ЛІРИКА. ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА
Мета: почати ознайомлення учнів з пейзажною лірикою; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити виділяти головне, аналізувати, висловлювати свої міркування, інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення, вміння бачити та відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
Хитру сороку
Спіймати морока,
На сорок сорок –
Сорок морок.
2. Артикуляційна зарядка
– “Слоник п’є”.
Витягнувши вперед губи трубочкою, утворити “хобот слоника”. “Набирати водичку”, злегка при цьому прицмокуючи.
– “Індик Базікало”.
Язиком швидко рухати по верхній губі – “бл-бл-бл-бл…”.
– “Горішки”.
Рот закритий, кінчик язика з напругою по черзі упирається в щоки, на щоках утворюються тверді кульки-“горішки”.
III.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми починаємо ознайомлення з пейзажною лірикою.
– З творами яких авторів ми ознайомимося, вивчаючи пейзажну лірику?
– Хто з цих авторів вам відомий?
– Чого ми навчимося?
– Що нового дізнаємося?
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Словникова робота
Лірика – рід літератури, у якому з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного.
Пейзаж – загальний вигляд певної місцевості, картина природи; краєвид. Опис, зображення природи в літературі, музиці і т. ін.
2. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання учнями статті про пейзажну лірику
– Які вірші належать до пейзажної лірики?
– Які художні засоби вам відомі?
3. Фізкультхвилинка
4. Робота в групах
Учні в групах читають ліричні вірші українських поетів. Знаходять художні засоби: слова-ознаки, порівняння, слова з переносним значенням.
ЗИМА
Дорога біла стелеться,
І краю їй нема.
Сніжок мете. Метелиця.
Прийшла до нас зима.
Льодком тоненьким скована,
Спинилася ріка.
Повита тихим сном вона,
Весняних днів чека.
Варвара Бичко
Лягла зима, і білі солов’ї
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї,
І стали біля неба як стояли.
Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоко.
Микола Вінграновський
ПЕРШИЙ СНІГ
Голуби злетілися біленькі,
Мабуть хтось їм хліба накришив,-
То вночі пройшов сніжок легенький
І усе довкіл запорошив.
Не спурхне сніжок цей голубами,
Як весіннє сонце припече,
Він струмком зів’ється між горбами
І в далеке море утече.
Платон Воронько
ДЗВЕНЯТЬ У ВІДРАХ КРИЖАНІ КРУЖАЛЬЦЯ
Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
Їй, певно, сняться повні жмені груш,
Їй сняться хмари і липневі грози,
Чиясь душа, прозора, при свічі.
А вікна сплять,
Засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.
Дощу і снігу наковтався комин,
І тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
Улітку він під грушею сидить.
Ліна Костенко
V. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
– Що було найцікавішим?
– З яким настроєм завершуєте урок?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам’ять вірш, який сподобався (с. 33).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)