“Лісова пісня” Лесі Українки – прекрасна казна про любов і зраду
І. “Лісова пісня” Лесі Українки – шедевр української драматургії. (“Лісова пісня” – це багатопланова філософська драма-феєрія, що чарувала, чарує і, сподіваюсь, чаруватиме світову громадськість. За її мотивами створено спектаклі, фільм, балет. Твір цей – шедевр драматургії.)
ІІ. Казковий світ Полісся у “Лісовій пісні” Лесі Українки.
1. Жанр твору. (“Лісова пісня” – це проблемно-філософська драма-феєрія – неповторно прекрасна казка. Світова література не знає іншої драми такого роду, яка б за яскравістю
2. Основна проблема “Лісової пісні”. (В основі драми-феєрії лежить проблема боротьби за вільне, творче, духовно багате життя, незгасаюча людська мрія про щастя.)
3. Сюжет і композиція “Лісової пісні”. (В основі сюжету твору лежить гострий соціально-психологічний конфлікт: мрія і дійсність, невідповідність дійсності поетичній мрії героїні, любов та зрада. Авторка показує багату, обдаровану натуру Мавки і людську обмеженість і бездуховність, з якими зіткнулася лісова істота. Конфлікт розкривається
4. Соціальний конфлікт драми-феєрії. (Заради збільшення господарських статків своєї родини мати нехтує сильними взаємними почуттями двох молодих сердець, намагається будь-якою ціною розлучити закоханих.)
5. Образи Лукаша і Мавки – уявлення Лесі Українки про людину. (Обидва герої мають риси вимріяної поетесою людини. Донька лісу Мавка і селянський син Лукаш борються за своє щастя. Але Лукашеве щастя недовге. Лукаш зрадив свої почуття, пішов проти природи – а значить, втратив радість, любов і, зрештою, людську подобу.)
ІІІ. Джерела драми-феєрії. (Поетеса змальовує казкові образи такими, якими вигадала “їх людська фантазія. Реальне життя і його своєрідне відображення в усній народній творчості – це головне джерело твору, яким поетеса вчить нас любити природу, пізнавати її закони, берегти.)