обрії “індивідуальної свідомості” до обріїв усього людства, усього суспільства. Барбюс шукав шляхи до нового епічного мистецтва, у якому б безпосередньо й широко відбився досвід колективу. Однак у цих добутках письменник виконував свою воістину новаторське завдання, прибігаючи до прийомів штучним, строя умоглядні композиції. Призиваючи до створення нового мистецтва, нових форм, Барбюс недооцінював тоді саму специфіку мистецтва, роль художнього образа. Барбюсові настільки ненависний був буржуазний індивідуалізм, що він упадав в іншу крайність, намагався потіснити “я” героя у всій своєрідності його внутрішнього миру. Ревізію старих форм Барбюс розумів і в змісті перетворення твору мистецтва в “наукову схему”, у роман-огляд, що вподібнює кінофільму швидкою зміною картини-кадрів (так побудовані повести збірника “Сила” і роман “Зліт”).
У передмові до збірника “Правдиві повісті” (1928) Барбюс писала, що їхній зміст він почерпнув або з подій, свідком яких був сам, або ж з оповідань очевидців. Збірник нагадує “Вогонь” – ніякої штучності й нарочитості в книзі немає; у ній панує разюче відчуття сили й величі правди. Барбюс писав “тільки про факти”, про “різні факти”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)